Справа № 451/1690/24
Провадження № 2/451/61/25
іменем України
13 березня 2025 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін
Представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом М. Боровцем через систему «Електроний суд» (документ сформований 02.12.2024) надіслано позовну заяву до Радехівської міської ради Львівської області (відповідач) про визнання права власності в порядку спадкування, у якій із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
визнати за позивачкою - ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла цю частку, як спадщину після смерті ОСОБА_3 , які належали йому на праві приватної власності згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017879, виданим відповідно до Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації від 17.05.1999 року №250, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6569, а саме: - земельна ділянка загальною площею 0,1786; - земельна ділянка загальною площею 0,5506.
судові витрати покласти на сторону позивачки.
В обґрунтування вимог щодо предмета спору, представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер батько позивачки, спадкодавець - ОСОБА_3 . На момент його смерті, останній проживав та був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом із померлим проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_4 . Заповідальне розпорядження ОСОБА_3 не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, увійшли земельні ділянки загальною площею 0,7292 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Синьківської сільської ради Радехівського району (на даний час Шептицького району) Львівської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 017879, виданого 14 березня 2000 року. Наголошує, що мамою позивачки - ОСОБА_4 , шляхом прийняття на відповідальне зберігання належних померлому ОСОБА_3 оригіналів правостановлюючих документів, проживання із померлим та здійснення опіки над спадковим майном, фактично прийняла спадкову масу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мама позивачки - ОСОБА_4 . За життя остання залишила заповідальне розпорядження, яким все своє майно заповіла позивачці. При зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може бути видане з підстав відсутності належних правовстановлюючих документів, оскільки Державний акт був виданий після смерті ОСОБА_7 .
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили.
Заяви та клопотання учасників справи
09 грудня 2024 року представником позивачки подано на розгляд суду заяву про уточнення позовних вимог по справі(а.с.37-38).
26 грудня 2024 року від в.о. завідувача Радехівської державної нотаріальної контори, завідувача Соснівської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №207/2006 заведена після смерті ОСОБА_7 (а.с.45-70).
08 січня 2025 року від приватного нотаріуса Юрченко Олени Василівни надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №85/2024 заведена після смерті ОСОБА_4 (а.с.73-101).
09 січня 2025 року представником відповідача, міським головою С. Коханчуком подано до суду заяву, в якій останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, складу суду довіряє(а.с.102).
06 лютого представником позивачки подано клопотання про відкладення розгляду справи(а.с.106).
18 лютого 2025 року представником позивачки подано клопотання про долучення доказів по справі та клопотання у якому останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, проти завершення підготовчого засідання та перехід до судового не заперечує(а.с.109-110, 117).
13 березня 2025 року представником позивачки подано на розгляд суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 05.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до відкритого підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження, витребувано у Радехівської державної нотаріальної контори Червоноградського нотаріального округу (80200, Львівська обл., Шептицький р-н., пл. Відродження, 7) належним чином завірену копію спадкової справи № 207/2006, відкриту після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та витребувано у приватного нотаріуса Юрченко Олени Василівни (80200, Львівська обл., Шептицький р-н., вул. Відродження, 12) належним чином завірену копію спадкової справи за № 85/2024, відкриту після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34-35).
Підготовче засідання 09.01.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 20.01.2025 розгляд справи призначений на 06.02.2025(а.с.104).
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 06.02.2025 розгляд справи відкладено на 18.02.2025(а.с.107).
Ухвалою підготовчого засідання від 18.02.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті(а.с.118).
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.05.2006 встановлено, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб Синьківською сільською радою Радехівського району Львівської області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 », про що зроблено відповідний актовий запис №05(а.с.12).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_2 від 10.10.2024 вбачається, що батьками ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_12 (а.с.13).
Згідно із копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_3 від 16.02.1991 встановлено, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 зареєстровано шлюб Радехівським районним відділом ЗАГС. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_14 », про що зроблено відповідний актовий запис №13(а.с.14).
Відповідно до довідки № 133 від 02.03.2023 виданою Радехівською міською радою Львівської областівстановлено, що на день смерті ОСОБА_7 в одному будинку були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 - дружина(а.с.15).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28.10.1995 встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Синьків, Радехівського району, Львівської області (а.с.10).
