Провадження № 2-о/734/41/25 Справа № 734/1091/25
13 березня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О. А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа Кіптівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
Заявник подав заяву про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
Разом з цим, до участі у справі не залучено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та орган опіки та піклування.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
За змістом ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна, в разі визнання особи недієздатною, є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку в повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов'язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною. Також до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Заява не містить достатнього викладу обставин (із зазначенням відповідних доказів) про відсутність обмежень у призначенні заявника опікуном, встановлених ст. 64 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88, де визначено обставини, які унеможливлюють призначення певної особи опікуном, серед яких опікунами не можуть бути особи, які: визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
При цьому, відсутність всіх викладених вище обставин має бути підтверджена відповідними фактичними даними: відомостями органу опіки та піклування про відсутність даних про визнання особи, що бажає бути призначеною опікуном, недієздатною або обмежено дієздатною; відомостями (сертифікат, довідка) обласних наркологічної та психіатричної лікарень про те, що вказана особа, що бажає стати опікуном, не перебуває на обліку та не лікується у вказаних психоневрологічних та наркологічних закладах; відомостями органу опіки та піклування про те, що така особа раніше не була опікуном чи піклувальником та з її вини опіку чи піклування не було припинено та вказана особа не позбавлена батьківських прав.
Проте, до заяви перелічених вище фактичних даних не додано та обставин, які б об'єктивно унеможливлювати надання таких даних, заява не містить.
Відповідно до ч.3 ст.297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
У порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: амбулаторної картки хворого.
Крім того, заявником не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в психіатричному чи іншому лікувальних закладах за місцем її проживання.
Відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
У разі невиконання позивачем у призначений строк вимоги закону, вказаної в ухвалі, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
На основі наведеного та керуючись ст. 175-177, 185 ЦПК України суддя
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Кіптівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду, в противному випадку вважати її неподаною.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Олена БУЗУНКО