Справа № 946/10401/24
Провадження № 2/946/194/25
12 березня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Адамова А.С.
за участю секретаря - Тюміної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, -
30.12.2024 до суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Держав України у розмірі 14341,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) зазначає, що ними встановлено факт адміністративного та цивільно-правового характеру у вигляді самовільного пошкодження до ступеня припинення росту деревини породи «дуб», яку здійснював Жечу С.В., мешканець села Озерне Ізмаїльського району Одеської області. Фактичним виїздом на місце встановлено вчинення самовільної рубки дерева в полезахисній смузі біля с. Лощинівка на території Саф'янівської ТГ Ізмаїльського району Одеської області. Факт порушення природоохоронного законодавства ОСОБА_1 зафіксований державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу - Граммою І.В., про що відповідно до ст.65 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.08.2024 №000647, в якому зазначено, що 21.08.2024р. на території Саф'янівської ТГ Ізмаїльського району Одеської області біля с. Лощинівка, гр. ОСОБА_1 знищив дерево породи «Дуб» до ступеня припинення росту за допомогою пилки бензинової «Минск МТ-3», діаметром у ширині шийки кореня 40 см, що є порушенням ст. 69 Лісового кодексу України. 22.08.2024 відповідно до ст. 65 КУпАП винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000647, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 18, 21, 69 Лісового кодексу України та на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до обґрунтованого розрахунку збитків заподіяних внаслідок пошкодження зелених насаджень, який здійснено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), розмір заподіяної шкоди становить 14 341 грн. 56 коп. Станом на даний час сума збитків у розмірі 14 341 грн. 56 коп. ОСОБА_1 - не сплачена.
Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
13 січня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Укрпоштою надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позову з додатком на дві адреси реєстрації та мешкання відповідача, проте поштові конверти повернулися із довідками про невручення, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи.
Згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву.
Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» та згідно наказу Державної екологічної інспекції України № 502 від 22 грудня 2020 року «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)» забезпечує здійснення функцій та повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища з 23 грудня 2020 року та є правонаступником Державної екологічної інспекції у Одеській області.
Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) області (далі - Інспекція) встановлено факт адміністративного та цивільно-правового характеру у вигляді самовільного пошкодження до ступеня припинення росту деревини породи «дуб», яку здійснював Жечу С.В. в полезахисній смузі біля с. Лощинівка на території Саф'янівської ТГ Ізмаїльського району Одеської області.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.08.2024 №000647 за ст. 69 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 10, 40 Закону України «Про рослинний світ».
Постановою № 000647 від 22.08.2024 відповідно до ст. 65 КУпАП винесено постанову про накладення адміністративного за ст. 105 Лісового кодексу України відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Згідно ст. 68 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Відповідно до ст. 69 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Відповідно до ст. 70 ЛК України, заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до статей 6, 25, 36, Закону України «Про рослинний світ» Державна екологічна інспекція України здійснює державне управління у сфері охорони та контролю використання та відтворення рослинного світу.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка встановлює об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища, зазначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідач, вчинив правопорушення у вигляді рубки деревини породи «сафора» без відповідного дозволу, а саме лісорубного квитка.
Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за наслідком рубки дерева було здійснено заміри по встановленню суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, за наслідком чого здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.
Вина Відповідача у скоєнні правопорушення по заподіянню шкоди державі, підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Пунктом 10 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 за № 255. (надалі - Положення) встановлено, що Інспекція має право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції (чинним на момент виникнення спірних відносин).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 затверджено «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту».
Розмір шкоди, нанесений Відповідачем державі, розрахований державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу відповідно до Додатку 1 «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
Відповідно до Обґрунтованого розрахунку збитків заподіяних внаслідок пошкодження зелених насаджень, який здійснено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), розмір заподіяної шкоди становить 7952 грн. 27 коп.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 1 статті 167 Цивільного кодексу України встановлено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 Положення, Держекоінспекція України входить до органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Отже, Позивач є уповноваженим Державою органом, який виступає від імені Держави з метою захисту інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 7 розділу II Положення передбачено, що Держекоінспекція має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Так, Інспекція зверталась до відповідач з претензією №178 від 28.08.2024 про необхідність добровільно відшкодувати суму збитків нанесених державі, які утворились внаслідок здійснення Відповідачем правопорушення передбаченого ст. 68, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», ст. 10 ЛК України.
Станом на даний час сума збитків у розмірі 14 341 грн. 56 коп. ОСОБА_1 не сплачена.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням, є правові відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальними правилами, встановленими ст. 1166 ЦК України, для відшкодування шкоди необхідно: наявність самої шкоди, неправомірність дій (бездіяльності) особи, що її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.
До того ж, перераховані підстави визнаються загальними, оскільки для виникнення відповідальності їх наявність вимагається в усіх випадках, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Як роз'яснено судам в п. п. 2, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Таким чином, відповідач, як особа, яка неправомірними діями нанесла шкоду державній власності, зобов'язаний сплатити суму шкоди нанесеної Державі в розмірі 14341,56 грн.
Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», роз'яснення Міністерства юстиції України від 30.05.2003 року №21-14-1297 та листа Верховної Ради України від 17.06.2003 року №06/10-576 від 17.06.2003 року, грошові стягнення за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються в повному обсязі до місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що доказів проти наданого позивачем розрахунку, суду відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 200, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) (65114, м. Одеса, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, Лінія 12) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса мешкання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 14341 (чотирнадцять тисяч триста сорок одну гривню) 56 копійок на користь держави Україна р/р UА248999980333119331000015676 фонду охорони навколишнього природного середовища Саф'янської сільської ТГ, код за ЄДРПОУ 37607526, одержувач - Казначейство України, 24062100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на р/р № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 43879780 банк Державна казначейська служба України м. Київ, суму коштів за сплату судового збору у розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: А.С.Адамов