Єдиний унікальний № 946/10432/24
Провадження № 1-кп/946/280/25
про застосування запобіжного заходу
13 березня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12024162150000954, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосільське Ренійського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК)
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_6 .
Судове засідання проводиться без участі потерпілого ОСОБА_6 , оскільки за змістом ч. 1 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється лише за участю прокурора та обвинуваченого, участь інших учасників судового провадження не передбачена.
Суть питання, що вирішується
1.25.02.2025 прокурор під час судового засідання подав клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою розгляду якого судом був наданий дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в судовому засіданні з розгляду цього клопотання.
2.Клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу має бути невідкладно розглянуте судом, оскільки ОСОБА_3 був затриманий та здійснений його привід до суду.
3.Прокурор в клопотанні про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду з метою уникнути відповідальності та покарання за злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, а також застосувати спроби вплинути на потерпілого та свідків, оскільки він, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, неодноразово не прибував до суду без поважних причин та до нього застосовувався такий захід забезпечення кримінального провадження як привід, який не було виконано, у зв'язку з тим, що обвинувачений переховувався від суду. Також з метою уникнути покарання, на думку прокурора, обвинувачений може застосувати спробу вплинути на потерпілого та свідків з метою зміни ними показань.
Встановлені судом обставини
4.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала заявлене клопотання, просила застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
5.Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора, спочатку зазначивши, що він SMS-повідомлення про його виклик до суду не отримував, хоча заявку про його виклик в такій формі він подавав. Згодом обвинувачений зазначив, що він не читав SMS-повідомлення про його виклик до суду, хоча про те, що відносно нього був застосований такий запобіжний захід у виді домашнього арешту знав. Також обвинувачений ОСОБА_3 повідомив про те, що не з'являтися до суду йому порадили односільчани, оскільки його можуть взяти під варту.
6.Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
7.Обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК (тяжкий злочин) надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 31.12.2024, ухвалою від того ж числа було призначено підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалося, у зв'язку з неявкою обвинуваченого.
8.Так, у судові засідання призначені на 20.01.2025, 27.01.2025, 05.02.2025 та 25.02.2025 обвинувачений ОСОБА_3 до суду не з'явився, хоча про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових викликів в електронній формі за допомогою SMS повідомлень. Застосованими судом заходами забезпечення кримінального провадження у виді судових викликів та приводів не вдалося забезпечити участь обвинуваченого у судовому засіданні. Так, відповідно до рапортів поліцейського, обвинувачений ОСОБА_3 був відсутнім за відомою адресою проживання та реєстрації, двері будинку ніхто не відчиняв, а сусіди обвинуваченого повідомили про те, що обвинувачений тривалий час за адресою свого проживання не з'являється, здійснити його привід не виявилося можливим.
9.У зв'язку з викладеним Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 25.02.2025 постановив ухвалу про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_3 , про дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про зупинення судового провадження.
10.12.03.2025 ОСОБА_3 був затриманий, що підтверджується відповідним протоколом, та 13.03.2025 він доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
11.Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло з 21:00 до 07:00 год. на строк до 29.01.2025. Також на обвинуваченого були покладені обов'язки, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не залишати своє місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
12.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, дійшов висновку про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких підстав.
13.Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
14.За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, якою суд керується в силу ч. 3 ст. 315 КПК, суд може постановити ухвалу про застосування запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор доведе наявність всіх обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
15.Про ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду свідчить те, що він, перебуваючи під домашнім арештом, неодноразово, систематично протягом тривалого часу не з'являвся за викликами у судові засідання, при цьому обвинувачений не міг чітко пояснити причину такої неявки, надаючи суперечливі пояснення, які нічим не підтверджені. Також, на думку суду, його пояснення щодо його неявки до суду, у зв'язку з тим, що він, начебто, не отримував повідомлення спростовуються матеріалами справи, згідно яким обвинуваченому на кожне судове засідання доставлялися виклики в електронній формі через SMS-повідомлення на номер телефону, який ОСОБА_3 повідомив суду відповідною заявкою про його виклик в електронній формі. Тому, надавши заявку про виклик в електронній формі за конкретним номером, саме обвинувачений несе відповідальність за прочитання таких повідомлень та за збереження номеру телефону, а у випадку втрати актуальності номеру телефону саме обвинувачений має повідомити про це суд, адже суд не може передбачити ці обставини. Обвинувачений також жодного разу за тривалий час, знаючи, що відносно нього застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту та про те, що до суду переданий обвинувальний акт, не поцікавився станом розгляду його провадження в суді та в останній час змінив своє місце проживання, чим ухилявся від суду. Тому така поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 явно свідчить про те, що вона спрямована на ухилення від суду, тобто в даному випадку доведений ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від суду.
16.Але, разом з цим прокурором не доведений ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може застосувати спроби вплинути на потерпілого та свідків з метою їх схиляння до зміни показань з метою уникнути покарання, яке йому загрожує. Таке посилання прокурора явно суперечить також і змісту обвинувального акту, згідно якому в обвинуваченого є такі обставини, що пом'якшують його покарання, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Видається абсурдним припускати можливість наявності такого ризику та таких обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, одночасно.
17.При вирішенні клопотання прокурора, суд також оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; вік та стан здоров'я обвинуваченого (21 рік, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, у тому числі те, що він не одружений, у нього немає утриманців, він офіційно не працює.
18.Зазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на свободу.
19.Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого обвинуваченого, так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначений існуючий ризик значно збільшуються, а здійснення контролю щодо його упередження та за поведінкою обвинуваченого значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
20.Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_3 , його процесуальної поведінки та його тривалого ухилення від суду під час дії відносно нього такого запобіжного заходу як домашній арешт, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 та запобігти вищевикладеному ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а тому суд вважає за необхідне застосувати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, - до 11 травня 2025 року.
21.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК, у зв'язку з чим, враховуючи особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також його майновий стан, суд вважає за доцільним визначити ОСОБА_3 заставу у мінімальному розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, а саме у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 грн (20 х 3 028 грн), з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2 - 3 ч. 5 ст. 194 КПК.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, ч. 3 ст. 315, ст.ст. 370 - 372 КПК, суд -
постановив:
1.Клопотання прокурора задовольнити.
2.Застосувати відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» на строк до 11 травня 2025 року.
3.Строк дії наявної ухвали щодо тримання обвинуваченого під вартою закінчується 11 травня 2025 року.
4.Визначити ОСОБА_3 заставу, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 грн, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
5.У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на нього обов'язки строком до 11 травня 2025 року, передбачені п.п. 2 - 3 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися із с. Новосільске Ізмаїльського району Одеської області, в якому обвинувачений проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
6.Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
7.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
8.Наявна ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1