запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/297/25Головуючий у 1-й інстанції Добрєв М.В.
Єдиний унікальний №334/9037/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст. 472 МК України
07 березня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі представника Запорізької митниці Ткача В.В., захисника Музичука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці на постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає у АДРЕСА_1 ),
за ст.472 МК України закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил 15.09.2024 року в зоні діяльності Волинської митниці ТОВ «ПРОФАЙН Україна» (код ЄДРПОУ 30770195) відповідно до контракту від 02.01.2013 №DЕ/01/2013 та додаткової угоди від 21.12.2023 №22, укладеного між ТОВ «ПРОФАЙН УКРАЇНА» та компанією «Profine GmbH International Profile Group» (Німеччина), інвойсу від 13.09.2024 №8700063880, CMR від 13.09.2024 року №1309241500 було переміщено товари, в тому числі: «Захисна плівка з полімерів етилену (Поліетилен LDPE) непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами: Завтовшки 0,08 мм з відносною густиною 0,92 г/см3 в рулоні перфорована кожні 2000 мм:»,- у кількості 8000 м., вартістю 924,00 Євро, який 18.09.2024 на підставі попередньої митної декларації №24UA112000902547U4 було доставлено в зону діяльності Запорізької митниці.
18.09.2024 року декларантом ОСОБА_1 було подано електронну митну декларацію типу IM40ДЕ зареєстровану за №24UA112030002475U2 на товар - «Захисна плівка з полімерів етилену (Поліетилен LDPE) непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами: Завтовшки 0,08мм з відносною густиною 0,92 г/см3 в рулоні перфорована кожні 2000мм: поз.03 матеріал: 00657370 Zuschnitte aus PE 800*0.08mm, fkkt 2000mm perforiet PE-Zuschn.transp. 800*2.000*0,080mm/Пакувальна плівка з поліетилену 800*08мм (для захисту профілю від поверхневих пошкоджень) перфорована кожні 2000мм - 8000м. Рік виготовлення 2024. Торгівельна марка Infolio Країна виробництва: DЕ». Фактурна вартість 924 Євро.
19.09.2024 посадовою особою митного поста «Запоріжжя-аеропорт» Запорізької митниці проведено повний митний огляд товару, за результатами якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 24UA112030002475U2 (далі - Акт). Під час здійснення митного огляду встановлено, що на товарі наявна маркувальна етикетка, на якій зазначено артикул - "10006526", що не відповідає даним зазначеним у гр. 31 МД - "00657370". Також в гр.31 МД зазначений розмір "800*2000 мм", на маркувальній етикетці на товарі зазначено "700*2000 мм". Під час проведення зважування товару №3 встановлена невідповідність фактичної ваги нетто, а саме 430 кг. до заявленої у МД 450 кг.
Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 не заявила за встановленою формою точні та достовірні відомості про товар: «Захисна плівка з полімерів етилену (Поліетилен LDPE) "700*2000 мм", вагою 430 кг», а саме не заявила точні відомості про найменування, маркування, розмір та вагу товару, який підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
В зв'язку з чим, 20.09.2024 року працівниками Державної митної служби України відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0026/11200/24, за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про очевидну відсутність у ОСОБА_1 будь-якого умислу на вчинення порушення митних правил. Зокрема, відсутні підстави вважати, що декларантом навмисно чи з необережності не зазначено в декларації точні та достовірні відомості про плівку з поліетилену, вказану в протоколі, а отже відсутня вина ОСОБА_1 як обов'язковий елемент суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
В апеляційній скарзі Запорізька митниця просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.472 МК України. Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання товару на складі митного органу.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.257 МК України не заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва та кількість) про товар: «Захисна плівка з полімерів етилену (Поліетилен LDPE) "700*2000 мм", вагою 430 кг», а саме не заявила точні відомості про найменування, маркування, розмір та вагу товару, який підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Також, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо вилучення всіх товарів по митній декларації типу ІМ40ДЕ №24UA112030002475U2, проте було вилучено товар № 3 «захисна плівка з полімерів етилену (Поліетилен LDPЕ "700*2000 мм", вагою 430 кг».
Відповідно до вимог чинного законодавства, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленої формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари. Проте на думку суду точні відомості про товари та наявні та повні відомості, необхідні для ідентифікації товару (а в даному випадку це відомості в документах які протирічать заявленому товару) - це одне і те саме.
Таким чином, агентом з митного оформлення ТОВ «ПРОФАЙЛ Україна ОСОБА_1 , яка є особою, відповідальною за заповнення ЕМД та надання до митного органу України документів, необхідних для митного оформлення, було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст.257 МК України та не було заявлено у ЕМД за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність, найменування, кількість та інші, передбачені ст.257 МК України, відомості щодо товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню: «Захисна плівка з полімерів етилену (Поліетилен LDPE) "700*200 мм", вагою 430 кг».
Від захисника Музичука В.В. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу Запорізької митниці, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 23.12.2024 року залишити без змін.
Заслухавши пояснення представника Запорізької митниці Ткача В.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника Музичука В.В., який заперечив проти доводів та вимог скарги та просив відмовити в її задоволенні, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 487 Митного Кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_1 , в силу ст.265, ч.4 ст.266, ст.451 МК України як агент з митного оформлення ТОВ «Профайн України», є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил, однак зміст оскаржуваної постанови свідчить, що аналогічних висновків дійшов і суд першої інстанції.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до правових позицій, викладених у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.02.2020 у справі №159/1687/17, від 14.05.2020, у справі №725/1583/17, певні порушення митних правил можуть бути вчинені лише з умисною формою вини.
Відповідно до ст.472 МК України недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Із диспозиції вказаної норми не можна зробити однозначного висновку, в якій формі (умислу чи необережності) виражена суб'єктивна сторона складу даного правопорушення.
Проте, аналізуючи зміст ст.472 МК України, ст.483 МК України, диспозиції яких частково збігаються, можна дійти наступних висновків.
Частина 1 ст. 483 МК України визначає, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Тобто, у розумінні даної норми закону переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю для відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, мають бути вчинені одним із зазначених способів, що вказує на те, це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.
Зважаючи на те, що санкції ч.1 ст.483 МК України (у разі вчинення правопорушення шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, або кількості - що співпадає із диспозицією ст.472 МК) та ст.472 МК України є однаковими, тобто законодавець визначив однаковою суспільну небезпечність вказаних правопорушень, слід дійти висновку, що і порушення митних правил, визначене ст.472 МК України, також може бути вчинене лише з умисною формою вини.
Такі висновки суду щодо вини у формі умислу як обов'язкового елементу суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, кореспондуються із положеннями ст.268 МК України та ст.460 МК України.
Так, відповідно до ст.268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.
Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), орган доходів і зборів застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Згідно з ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 за провину ставиться порушення процедури декларування за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар - плівку з поліетилену 700*0,080мм (для захисту профілю від поверхневих пошкоджень) перфорований кожні 2000 мм), непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами: завтовшки 0,08 мм з відносною густиною 0,92 г/см3 в рулоні перфорована кожні 2000мм, у кількості 8000м., вартістю 897,60 євро, що мають ознаки порушення митних правил за ст.472 МК України.
Проте під час апеляційного розгляду представник Запорізької митниці зазначив, що дійсно допущені ОСОБА_1 у митній декларації помилки не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, не вплинули будь-яким чином на забезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не потягли за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України,
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та не дають підстав вважати неправильним застосування норм матеріального права районним судом.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 280, 283, 294 КУпАП, ст. ст. 486, 489, 529 МК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 334/9037/24