Справа № 766/2396/25
н/п 2/766/7950/25
про залишення позову без руху
21.02.2025р. Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Лодига Марини Тарасівни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії» (ЄДРПОУ 38386582, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, Аеропорт ЦА) про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки та середню заробітну плату за затримку виплати вказаних сум,
встановив:
Представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом через систему «Електронний Суд».
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України на момент подачі, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
В змісті позовних вимог позивач просить стягнути середню заробітну плату за затримку виплати заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно правового висновку викладеного у Постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16, п.57 за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. П.58. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Так, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за дану вимогу, оскільки в даному випадку ставиться вимога про стягнення компенсації.
Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивач має сплатити суму судового збору в розмірі 968,96 грн.
Крім того, не викладено обставин щодо недотримання строку звернення до суду, враховуючи вимоги ст.233 КЗпПУ.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути недоліки, з дотриманням вимог зазначених у цій ухвалі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України суддя,-
постановив:
Позовну заяву адвоката Лодига Марини Тарасівни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії» (ЄДРПОУ 38386582, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, Аеропорт ЦА) про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки та середню заробітну плату за затримку виплати вказаних сум - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяІ. Ю. Зуб