Справа № 496/6564/24
Провадження № 2/496/1438/25
13 лютого 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Бєлого В.В,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 2106334100010 від 04.03.2021 року у розмірі 40263 грн 63 к. та понесені судові витрати по справі на сплату судового збору у розмірі 3028 грн та на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 2106334100010, що акцептований відповідачем, шляхом підписання договору електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 3800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом. Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік. Проценти за користування кредитом розраховуються відповідно до п. 1.4 договору у розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
01.12.2021 року укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106334100010. 10.01.2023 року укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2106334100010.
Загальний розмір заборгованості за договором №2106334100010 від 04.03.2021 року становить 58330 грн 35 к., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3799 грн 20 к.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 54531 грн 15 к. Проте, враховуючи принципом розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 40263 грн 63 к., з яких: : заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3799 грн 20 к.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36464 грн 43 к. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Окрім судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн, позивач також просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі N 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі N 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі N 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі N 5026/886/2012 тощо).
01.12.2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого клієнт - Первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60168947,00 грн, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим Кредитором за договором про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками (а.с. 19-21).
Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.12.2021 року за Договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року та Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 2106334100010. Розмір заборгованості складає 31230 грн 28 к., в тому числі 3799 грн 20 к. - сума заборгованості за тілом кредиту; 27431 грн 08 к. - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 21 зв, 22-24).
10.01.2023 року між ТОВ «Коллект центр» (Фактор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги первісного кредитора до боржників (а.с. 25-27).
Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023 року за Договором факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року та Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 2106334100010. Розмір заборгованості складає 58330 грн 35 к., в тому числі 3799 грн 20 к. - сума заборгованості за тілом кредиту; 54531 грн 15 к. - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 27 зв., 28-31).
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів наявність права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі договорів факторингу від 01 грудня 2021 року та від 10 січня 2023 року.
Як убачається з матеріалів справи 04.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви до кредитного договору (додаток № 1), укладено договір про надання фінансових послуг № 2106334100010 «Стандартний», що акцептований відповідачем, шляхом підписання договору електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 7-9).
За умовами Договору позикодавець надає позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, що складає 3800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Так наступними пунктами Договору передбачено:
-п. 1.3 орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів;
-п. 1.4 проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована;
-п. 1.9 граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік;
-п. 4.2 реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає: п.п. 1.4.а) 730 відсотків річних; п.п. 1.4.б) 1302,36 відсотків річних; п.п. 1.4.в) 1711,70 відсотків річних; п.п. 1.4.г) 2735,45 відсотків річних;
-п.1.4.2 в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Укладаючи цей договір, сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
В анкеті-заяві до кредитного договору, підписаній відповідачем за допомогою електронного підпису, зазначені основні умови надання кредиту, які відповідають договору № 2106334100010 від 04.03.2021 року. Відповідно до п. 8 анкети-заяви до кредитного договору відповідач підтвердив, що паспорт споживчого кредиту, графік платежів, кредитний договір, правила, повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані ним підписано та отримано (а.с. 9 зв.).
Відповідно Додатку № 3 до Кредитного договору - паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит), строк кредитування складає 16 днів. Загальні витрати за кредитом - 1216,00 грн (сума % по договору) + 532,00 грн (комісія). Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 3800,00 грн (тіло кредиту) + 1216,00 грн (% по договору) + 532,00 грн (комісія) (а.с. 11-12).
Зазначений вище Договір, анкету-заяву, графік платежів та паспорт споживчого кредиту відповідач підписав за допомогою електронного підпису 04.03.2021 року шляхом вчиненим одноразовим ідентифікатором «S2».
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19.
Факт отримання позичальником коштів від позикодавця у розмірі 3800 грн підтверджується інформацією від ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про те, що на підставі укладеного між ТОВ «Служба МК» та ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було здійснено переказ грошових коштів у сумі 3800 грн на картку НОМЕР_2 (а.с. 14).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позивачем надано три розрахунки заборгованості, відповідно до яких:
- 04.03.2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 3800 грн, 29.03.2021 року він здійснив платіж на суму 2599 грн 20 к. в якості оплати відсотків та 80 к. в якості оплати тіла кредиту. Більше платежів відповідач не здійснював. Станом на 30.11.2021 року заборгованість за період з 04.03.2021 року по 30.11.2021 року за кредитним договором склала 31230 грн 28 к. (а.с. 14 зв.-16);
- 03.03.2022 року заборгованість за кредитним договором склала 58330 грн 35 к., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 3799 грн 20 к.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 27431 грн 08 к.; заборгованість за нарахованими відсотками в період з 01.12.2021 року по 03.03.2022 року - 27100 грн 07 к. (а.с. 17);
- станом на 10.09.2024 року заборгованість за кредитним договором склала 58330 грн 35 к., з яких: заборгованість тілом кредиту - 3799 грн 20 к.; заборгованість за відсотками 54531 грн 15 к. Загальна заборгованість заявлена до стягнення складає 40263 грн 63 к. (а.с. 18).
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі N 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Суд не приймає до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості, оскільки загальна вартість кредиту зазначена в Додатках до договору про надання фінансових послуг № 2106334100010 від 04.03.2021 року: № 1 Заяві-анкеті, № 2 графіку платежів та № 3 паспорту споживчого кредиту та складає 5016 грн, з яких: 3800 грн (тіло кредиту) та 1216 грн (проценти за користування кредитом).
Крім цього, п. 1.3 Договору передбачено орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
У зв'язку із тим, що відповідач 29.03.2021 року сплатив грошові кошти на рахунок кредитодавця у розмірі 2600 грн, відбулася пролонгація строку користування кредитом, яка відповідає кількості днів діючого кредиту, тобто 16 днів.
Відповідачем 29.03.2021 року було сплачено 2600 грн на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування», а тому з урахуванням вказаної сплати, залишок заборгованості за тілом кредиту станом на 29.03.2021 року склав 2416 грн.
Нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, починаючи з 20.03.2021 року по 28.03.2021 року (включно) та за період з 14.04.2021 року по 03.03.2022 року (включно) не ґрунтується на умовах кредитного договору, які погоджені сторонами, а тому відповідач повинен сплатити проценти лише за період з 29.03.2021 року по 13.04.2021 року (з розрахунку 16 днів), так як лише (виключно) у межах цього періоду, позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, розмір яких складає 773 грн 12 к., виходячи з розрахунку 2416 грн*2%*16 днів.
Ураховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором № 2106334100010 від 04.03.2021 року яка складає 3189 грн 12 к., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2416 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 773 грн 12 к., яку і слід стягнути з відповідача.
Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі жовтня статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявки на надання юридичної допомоги, яка є невід'ємним додатком до договору. Сума, визначена актом № 2 про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії (а.с. 35 зв.-37).
З витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 року убачається, що на виконання умов договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» такі послуги: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години та вартістю 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 3 годин та вартістю 9000 грн.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ТОВ «Коллект центр» на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 3000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 0462750002 від 26.09.2024 року (а.с. 1), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 3028 грн, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідачки підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 239 грн 84 к. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 3189 грн 12 к. х 3028 грн/40263 грн 63 к.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст.ст. 205, 207, 525, 526, 536, 626-628, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, що розташоване за адресою: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133), заборгованість за кредитним договором у розмірі 3189 грн 12 к., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 2416 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 773 грн 12 к.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, що розташоване за адресою: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133), судовий збір у розмірі 239 грн 84 к. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
В іншій частині позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст заочного рішення складено 13.02.2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра