Справа № 466/562/25
Провадження № 2-с/466/39/25
про скасування судового наказу
«13» березня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/562/25,
12 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд скасувати судовий наказ від 23 січня 2025 року у справі № 466/562/25.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що заявлені вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» є необґрунтованими. Показники спожитої теплової енергії з мережі централізованого опалення (постачання теплової енергії) щомісяця передаються виконавцю послуги, ця послуга регулярно і в повному обсязі оплачується, заборгованість відсутня, тому вважає, що доводи заявника не відповідають дійсності та є необгрунтованими. Вузол обліку теплової енергії на опалення належним чином пройшов метрологічну повірку на основі свідоцтва про повірку №35/08/54 від 24.08.2023, метрологічна повірка чинна до 24.08.2027.
Гарячою водою з централізованого постачання вона за вказаною адресою не користується, оскільки квартира обладнана бойлером для нагрівання води. Відтак, показники за лічильником гарячої води є незмінними і рівняються нулю. Потреб користування гарячою водою з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго» у неї відсутні з 2020 року (коли було встановлено бойлер), до того показники регулярно подавалися і оплата за спожиту послугу здійснювалася.
Вважає, що між сторонами наявний спір про право, а тому просить скасувати судовий наказ від 23 січня 2025 року у справі № 466/562/25.
Дослідивши заяву про скасування судового наказу, матеріали додані до неї, приходжу до висновку про задоволення заяви про скасування судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього кодексу.
Судом встановлено, що 23 січня 2025 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/562/25 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі у розмірі 6 133,34 грн., інфляційні нарахування у розмірі 47,38 грн. , пеню у розмірі 119,92 грн. та 3 % річних у розмірі 9,47 грн. за період з 01.12.2021 по 31.10.2024, а також 302,80 грн. судового збору.
Копію заяви про видачу судового наказу з додатками, а також копію судового наказу від 23 січня 2025 року боржник отримала 26 лютого 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відтак, встановлено, що подана заявником заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст.170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Враховуючи вищевикладені обставини та вимоги процесуального законодавства, вважаю за необхідне скасувати судовий наказ від 23 січня 2025 року у справі №466/562/25.
Керуючись ст.ст. 170-171, 258-261 ЦПК України,
заяву задовольнити.
Судовий наказ від 23 січня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі у розмірі 6 133,34 грн., інфляційні нарахування у розмірі 47,38 грн. , пеню у розмірі 119,92 грн. та 3 % річних у розмірі 9,47 грн. за період з 01.12.2021 по 31.10.2024, а також 302,80 грн. судового збору - скасувати.
Роз'яснити Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали направити стягувачу та боржнику для відома.
Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Д. Б. Глинська