Відповідно до копрії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 01.04.2024 встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Синьків, Червоноградського району, Львівської області (а.с.11).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75947881 від 05.12.2006, вбачається, що після смерті ОСОБА_7 була заведена спадкова справа за № 207/2006, спадкоємець - ОСОБА_4 (а.с.16).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 7595131 від 05.12.2006, вбачається, що після смерті ОСОБА_7 була заведена спадкова справа за № 207/2006, спадкоємець - ОСОБА_2 (а.с.17).
Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії серії І-ЛВ № 017879, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6569 виданий 14 березня 2000 року, виданого на підставі розпорядження Радехівської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 17.05.1999, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею загальною 0,7292 га, яка розташована на території Синьковсько сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.22).
Згідно із копією Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області №250 від 17 травня 1999 року «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Синьків Синківської сільської ради» та списку громадян, що додається до даного Розпорядження вбачається, що ОСОБА_3 увиділено земельну частку розміром 0,7291 га(а.с.24).
Відповідно до копії заповіту, зареєстрованого в реєстрі № 13 від 17.06.2013 встановлено, що ОСОБА_4 заповіла усе своє майно своїй дочці ОСОБА_2 (а.с.27).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76708410 від 22.04.2024, вбачається, що після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа за № 85/2024(а.с.28).
Постановою державного нотаріуса завідувача Радехівської державної нотаріальної контори, завідувача Соснівської державної нотаріальної контори № 210/02-14 від 20.06.2024 вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у зв'язку із ти, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може бути видане з підстав відсутності належних правовстановлюючих документів, оскільки Державний акт був виданний після смерті ОСОБА_3(а.с.29).
Відповідно до копії спадкової справи № 207/2006, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що дружина - ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_2 прийняли спадщину, дочка - ОСОБА_16 відмовилася від прийняття спадщини(а.с.45-70).
Відповідно до копії спадкової справи № 85/2024, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що дочка - ОСОБА_2 прийняла спадщину(а.с.73-101).
Згідно із копіями свідоцтв про право на спадщину за законом зареєстрованого в реєстрі за № 1578 та № 1579 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 є її рідна сестра ОСОБА_2 (а.с.112,113).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, яке видано повторно, серії НОМЕР_6 від 19.12.2023 вбачається, що ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Синьків, Радехівського районна, Львівської області(а.с.114).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).
Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).
Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Крім цього, судом застосовано норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер батько позивачки, спадкодавець - ОСОБА_3 . На момент його смерті, останній проживав та був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом із померлим проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_4 . Заповідальне розпорядження ОСОБА_3 не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, увійшли земельні ділянки загальною площею 0,7292 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Синьківської сільської ради Радехівського району(на даний час Шептицького району) Львівської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 017879, виданого 14 березня 2000 року. Наголошує, що мамою позивачки - ОСОБА_4 , шляхом прийняття на відповідальне зберігання належних померлому ОСОБА_3 оригіналів правостановлюючих документів, проживання із померлим та здійснення опіки над спадковим майном, фактично прийняла спадкову масу. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мама позивачки - ОСОБА_4 . За життя остання залишила заповідальне розпорядження, яким все своє майно заповіла позивачці. При зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може бути видане з підстав відсутності належних правовстановлюючих документів, оскільки Державний акт був виданий після смерті ОСОБА_7 .
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право м. Баландюк (право на земельну ділянку у порядку спадкування) не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом. З огляду на обґрунтованість та підставність заявлених вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 259, 264, 265, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України Радехівський районний суд Львівської області,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Любешівським РВ УМВС України у Волинській області від 08.08.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) до Радехівської міської ради Львівської області (місцезнаходження: пр. Відродження, 3, м. Радехів, Шептицький район, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи 26361149) про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за позивачкою - ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла цю частку, як спадщину після смерті ОСОБА_3 , які належали йому на праві приватної власності згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017879, виданим відповідно до Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації від 17.05.1999 №250, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6569, а саме: - земельна ділянка загальною площею 0,1786; - земельна ділянка загальною площею 0,5506.
Судові витрати у справі покласти на позивачку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька