Провадження № 1-в/742/11/25
Єдиний унікальний № 742/2247/22
12 березня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рубан Ж.О.,
представниці ДУ «Центр пробації» - Кізім О.Ю.,
прокурора - Лисенка С.О.,
засудженої - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Матвієнка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступниці начальниці Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області Кізім Ольги Юріївни про приведення судового рішення у відповідність з чинним законодавством,-
21.09.2024 до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з Прилуцького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області надійшло подання про приведення судового рішення відносно ОСОБА_1 у відповідність з чинним законодавством.
Подання мотивоване тим, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.10.2022 ОСОБА_1 засуджено за ч.1, 2 ст.190 КК України. Згідно з вироком ОСОБА_1 протягом червня 2022 року сім разів заволоділа чужими коштами шляхом обману, кожне з яких на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на червень 2022 року становило 2481 грн.
Враховуючи те, що 09.08.2024 набрав чинності закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому даний закон поширюється і на засуджену.
Засуджена та її захисник в судовому засіданні просили подання представниці ДУ «Центр пробації» задовольнити, а прокурор проти цього не заперечував.
Вислухавши думку кожного учасника даного провадження та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною 6 ст.3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, викладено у новій редакції ст.51 КУпАП. З огляду на внесені зміни дрібним викраденням чужого майна вважається викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. У 2022 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1240,50 грн.
Таким чином, внесені Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і Закон має зворотну дію у часі.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; внесення змін до норм Загальної частини Кримінального кодексу; внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 КПК України.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.10.2022 ОСОБА_1 засуджено за ч.1, 2 ст.190 КК України, оскільки протягом червня 2022 року вона сім разів заволоділа чужими коштами шляхом обману, кожне з яких на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481,00 грн).
Таким чином, на засуджену ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України N3886-IX від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 було засуджено за діяння, караність якого нині законом усунена, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.369-372, 537, 539 КПК України, суд
Подання заступниці начальниці Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області Кізім Ольги Юріївни про приведення судового рішення у відповідність з чинним законодавством - задовольнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 3 жовтня 2022 року покарання у кримінальному провадженні №12022270330000572 від 17.07.2022 (судове провадження №1-кп/742/351/22 (єдиний унікальний №742/2247/22) у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 7 днів з часу її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.03.2025.
Суддя Анна КОРОТКА