Справа № 462/9699/23
провадження 1-кп/462/226/25
11 березня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України,
встановив:
В провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану. На даний час продовжують існувати ризики, що стали підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 може ухилятися від суду оскільки злочин, який інкримінується останньому є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від суду, оскільки має ІІ групу інвалідності, що дозволяє йому безперешкодного перетинати Державний кордон України протягом воєнного стану; ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, схилення їх до зміни даних показань; ОСОБА_4 може продовжити вчиняти вказане кримінальне правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, 10.03.2015 ОСОБА_4 був засуджений Франківським районним судом м. Львова за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. ч, 2, 3 ст. 190, ст. 257, ч. 1 ст. 357, ч. 1, 3 ст. 358 та обрано вид покарання - позбавлення волі на строк 9 років 10 місяців з конфіскацією майна. Таким чином, з урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам. Просить клопотання задоволити.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.
Сторона захисту заперечила поти задоволення клопотання, просила суд обрати ОСОБА_4 нічний домашній арешт, покликаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, які б виправдовували застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів, пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності питань, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.01.2025 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю до 20.03.2025 включно.
Згідно з частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати 2-х місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, на переконання суду, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, буде співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, та запобігти визначеним ст. 177 КПК України ризикам.
При цьому судом враховано вік обвинуваченого, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, відтак, суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт не забезпечить попередження вищезазначених прокурором ризиків.
Разом з тим, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Щодо ризику переховування від суду, то слід вказати, що ОСОБА_4 має ІІ інвалідності, що, в свою чергу, дає йому можливість безперешкодно перетинати Державний кордон України під час дії воєнного стану, а, отже, даний ризик є досить високим.
Щодо незаконного впливу на свідків, то суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту, із заявленими стороною обвинувачення свідками обвинувачений знайомий, а з одним із них має близькі давні стосунки, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_4 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
Враховуючи у сукупності зазначені обставини, вважаю за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю до 11.05.2025, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 184, 196, 199 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, строком на два місяці, з 11.03.2025р. по 11.05.2025 року включно.
Застосувати до ОСОБА_4 наступні обмеження:
- не залишати цілодобово житло, у якому він проживає за адресою АДРЕСА_2
- прибувати до суду за першою вимогою
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання
- безперешкодно впускати до свого житла працівників органів внутрішніх справ та надавати їм усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
- носити електронний засіб контролю.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання даної ухвали доручити Яворівському РВП ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.03.2025.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал ухвали