Номер провадження: 33/813/525/25
Номер справи місцевого суду: 521/18538/23
Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.
Доповідач Кравець Ю. І.
24.02.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кравець Ю.І., за участю: секретаря судового засідання Гасанової Л.Я. кизи, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Бикова Д.Ю., представника митниці Ревенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2024 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України, -
установив
Обставини справи
Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень, з конфіскацією товарів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №0934/50000/23 від 16.05.2023 року.
Вирішено розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 5100 гривень строком на 12 місяців із розрахунку 425 гривень кожного місяця, починаючи з дня приведення постанови до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до постанови суду, 16.05.2023 року о 17 год. 44 хв. в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» відділу митного оформлення № 3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, заїхав рейсовий автобус сполучення «Кишинів-Одеса» реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Молдова, у якому в якості пасажира слідував із Молдови в Україну громадянин України ОСОБА_1 .
Під час спільного митно-прикордонного контролю та огляду ручної поклажі, у громадянина ОСОБА_1 серед особистих речей без ознак приховування від митного контролю було виявлено:
- лікарські препарати «1, 2, 3,» загальною кількістю 110 пігулок (11 блістерів по 10 пігулок);
- лікарські препарати «Wellness» загальною кількістю 40 пігулок (4 блістери по 10 пігулок).
Вказані препарати містить у своєму складі Pseudoephedrine (псевдоефедрин). Доступ до виявлених медпрепаратів нічим не утруднювався. Зазначені медикаменти громадянин ОСОБА_1 визнав своєю власністю.
Pseudoephedrine (псевдоефедрин) віднесено до списку № 1 таблиці IV «Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 зі змінами та доповненнями.
Таким чином, на переконання митниці, гр. ОСОБА_1 вчинив недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, чим вчинено порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 471 МК України.
У зв'язку з чим, у відношенні гр. України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0934/50000/23 від 16.05.2023 року.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та провадження по справі закрити.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що розгляд справи був проведений без його участі та строк на апеляційне оскарження пропущений через не повідомлення про розгляд справи та необізнаність про наявність оскарженої постанови.
Про оскаржувану постанову він дізнався, коли йому заблокували банківські картки, у банку останньому повідомили про доцільність звернення до Державної виконавчої служби, оскільки відкрито виконавче провадження на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №76171424 від 07.10.2024 року у Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Після цього він звернувся до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги йому було призначено адвоката Бикова Д.Ю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що не вчиняв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.471 КУпАП, вина не була доведена під час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, за таких обставин провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК має бути закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Звертає увагу на те, що протокол про порушення митних правил був складений із чисельними порушеннями, зокрема працівники митниці під час складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не надали можливості надати пояснення до протоколу, тим самим порушивши права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Працівники митниці не повідомили, що складають протокол про адміністративне правопорушення, не пояснили процедуру притягнення до адміністративної відповідальності та не повідомили про права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тим самим порушивши норми діючого законодавства.
Крім того, вони не запитували щодо наявності дозвільних документів на переміщення предметів, вилучених протоколом №0934/50000/23 від 16.05.2023 року.
У постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2024 року зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не приймав.
Разом з тим, не зазначено чи викликався до суду ОСОБА_1 та сповіщався про дату та час судового засідання у відповідності до норм діючого законодавства.
Звертає увагу на те, що за його місцем реєстрації не надходило жодних сповіщень про розгляд справи, відтак судом першої інстанції було порушено його право на захист.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник подану апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, натомість представник митниці заперечував проти її задоволення.
Заслухавши пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повторно дослідивши докази у справі, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи видно, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та доказів отримання стороною захисту постанови суду, матеріали справи не містять.
Отже, зазначені причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги можуть бути визнані поважними, тому клопотання підлягає задоволенню, а пропущений строк поновленню.
Так, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , не повідомивши його належним чином про місце та час судового розгляду, чим порушив право на захист, разом з тим, під час апеляційного розгляду права ОСОБА_1 відновлені шляхом забезпечення його особистої участі в розгляді справи, а також повторному дослідженні доказів по справі за його участю.
Мотивуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції послався на те, що докази у справі дають суду зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Згідно ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що гр. України ОСОБА_1 16.05.2023 року під час проходження митного контролю своєю бездіяльністю заявив про відсутність у нього предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України, намагався перемістити через митний кордон України - лікарський «1, 2, 3,» загальною кількістю 110 пігулок (11 блістерів по 10 пігулок) та лікарський препарати «Wellness» загальною кількістю 40 пігулок (4 блістери по 10 пігулок). Виявлені предмети переміщувала без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь - який спосіб.
Вказані предмети були вилучені співробітниками митниці на підставі ст. 511 МК України.
Речовина pseudoephedrine (псевдоефедрин), яка входить до складу вилучених у гр. ОСОБА_1 препаратів, відноситься до списку №1 таблиці IV «Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 зі змінами та доповненнями.
Порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування» від 23 травня 2012 року за № 458, згідно з пунктом 1 якої, громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, у кількості, що не перевищує п'яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім'я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров'я.
Водночас статтею 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року за № 60/95-ВР передбачено, що фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини, придбані за призначенням лікаря, за наявності та на підставі рецепта, виданого закладом охорони здоров'я відповідно до вимог статей 27 і 28 цього Закону.
На момент перетину державного кордону жодних відповідних дозвільних документів (рецепта, виданого закладом охорони здоров'я тощо) на переміщення предметів, вилучених за протоколом №0934/50000/23 від 16.05.2023 року, через митний кордон України митному органу ОСОБА_1 не надав.
Суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Факт вчинення порушення митних правил підтверджується наступними даними: протоколом про адміністративне правопорушення №0934/50000/23 від 16.05.2023 року, доповідною запискою, письмовими поясненнями, паспортом, фототаблицею, звітами, описом предметів, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши вказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, тому підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, не вбачає.
Проте, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду, встановлені підставі для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Так, судом не взято до уваги обставини вчинення правопорушення та дані про особу ОСОБА_1 , які істотно впливають на прийняття рішення і дають можливість звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При апеляційному розгляді апеляційним судом, обставин що обтяжують відповідальність передбачених ст.35 КУпАП не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є пенсіонером, ступінь його вини, вік, рід занять та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 необхідно звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На думку суду апеляційної інстанції, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст. 285 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню в частині накладення стягнення із закриттям справи.
На підставі викладеного, керуючись статями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 471, 522, 529, 530 МК України, - суддя Одеського апеляційного суду, -
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2024 року, про накладання стягнення на ОСОБА_1 , за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, в частині накладення стягнення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України та обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В решті, постанову суду 1-ої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець