Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/161/25
Провадження № 2/506/125/25
12.03.2025 року селище Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Вказана позовна заява надійшла до суду 04.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24 листопада 2006 року між ним та відповідачем зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу спільних дітей не мають. Станом на момент подачі позову до суду подружні відносини між сторонами припинені. Позивач та відповідач не ведуть спільне господарство та проживають окремо. На думку позивача, основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. До судово спір врегулювати не вдалось можливим, оскільки відповідач заперечує стосовно розірвання шлюбу. На думку позивача, їх подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам. Також позивач просить не надавати строку для примирення, тому що вважає, що це не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення не принесли жодних результатів. Спору про розподіл спільного сумісного майна подружжя між сторонами немає. Тому позивач просив їх шлюб розірвати.
Після з'ясування інформації щодо реєстрацію місця проживання відповідача ухвалою від 12.02.2025 року позовна заява була прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, однак у позовній заяві/а.с.2-4/ та у заяві/а.с.5/ просили розгляд справи проводити у їх відсутність. Тому справа розглянута у відсутність позивача та його представника, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином , відзив на позов не подала. При цьому відповідачу було направлено судову повістку про виклик в судове засідання за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «за зазначеною адресою не проживає» /а.с.40/.
При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Тому відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд визнає причини неявки відповідача у судове засідання неповажними і тому справа розглянута у її відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 24 листопада 2006 року Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області, актовий запис №25./а.с.6/.
Від даного шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред'явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Судом встановлено, що протягом часу сторони не намагалися відновити сімейні стосунки та не ведуть спільне господарство, проживають окремо. На думку позивача, примирення та збереження сім'ї неможливе. Тому суд прийшов до висновку, що збереження сім'ї суперечить інтересам позивача та, згідно зі ст.112 СК України, позов підлягає задоволенню і шлюб слід розірвати.
При цьому, згідно зі ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судовий збір в сумі 1211,20 грн. /а.с.1 /.
Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.112 СК України,
Позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 24 листопада 2006 року Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області, актовий запис №25, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяО. Л. Чеботаренко