Справа № 750/1973/25
Провадження № 2-а/750/44/25
12 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Дудка Є.М.,
за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4010910 від 05 лютого 2025 року.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що 05 лютого 2025 року поліцейським Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області було винесено постанову серії ЕНА № 4010910 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки, а саме ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Елеваторна в с. Новий-Білоус Чернігівського р-ну, був непристебнутий ременем безпеки. Позивач вказує, що викладені у постанові обставини «вчинення порушення» не відповідають дійсності. Так, 05.02.2025, рухаючись по вул. Елеваторній, в с. Новий-Білоус на автомобілі марки SKODA, модель FABIA, номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_3 , позивач був зупинений військовослужбовцями групи оповіщення ТЦК та СП на мобільному (рухомому/тимчасовому) блокпості, де останні здійснювали заходи з перевірки документів та оповіщення населення щодо проведення мобілізаційних заходів. Здійснивши повну зупинку автотранспортного засобу та розуміючи мету зупинки військовослужбовцями ТЦК та СП, позивач відстебнув ремінь безпеки для того, щоб було зручніше дістати документи, які знаходились у сумці на задньому сидінні автомобіля. В процесі спілкування та перевірки військовослужбовцями ТЦК та СП його військо облікових даних до автомобіля підійшов співробітник поліції, який представився поліцейським Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Шумалом Д.М., та помилково й упереджено оцінивши ситуацію щодо керуванням позивачем транспортним засобом, не дослідивши всебічно фактичні обставини та пояснення, повідомив, що позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом з порушенням правил користування ременями безпеки. На місці події поліцейським Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області страшим сержантом поліції Шумалом Д.М. було винесено постанову серії ЕНА № 4010910 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., керуючи транспортним засобом ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, який належить на праві власності ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Елеваторна, с. Новий-Білоус, Чернігівського р-ну був непристебнутий ременем безпеки. У постанові неправильно зазначено транспортний засіб, на якому рухався позивач та фактична адреса проживання позивача. Також позивач стверджує, що самого правопорушення він не вчиняв, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив на позов не надав, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, його представник до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні позивач пояснив, що 05.02.2025, рухаючись в с. Новий-Білоус, на автомобілі марки SKODА FABIA, був зупинений військовослужбовцями групи оповіщення ТЦК та СП на мобільному блок-посту.
Оскільки працівникам ТЦК необхідно було надати для огляду документи, які знаходилися у сумці на задньому сидінні автомобіля, позивач відстебнув ремінь безпеки. При цьому автомобіль не рухався. Під час спілкування з працівниками ТЦК та СП до автомобіля підійшов працівник поліції та запропонував проїхати вперед, щоб звільнити проїзд для інших автомобілів та зупинитися. Після того, як позивач виконав вказівку, вказаний працівник знову підійшов до автомобіля та вручив для ознайомлення і підпису постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки. На заперечення позивача щодо вчинення правопорушення жодної реакції зі сторони поліцейського не було. По приїзду додому, позивач виявив, що постанова стосовно нього складена за керування іншим автомобілем, з іншим номерним знаком та належним іншому власнику. Також у постанові було невірно вказана адреса місця проживання позивача. Інформація хто такий ОСОБА_2 та про транспортний засіб марки ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 у позивача відсутня.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із пояснень позивача та матеріалів справи, 05 лютого 2025 року поліцейським Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області страшим сержантом поліції Шумалом Д.М. було винесено постанову серії ЕНА № 4010910 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., керуючи транспортним засобом ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, який належить на праві власності ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Елеваторна в с. Новий-Білоус Чернігівського р-ну був непристебнутий ременем безпеки.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами і доповненнями) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, шо мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 10 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, шо грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як вбачається із пояснень позивача, 05 лютого 2025 року він був зупинений військовослужбовцями групи оповіщення ТЦК та СП на мобільному блокпості в с. Новий Білоус Чернігівського району. Здійснивши повну зупинку автотранспортного засобу позивач відстебнув ремінь безпеки для того, щоб було зручніше дістати документи, які знаходились у сумці на задньому сидінні автомобіля. В процесі перевірки військовослужбовцями ТЦК та СП його військо облікових документів до автомобіля підійшов співробітник поліції, який представився поліцейським Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Шумалом Д.М. та повідомив позивача, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. На місці події указаним працівником поліції було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн за те, що позивач, керував транспортним засобом ВАЗ 21011, який належить на праві власності ОСОБА_2 , рухаючись в с. Новий-Білоус Чернігівського р-ну, непристебнутий ременем безпеки. Позивач вказав, що викладені у постанові обставини не відповідають дійсності. Так, 05.02.2025 він рухався та був зупинений працівниками ТЦК та СП по вул. Елеваторній в с. Новий-Білоус на іншому транспортному засобі, ніж зазначено у постанові, а саме: на автомобілі марки SKODA, модель FABIA, номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_3 . У судовому засіданні позивач надав суду для огляду оригінали постанови серії ЕНА № 4010910 про накладення адміністративного стягнення та технічний паспорт на автомобіль марки SKODA, модель FABIA, номерний знак НОМЕР_2 , копії яких долучені до його позовної заяви.
В силу принципу презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України та діє в адміністративному праві, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ч.1 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП, на підтвердження правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, а позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд зобов'язав відповідача надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву. Відповідач матеріалів справи, тому числі щодо фото-відеофіксації обставин вчинення правопорушення, за яке позивача було притягнуто до відповідальності, не надав.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, що не було зроблено відповідачем, а тому наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не доведена. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Ураховуючи, що відзив на позов відповідачем також не надано, про поважні причини його не подання не повідомлено, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України, кваліфікує це як визнання позовних вимог.
Положеннями статті 78 КАСУ визначено підстави звільнення від доказування. Так, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У зв'язку з вищевикладеним суд не вдається до детального аналізу доводів позивача, а також об'єктивної та суб'єктивної сторони діяння, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність доказів вчинення за вказаних у оскаржуваній постанові обставин за участі водія указаного у постанові транспортного засобу будь-яких протиправних дій, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 4010910 від 05.02.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже сплачений та заявлений до стягнення з відповідача судовий збір у розмірі 605,50 грн суд повністю покладає на сторону позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4010910 від 05 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області: 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок № 74, код ЄДРПОУ 40108651.
Повне рішення виготовлено 13.03.2025.
Суддя Олег КОСЕНКО