іменем України
13 березня 2025 рокуСправа №451/1292/24
Провадження № 2/451/30/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - Патинок О.П.
секретар судового засідання - Ференс І.І.
Справа № 451/1292/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Авентус Лізинг» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
з участю представника позивача - Вареника А.М., представника третьої особи Лисенко Д.В., представника відповідача - Фрей А.В.,
Описова частина рішення: 16.09.2024 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Авентус Лізинг» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_2 27.10.2023 о 11 год. 00 хв. на вулиці Пасічна, 38 у місті Львів, керуючи т/з «CITROEN YUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою і при перестроювані не дав дорогу т/з «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним т/з, який в свою чергу збив електричну опору, обидва т/з отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, відтак порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Власником транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди було ТОВ «Авентус Лізинг». На теперішній час володільцем вказаного транспортного засобу є - громадянин Туркменістану ОСОБА_1 . При цьому, за кермом т/з «VOLKSWAGEN PASSAT», з державним номерним знаком НОМЕР_2 за згодою власника вказаного т/з, на законних підставах перебував - громадянин Туркменістану ОСОБА_1 . Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 16.11.2023 у справі № 451/1590/23, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили 27.11.2023, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. на користь держави. Станом на дату ДТП - 27.10.2023 між ПАТ HACK «Оранта» та власником транспортного засобу «CITROEN JUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 3798235 від 19.05.2023 з терміном дії з 20.05.2023 по 19.05.2024 (включно). Позивач в установленому законом порядку звернувся до страхової компанії ПАТ «HACK «ОРАНТА» за виплатою відшкодування, в результаті чого отримав суму страхового відшкодування внаслідок шкоди, заподіяної майну, у розмірі 160 000,00 грн.. В попередній редакції просив суд відшкодувати йому майнові збитки та моральну шкоду, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 364 285,74 грн та 3642,86 грн судових витрат.
Згодом позовні вимоги були уточнені в судовому засіданні та сторона позивача просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 у якості - відшкодування завданої йому майнової шкоди 98 971, 24 грн., а саме різницю між ринковою вартістю автомобіля, страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та ринковою вартістю аварійного (пошкодженого) автомобіля, оскільки позивач вирішив залишити собі пошкоджений автомобіль, відновлюваний ремонт якого було визнано недоцільним; - відшкодування завданої йому моральної шкоди 40 000,00 грн. внаслідок ДТП з вини відповідача, що полягає у стражданнях, які позивач зазнав внаслідок того, що було пошкоджено належне йому майно (транспортний засіб); - судові витрати в розмірі 15 442,90 грн., а саме: судовий збір у розмірі 3 642,90 грн., вартість проведення експертного транспортно-товаравознавчого дослідження від 09.12.2023 № 202 в розмірі 7 800 грн., вартість підготовки звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (в технічно несправному стані) автомобіля від 08.12.2024 № 471/12/24 в розмірі 4 000 грн.
24.10.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, де представник відповідача, вважає позовну заяву необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, а отже такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Вказує, що жодного доказу, який підтверджує передачу ТОВ «Авентус Лізинг» автомобіля в користування ОСОБА_1 позивач не надає. В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №202 від 09.12.2023 (судовий експерт Володимир Вербов), який був проведений на підставі звернення ОСОБА_1 згідно з Договором № 202-3 від 20.11.2023 на виконання транспортно-товарознавчого дослідження: вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 436 485,74 грн. В подальшому вказана позивачем сума 436 485,74 грн. застосовується при розрахунку майнових збитків, як вартість фактично виконаних ремонтних робіт (відновлювального ремонту). Вважає, що таке трактування є помилковим та не відповідає дійсності, оскільки розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким, власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов'язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик. Також зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, чи при зверненні до страхової компанії (саме власник а не будь-яка інша особа) - ТОВ «Авентус Лізинг» визнало належний йому автомобіль фізично знищеним та чи згодний він був передати страховій компанії залишки транспортного засобу. Про те з матеріалів справи вбачається, що пошкоджений автомобіль був відчужений на користь позивача. При цьому позивач не надає документів на підставі яких пошкоджений автомобіль був ним придбаний (крім свідоцтва про реєстрацію). