Номер провадження: 22-ц/813/2325/25
Справа № 501/3730/23
Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
04.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008», в якому просила зобов'язати ОСББ «Укржилстрой-2008» поновити постачання електричної енергії до її квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_2 та співвласницею будинку АДРЕСА_3 та малим приватним споживачем комунальних послуг.
Позивачка стверджує, що між нею та відповідачем виникли розбіжності щодо приведення постачання електричної енергії у відповідність з діючим законодавством, що ОСББ «Укржилстрой-2008» не має ліцензії на постачання електроенергії, а тому не укладає відповідні договори з малими побутовими споживачами. На підставі виниклих розбіжностей ОСББ «Укржилстрой-2008» відключило у листопаді 2015 року квартиру позивачки від постачання електричної енергії.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем свого проживання, сторони у справі в судове засідання, призначене на 04.03.2025 року на 14:00 год. не з'явилися, причини не явки не відомі, заяв про розгляд справи в режимі відеоконференцзв'язку та про відкладення розгляду справи з викладенням відповідних обґрунтувань не подавали.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки явка учасників до апеляційного суду не є обов'язковою, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності учасників, які відсутні в судовому засіданні при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Крім того, слід звернути увагу, що справа перебуває на розгляді в судах з вересня 2023 року, а в апеляційному суді з серпня 2024 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст. ст. 210, 371 ЦПК України.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.
Залишаючи позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що спір, що виник між позивачкою та відповідачем, неодноразово розглядався судами різних інстанцій, був вирішений по суті, а заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги у даній справі зводяться до її незгоди із судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.
Судом з урахуванням досліджених рішень у справах № 501/529/20, №501/5315/15-ц, №501/3021/16-ц встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:
- Електроенергія до будинку, де мешкає позивач за первісним позовом, постачається на підставі договору про постачання електричної енергії, укладеним 11 квітня 2011 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСББ «Укржилстрой-2008». За умовами цього договору ПАТ «Одесаобленерго» продає ОСББ «Укржилстрой-2008» електроенергію, а останнє оплачує вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі;
- 29 квітня 2013 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСББ «Укржилстрой-2008» підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін;
- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладали з ОСББ «Укржилстрой-2008» договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та будинкової території, опалення та постачання гарячої води, проте користувалися комунальними послугами, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 27536,42 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на травень 2016 року;
- позивачу за первісним позовом ( ОСОБА_1 ) було відправлено лист (повідомлення) від 07 жовтня 2015 року, в якому вказано про наявність боргу та попереджено щодо відключення від електромережі та мережі опалення до повного погашення заборгованості;
- станом на листопад 2015 року заборгованість не сплачена, у зв'язку з чим ОСББ прийнято рішення про відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі електроенергії, що підтверджується протоколом засідання правління ОСББ «Укржилстрой-2008» від 18 листопада 2015 року та актами від 20 листопада 2015 року, яким зафіксовано факт зняття електролічильника і передання даного лічильника на зберігання;
- актом від 10 березня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_1 самовільно підключилася до загальної мережі електропостачання та користується ним без здійснення оплати;
- оплату наданих житлово-комунальних послуг споживачі зобов'язані вносити на рахунок ОСББ «Укржилстрой-2008»;
Відповідно до листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії ОСББ «Укржилстрой-2008» здійснює розрахунки за спожиту мешканцями будинку АДРЕСА_3 електричну енергію за тарифами для населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку, а мешканці квартир зазначеного будинку проводять розрахунки за спожиту електричну енергію з балансоутримувачем на підставі фактичних показників поквартирних електролічильників. Порядок проведення розрахунків за спожиту мешканцями квартир вказаного будинку з ОСББ «Укржилстрой-2008» за показниками поквартирних електролічильників та тарифами відповідає вимогам нормативних документів в галузі електроенергетики та є правомірним.
Колегія суддів виходить з такого.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
У відповідності до ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення обмежень на користування спільним майном; до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - це у тому числі електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.
Зазначені норми знайшли своє відображення в п.п.4.5, 4.6 Статуту ОСББ «Укржилстрой-2008». Крім того, п.2.5 Статуту ОСББ «Укржилстрой-2008» передбачає, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати усіх установлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень.
Згідно зі статутом ОСББ «Укржилстрой-2008» мешканці будинку - власники квартир укладали договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та будинкової території, опалення та постачання гарячої води, а також утримання паркінгу з ОСББ «Укржилстрой-2008», а останнє в свою чергу, укладало договори з іншими юридичними особам, що є постачальниками відповідних комунальних послуг (надання електроенергії, води, опалення тощо).
