11.03.2025
Справа № 497/503/25
Провадження № 3/497/239/25
11.03.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
прокурора - Карапіря О.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Болград, матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гай Оренбурської області Російської Федерації, який є депутатом VІІІ скликання Болградської районної ради Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 особу встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_1 , яке видане ТСЦ 5151 від 04.11.2022,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП,-
ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу, та терміну подачі щорічної декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої ст. 45 Закону та п.2-7 Прикінцевих положень Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 05.02.2025 року о 09 годині 14 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 в судовому засідання вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП визнав та пояснив, що під час воєнного стану подавати декларацію було не потрібно, а коли йому стало відомо про набрання чинності Законом України №3384-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" він одразу ж подав декларацію, але пропустив відповідні строки.
У судовому засіданні прокурор Карапіря О.М. просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією цієї статті. Також надала письмовий висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім визнання своєї провини ОСОБА_1 , факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом №404/2025 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 26.02.2025 року;
- рішенням голови районної ради ОСОБА_2 №1-VІІІ від 25 листопада 2020 року про взяття до уваги результати виборів до Болградської районної ради;
- постановою Голови Болградської РТВК від 21 жовтня 2020 року №76 про скликання першої сесії Болградської районної ради Одеської області VІІІ скликання;
- інформацією Болградської районної територіальної виборчої комісії Одеської області про результати виборів та визначення повноважень депутатів Болградської районної ради Одеської області VІІІ скликання, де під №31 значиться ОСОБА_1 ;
- листом-повідомленням Голови Болградської районної ради ОСОБА_2 за вих.№29/02-07 від 22 січня 2024 року про набрання чинності 12 жовтня 2023 року Закону України №3384-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", яким відновлено декларування та функції НАЗК. Також в листі зазначено про необхідність подання декларації за 2021-2022 роки до 31 січня 2024 року та за 2023 рік - до 31 березня 2024 року;
- копією декларації ОСОБА_1 за 2023 рік (щорічної), поданої 05.02.2025 року об 09:14 годині;
- рапортом старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України майора поліції Яковлєва І. про виявлення несвоєчасного подання декларації за 2023 року депутатом Болградської районної ради - ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
В пункті 1 ст. 18 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
Згідно підпункту "б" п.1, ч.1 ст. 3 Закону, суб'єктами, особами, на яких поширюється дія цього Закону - є депутати міських рад.
Депутат Болградської районної ради Одеської області VІІІ скликання ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування та суб'єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п."б" п.1 ч.1 ст.3 Закону, Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на нього поширюється дія цього Закону, і він є суб'єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією і зобов'язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч.1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до п.15 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", суб'єкти декларування - особи, зазначені у п.1 п.п"а", "в"-"г" п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у п.1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агенства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агенством.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 2-7 розділу ХІІІ Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у ч.7-14 ст. 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч.7-14 ст. 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Диспозицією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом, на який поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Отже всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведеності їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, щире каяття та визнання вини в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявність пом'якшуючої обставини - щире розкаяння винного, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки його вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування. Протидія корупційним та пов'язаним з корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії справ буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року, який залишився незмінним на 01.01.2025, складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 172-6, 268, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а саме 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца
Реквізити для оплати адміністративного штрафу:
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Реквізити для оплати судового збору:
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/22030101
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA198999980313131206000015660
код класифікації доходів бюджету 22030101