12 березня 2025 року Єдиний унікальний № 501/824/25 Провадження № 3/501/351/25
Іменем України
12 березня 2025 року м. Чорноморськ
Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,
розглянувши об'єднаний адміністративний матеріал № 501/824/25 (3/501/351/25), який надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Стислий виклад правопорушення.
23 лютого 2025 року о 20 год. 20 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «Ford Sierra», державний номер НОМЕР_2 , по вул. Паромна 1к в с. Малодолинське Одеської області, не витримав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку виїхав на праве узбіччя де допустив наїзд на перешкоду (бардюрний камінь), внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, травмованих немає, чим порушив вимоги п. 2.3б, 12.1 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 23 лютого 2025 року о 20 год. 20 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «Ford Sierra», державний номер НОМЕР_2 , по вул. Паромна 1к в с. Малодолинське Одеської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позиція учасника судового процесу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, підтвердив обставини викладені в протоколах, просив суворо не карати.
Суддя вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи положення ст. 36 Кодексу України про адміністративне правопорушення суддя вважає доцільним об'єднати в одне провадження справи № 501/824/25 (номер провадження 3/501/351/25) та № 501/832/25 (номер провадження 3/501/356/25) про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Об'єднаній справі присвоїти обліково - статистичний номер 501/824/25 (номер провадження 3/501/351/25).
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність по ній настає 1) у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України), 2) у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г» ПДР України), 3) а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суд України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 рудня 2005 року № 14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом, а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись, також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Серед превентивних заходів ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» визначено, зокрема такий захід як зупинення транспортного засобу. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Так, зокрема, ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» наведений вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупинити транспортний засіб, а ч. 3 ст. 35 цього ж Закону закріплює обов'язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначених цією статтею.
Право водія дізнатись про причини зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та прізвище і посаду цієї особи, також гарантоване ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».
З письмових та особистих пояснень ОСОБА_1 вбачається що о 23 лютого 2025 року о 20 год. 20 годині керував автомобілем, не впорався з керуванням та вчинив ДТП.
Вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 послугувало ДТП, що є порушенням ПДР, тобто зупинка транспортного засобу не була безпідставною.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, який є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та в силу положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 931482 від 23 лютого 2025 року, письмовими та особистими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом.
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порушення ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно правил дорожнього руху, вважається «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна».
За приписами п. 2.3 б Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За приписами п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 931483 від 23 лютого 2025 року, схемою місця ДТП від 23 лютого 2025 року, письмовими та особистими поясненнями ОСОБА_1 .
Суддя, вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння, а також особа яка відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння; ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Висновки суду.
На підставі аналізу доказів, суддя визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначає покарання за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника також підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 124, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Призначити ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 гривень в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
На підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Іллічівський міський суд Одеської області.
Суддя
Строк пред'явлення постанови до виконання згідно
Закону України «Про виконавче провадження»
Постанова набрала законної сили «__»________2025 р.