Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/210/25
Провадження № 1-кс/506/2/25
12.03.2025селище Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни Одеської області матеріали заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженні № 506/210/25 (провадження 1-кп/506/2/25) про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 369-2 ч.2 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
07.03.2025 року головуючим суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід по справі № 506/210/25 (провадження 1-кп/506/2/25) про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 369-2 ч.2 КК України.
07.03.2025 року дана заява передана судді ОСОБА_1 .
Заява про самовідвід обґрунтована тим що, 06.03.2025 року у провадження судді ОСОБА_3 , відповідно до автоматизованого розподілу справ, для розгляду надійшло кримінальне провадження №506/210/25 (провадження №1-кп/506/56/25) про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.369-2 ч.2 КК України. Так, обвинувачений в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , є селищним головою Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області. Відповідно до Договору оренди об'єкта нерухомості, укладеного між ТУ ДСА в Одеській області та Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області, Красноокнянський районний суд Одеської області орендує у Окнянської селищної ради приміщення. На час укладення цього договору суддя ОСОБА_3 займала посаду голови Красноокнянського районного суду Одеської області, у зв'язку з чим, як голова суду, брала безпосередню участь у перемовинах з приводу укладення вказаного договору з Окнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_4 , в тому числі нею регулярно проводилися робочі зустрічі та обговорення щодо утримання будівлі, здійснення поточних комунальних платежів, тощо. Зазначені обставини можуть поставити під сумнів можливість об'єктивного та неупередженого розгляду суддею зазначеної справи з огляду на безпосереднє спілкування з спільних робочих питань з ОСОБА_6 . Крім того, з цих же підстав 29.05.2019 року суддею ОСОБА_3 було заявлено самовідвід по справах №№506/239/19, 506/240/19, 506/241/19, 506/242/19, 506/243/19, 506/244/19, 506/245/19, 506/246/19, 506/247/19, 506/248/19, 506/249/19, 506/250/19, 506/251/19, 506/252/19, 506/253/19, 506/254/19, 506/255/19, 506/256/19, 506/257/19, 506/258/19 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП, відносно ОСОБА_7 , що свідчить про послідовність такої її позиції.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що сторона обвинувачення не погоджується з наявністю підстави для самовідводу судді у частині перемовин по укладанню договору оренди приміщення суду, щодо інших підстав, зазначених у заяві - вирішення цього питання поклав на розсуд суду.
Інші учасники повідомлені належним чином про час та дату судового засідання, до суду не з'явилася.
Розглядаючи заявлений суддею ОСОБА_3 самовідвід, суд вважає, що фактично відсутні підстави, передбачені положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України, які унеможливлюють участь судді ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні.
Разом з цим, суддя ОСОБА_3 , наполягаючи на задоволенні заявленого нею самовідводу, у своїй заяві стверджує, що у учасників судового провадження можуть виникнути сумніви в її неупередженості з мотивів, які вона зазначила заявляючи самовідвід та послалася на те, що її позиція повинна бути послідовною, оскільки раніше, з аналогічних підстав 29.05.2019 року нею було заявлено самовідвід по справах №№506/239/19, 506/240/19, 506/241/19, 506/242/19, 506/243/19, 506/244/19, 506/245/19, 506/246/19, 506/247/19, 506/248/19, 506/249/19, 506/250/19, 506/251/19, 506/252/19, 506/253/19, 506/254/19, 506/255/19, 506/256/19, 506/257/19, 506/258/19 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП, відносно ОСОБА_7 .
У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, забезпечення дії принципу незалежності, неупередженості та безсторонності, в тому числі і у стороннього спостерігача. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що передує винесенню рішення. Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
За таких підстав, враховуючи послідовну позицію судді ОСОБА_3 , яка полягає в її особистому переконанні щодо існування підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суд, не входячи до аналізу обґрунтованості заявлених суддею ОСОБА_3 самовідводів 29.05.2019 року, оскільки ці рішення приймалися суддею одноособово, вважає за неможливе відмовити в задоволенні заявленого суддею самовідводу в даному провадженні, оскільки у разі незадоволення самовідводу, у учасників судового розгляду та сторонніх спостерігачів дійсно можуть виникнути сумніви в неупередженості судді ОСОБА_3 , зокрема в неможливості роз'яснення подальшої участі судді в розгляді даної справи з урахуванням існуючих постанов про самовідвід від 29.12.2019 року з аналогічних мотивів.
При цьому, суд вважає, що у разі незадоволення самовідводу, подальша участь в даному кримінальному провадженні судді ОСОБА_3 , яка перед початком розгляду справи стверджує про її неможливість приймати участь в розгляді, в кінцевому результаті може поставити під сумнів законність складу суду, який розглядав дану справу та прийнятого судом рішення, що не буде слугувати виконанню завдань кримінального провадження, визначеним у ст.2 КПК України.
Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що заявлений суддею ОСОБА_3 самовідвід, фактично не може бути незадоволений, оскільки інший суддя не вправі в повній мірі оцінити та однозначно висловитися (ухвалити рішення) про відсутність обставин заявлення самовідводу у судді ОСОБА_3 з підстав визначених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, на чому вона наполягає.
Зокрема, суд наголошує, що заявлений суддею ОСОБА_3 самовідвід - є нічим іншим, як внутрішнім відношенням судді та її оцінці свого суб'єктивного ставлення до обставин, які саме на її переконання свідчать про існування підстав та обставин, які на її думку можуть викликати сумніви в її неупередженості.
При цьому, суд враховує те, що відповідно до Другого принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року та усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності) (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року; «Білуха проти України» від 09.11.2006 року), - заявлений суддею самовідвід не може бути предметом перевірки з точки зору обґрунтованості, з огляду на те, що ніхто не може змусити суддю здійснювати судовий розгляд, у разі його (судді) внутрішнього переконання з посиланням на конкретні обставини щодо можливості виникнення сумнівів в його неупередженості.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлений суддею ОСОБА_3 самовідвід.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,
Заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № №506/210/25 (провадження №1-кп/506/2/25)про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 369-2 ч.2 КК України - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 13.03.2025 року о 09.15.
СуддяОСОБА_1