Правління ОСББ «Укржилстрой-2008», керуючись рішенням загальних зборів від 19 березня 2013 року про обмеження користування спільним майном - електромережами - у разі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, ухвалило рішення про відключення електропостачання від квартири АДРЕСА_1 , що було оформлено Протоколом засідання правління ОСББ «Укржилстрой-2008» від 18 листопада 2015 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 501/5315/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Укржилстрой-2008», ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про визнання недійсним договору на постачання електроенергії між ОСББ «Укржилстрой-2008» та ПАТ «Одесаобленерго» та за зустрічним позовом ОСББ «Укржилстрой-2008» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги касаційну скаргу представника ОСОБА_1 Нігрескула А.В. залишено без задоволення, а рішення Іллічівського міського суду Одеської області та ухвалу апеляційного суду Одеської області, якими відмовлено у вимогах ОСОБА_1 та задоволено вимоги ОСББ «Укржилстрой-2008» - без змін.
При цьому Верховним Судом в межах розгляду касаційної скарги в інтересах ОСОБА_1 встановлено, що: «мешканці будинку на підставі статуту, уклали договори про надання послуг з утримання будинку, споруд та будинкової території, опалення та постачання гарячої води, утримання паркінгу з ОСББ «Укржилстрой-2008», а останнє в свою чергу, уклало відповідні договори з іншими юридичними особами про надання відповідних послуг. Електроенергія до будинку, де мешкає Волкова постачається на підставі договору, укладеного 11.04.2011 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСББ «Укржилстрой-2008» та за умовами цього договору ПАТ «Одесаобленерго» продає ОСББ «Укржилстрой-2008» електроенергію, а останнє сплачує вартість використаної електроенергії та інші платежі. 29.04.2013 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСББ «Укржилстрой-2008» підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Будучи власником квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 сплачував комунальні платежі, а потім відчужив квартиру ОСОБА_1 . Нігрескул та ОСОБА_3 не укладали з ОСББ «Укржилстрой-2008» договори про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, в тому числі про надання комунальних послуг, проте ними користувалися, у зв'язку з чими виникла заборгованість. ОСОБА_1 направлявся лист про наявність боргу та затверджено щодо відключення від електромережі та мережі опалення до повного погашення заборгованості. Станом на листопад 2015 року заборгованість погашена не була, у зв'язку з чим було прийнято рішення про відключення квартири від мережі електроенергії, про що складені відповідні протоколи та акти. Вподальшому було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно підключилася до загальної мережі електропостачання та користувалася послугами без здійснення оплати. Відповідно до положень ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і будинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів. У зв'язку з тим, що квартира Волкової знаходиться на балансі ОСББ «Укржилстрой-2008», яке виконує функції замовника, укладаючи договори з різними спеціалізованими організаціями, підприємствами, які забезпечують функціонування життєдіяльності будинку (вода, опалення, газ …) і прилеглої до неї території, ОСОБА_1 повинна оплачувати комунальні платежі. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Суди дійшли правильного висновку, що ОСББ «Укржилстрой-2008» як балансоутримувач житлового будинку АДРЕСА_4 та ПАТ «Одесаобленерго» як постачальник електричної енергії уклали 11 квітня 2011 року договір про постачання енергії, який відповідає вимогам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги, що представники ОСББ «Укржилстрой-2008» всупереч вимогам чинного законодавства, без попередження відключили квартиру ОСОБА_1 від постачання електричної енергії спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачу за первісним позовом було відправлено лист (повідомлення) від 07 жовтня 2015 року, в якому вказано про наявність боргу та застереження про відключення від електромережі та мережі опалення до повної виплати заборгованості. На засіданні правління ОСББ «Укржилстрой-2008» 18 листопада 2015 року прийнято рішення відключити квартиру АДРЕСА_1 , від мережі електроенергії шляхом зняття електролічильника. Актами ОСББ «Укржилстрой-2008» від 20 листопада 2015 року зафіксовано факт зняття електролічильника і передання даного лічильника на зберігання.»
Крім того, Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року відповідаючи на доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що представники ОСББ «Укржилстрой-2008» всупереч вимогам чинного законодавства, без попередження відключили квартиру ОСОБА_1 від постачання електричної енергії, вказав, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачу за первісним позовом було відправлено лист (повідомлення) від 07 жовтня 2015 року, в якому вказано про наявність боргу та застереження про відключення від електромережі та мережі опалення до повної виплати заборгованості. На засіданні правління ОСББ «Укржилстрой-2008» 18 листопада 2015 року прийнято рішення відключити квартиру АДРЕСА_1 від мережі електроенергії шляхом зняття електролічильника. Актами ОСББ «Укржилстрой-2008» від 20 листопада 2015 року зафіксовано факт зняття електролічильника і передання даного лічильника на зберігання.
Одеський апеляційний суд у постанові від 13.04.2021 року у справі № 501/529/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії (постановою Верховного Суду від 20.05.2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено) вважав доведеними факти:
- наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед ОСББ «Укржилстрой-2008» за комунальні послуги,
- повідомлення позивача з боку ОСББ «Укржилстрой-2008» про відключення від електромережі та мережі опалення до повного погашення заборгованості;
- прийняття рішення на засіданні правління ОСББ «Укржилстрой-2008» 18 листопада 2015 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі електроенергії шляхом зняття електролічильника;
- зняття працівниками ОСББ «Укржилстрой-2008» 20 листопада 2015 року електролічильника і передання даного лічильника на зберігання;
- самовільного підключення ОСОБА_1 її квартири до електричної енергії з встановленням замка на електричний щит та здійснення нею несанкціонованого відбору електроенергії., про що складено акт від 10.03.2016 року;
- зрізання 03.04.2018 року працівниками ОСББ «Укржилстрой-2008» замка на електричному щиті на 12 поверсі 3 секції жилого будинку та знеструмлення квартири АДРЕСА_2 , підключення якої до електричної енергії було здійснено самовільно та споживання електроенергії здійснювалося поза приладом обліку (а. с. 59).
Апеляційний суд вважав, що при таких обставинах суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ОСББ «Укржилстрой-2008» відновити постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивач».
Крім того, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 року, ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про заборону виконувати функції постачальника комунальних послуг за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 рокуу справі № 501/3021/16-ц за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про заборону виконувати функції постачальника комунальних послуг - відмовлено виходячи з безпідставності вимог щодо заборони ОСББ «Укржилстрой-2008» виконувати функції постачальника комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, гарячої та холодної води, водовідведення, використання природного газу та експлуатацію газової котельні).
Встановивши зазначені обставини з урахуванням таких самих обставин встановлених в інших цивільних справах № 501/529/20, №501/5315/15-ц, №501/3021/16-ц за участі тих самих сторін, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що всім обставинам, якими позивач обґрунтувала заявлені нею до ОСББ «Укржилстрой-2008» вимоги про поновлення постачання електричної енергії до її квартири АДРЕСА_1 , було надано правову оцінку у судових рішеннях справах № 501/529/20, №501/5315/15-ц, №501/3021/16-ц, які вступили в законну силу і заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги у даній справі зводяться до її незгоди із судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» просило закрити провадження у справі, яка переглядається, з тих підстав, що суди вирішували ті самі позовні вимоги між тими самими сторонами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".
У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) Великої Палати Верховного Суду вказала, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".
У постанові від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права".
У справі, яка переглядається, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ «Укржилстрой-2008» про зобов'язання поновити постачання електричної енергії до її квартири АДРЕСА_1 дійсно аналогічні вимогам цього ж позивача до того самого відповідача у справі № 501/529/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії (про зобов'язання ОСББ «Укржилстрой-2008» відновити постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивач).
Проте, підстави у цих двох позовах (у справі, яка переглядається, та у справі № 501/529/20), зокрема обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги збігаються неповністю, оскільки у справі, яка переглядається позивач обґрунтувала свої вимоги тим, що ОСББ «Укржилстрой-2008» не має ліцензії на постачання електроенергії і на підставі виниклих з позивачем розбіжностей, відключило у листопаді 2015 року квартиру позивачки від постачання електричної енергії, в той час, як у справі № 501/529/20 позивач обґрунтовувала свої вимоги порушенням ОСББ процедури відключення від електричної енергії і самоправних діях щодо зрізання замків з електрощитової, де знаходився електричний лічильник та зняття цього приладу обліку електроенергії.
Відсутність повноважень в ОСББ «Укржилстрой-2008» щодо постачання електроенергії була підставою позову в справах
- № 501/5315/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Укржилстрой-2008», ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про визнання недійсним договору на постачання електроенергії між ОСББ «Укржилстрой-2008» та ПАТ «Одесаобленерго» та за зустрічним позовом ОСББ «Укржилстрой-2008» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги
- № 501/3021/16-ц за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про заборону виконувати функції постачальника комунальних послуг.
Проте позовні вимоги у цих справах не ідентичні позовним вимогам у справі, яка переглядається.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що про відсутність повноважень в ОСББ «Укржилстрой-2008» щодо постачання електричної енергії ОСОБА_1 зазначала в якості одного з доводів апеляційної скарги на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 вересня 2020 року по цивільній справі 501/529/20 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про зобов'язання вчинити певні дії (відновити постачання електричної енергії у квартиру позивача) і Одеській апеляційний суд у постанові від 13.04.2021 року вказав, про те, що даним обставинам надана правова оцінка в судових рішеннях у справах:
- 501/5315/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Укржилстрой-2008», ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про визнання недійсним договору на постачання електроенергії між ОСББ «Укржилстрой-2008» та ПАТ «Одесаобленерго» та за зустрічним позовом ОСББ «Укржилстрой-2008» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги
- № 501/3021/16-ц за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Укржилстрой-2008» про заборону виконувати функції постачальника комунальних послуг,
і що ці судові рішення набули чинності.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком міського суду, який врахувавши зазначені обставини, встановлені у судових рішеннях, які вступили в закону силу в інших справах за участі цих самих сторін, прийшов до висновку про відмову у заявлених вимогах по суті, а не закрив провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 12.03.2025 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова