Справа № 685/14/25
Провадження № 2/685/97/25
(З А О Ч Н Е)
11 березня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 39861924; місцезнаходження: площа Арсенальна, будинок 1Б, місто Київ, 01010) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики,
06.01.2025 представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - адвокат Ушакевич Марина Петрівна звернулась до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 , заявивши вимогу про стягнення заборгованості за договором позики з ціною позову 20 532,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79145134, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав позичальникові грошові кошти в сумі 12 000,00 грн на строк позики 30 днів з фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,75% на день та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою в розмірі 2,70% на день, а позичальник зобов'язався повернути позику, сплативши проценти за користування нею.
Позивач ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зазначає, що зі своєї сторони умови договору виконав повністю, надав позичальнику грошові кошти, проте відповідач свої зобов'язання не виконав, на день звернення з позовом грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим, посилаючись на статті, зокрема, 525, 526, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 79145134 від 14.07.2024 у розмірі 20 532, 00 грн, з яких: 12 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 2700,00 грн становить заборгованість за нарахованими базовими процентами, 5832,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами на прострочену позику.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14.01.2025 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті на 09:30 год 12.02.2025, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті справи.
Надіслана відповідачу ухвала суду про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи судом. У зв'язку з неявкою учасників справи судове засідання відкладено на 25.02.2025.
У судове засідання, призначене на 25.02.2025, сторони не прибули, заяв чи клопотань не подали. Надіслана відповідачу судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи судом. У зв'язку з повторною неявкою учасників справи, судове засідання відкладено на 11.03.2025.
У судове засідання, призначене на 11.03.2025, сторони не з'явились, заяв про відкладення судового засідання не подали, про наявність поважних причин неявки в судові засідання не повідомили, відзиву від відповідача до суду не надійшло. Надіслана відповідачу судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи судом.
Із урахуванням поданого у позовній заяві клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, а також заяви про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи, на підставі положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу 11.03.2025 за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів та постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору позики.
При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, зазначених у позові, суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи (у позові), виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.
14.07.2024 між ОСОБА_1 як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») як позикодавцем укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79145134 в електронній формі з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 63587 (а.с. 6-8), за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення відповідача з Правилами надання грошових коштів у позику, без надання відповідачем через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» https://mycredit.ua усіх необхідних даних для встановлення особи та оформлення договору, подальше укладення електронних договорів позики на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19. Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення договору позики № 79145134 від 14.07.2024 між позикодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 як позичальником з використанням електронних цифрових підписів його контрагентів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до пункту 2 зазначеного договору, сума позики становить 12 000,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка за один день користування позикою становить 0,75 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) становить 2,70% на день, датою надання позики є 14.07.2024, датою повернення позики є 12.08.2024.
Як вбачається з листа № КД-000001820/ТНПП від 05.11.2024, ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 14.07.2024 року на суму 12 000,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_2 , номер платежу 3f53137d-f1a0-4c32-be91-4f6515195111 (а.с. 23).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.
На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язання перед ОСОБА_1 , взяті на себе за договором позики № 79145134 від 14.07.2024, виконав у повному обсязі, грошові кошти у сумі 12 000,00 грн було передано відповідачу у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
На день звернення до суду ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з цим позовом строк дії договору минув, як стверджує позивач, позичальник у встановлений у договорі строк позичені грошові кошти позикодавцеві не повернув, проценти за користування позикою не сплатив. У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач свої зобов'язання перед позикодавцем, взяті на себе за договором позики № 79145134 від 14.07.2024 виконав повністю або частково.
Оскільки докази виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе за договором позики № 79145134 від 14.07.2024 обов'язків з повернення позичених грошових коштів та процентів у матеріалах справи відсутні, суд вважає невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором позики № 79145134 від 14.07.2024 встановленим фактом.
Як вбачається із долученого позивачем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за договором позики № 79145134 від 14.07.2024, сума загальної заборгованості позичальника перед позикодавцем становить 20 532,00 грн, з яких основний борг 12 000,00 грн, проценти 2700,00 грн, проценти за понадстрокове користування позикою 5832,00 грн.
Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов'язання (тіла кредиту) в розмірі 12 000,00 грн суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальником його обов'язків щодо повернення позичених коштів, відтак, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі положень ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 4 договору позики № 79145134 від 14.07.2024, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.
У цивільному процесі кожна сторона спору доводить ті обставини, про які стверджує. Правом подати відзив відповідач не скористався, хоча позовну заяву з додатками та ухвалу суду про призначення справи до розгляду отримав. У матеріалах справи відсутні належні, достовірні, допустимі, достатні докази виконання відповідачем обов'язку з повернення позичених грошових коштів кредитору, відтак, виходячи із розподілу обов'язку доказування, розглядаючи справу за наявними матеріалами, суд вважає обов'язок позичальника повернути позичені грошові кошти невиконаним.
Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів за період дії договору позики № 79145134 від 14.07.2024, з урахуванням положень пунктів 1, 2, 4 договору, за формулою: сума процентів за користування кредитом = 12 000/100х0,75х30 + 12 000/100х2,70х18 = 2700 + 5832 = 8532,00 грн, та виявив, що заявлена до стягнення сума заборгованості за процентами відповідає умовам договору, відтак, суд дійшов висновку, що позивач просить суд стягнути проценти за період користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами договору позики № 79145134 від 14.07.2024.
Із урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках, крім цього, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.
На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв'язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 79145134 від 14.07.2024, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у розмірі 20 532 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 00 (нуль) копійок, з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за нарахованими базовими процентами за користування позикою, 5832 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 00 (нуль) копійок становить заборгованість за нарахованими процентами на прострочену позику.
Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
Розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду позивача відповідно до поданої копії платіжної інструкції в національній валюті № е06с38 від 20.11.2024, становить 3028,00 грн (а.с.1), відтак, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Також, матеріалами справи (а.с. 34-47), а саме: копіями договору № 03-08/2023 від 03.08.2023 про надання правничої допомоги, додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги № 03-08/2023 від 03.08.2023, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 03-08/2023 від 03.08.2023, платіжної інструкції в національній валюті від 28.11.2024 № 9ba76d, наказу № 01-к від 28.06.2024 про прийняття на роботу Ушакевич М.П., довіреності № 93 від 04.11.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ушакевич М.П. (серії КВ № 6416), підтверджено наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи, в розмірі 7100 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики № 79145134 від 14.07.2024 у розмірі 20 532 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 00 (нуль) копійок, з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за нарахованими базовими процентами за користування позикою, 5832 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 00 (нуль) копійок становить заборгованість за нарахованими процентами на прострочену позику.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 7100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Теофіпольським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 39861924; місцезнаходження: площа Арсенальна, будинок 1Б, місто Київ, 01010; адреса для листування: проспект Леоніда Каденюка, будинок 23, а/с 57, місто Київ, 02094).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення суду складено 13.03.2025.
Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.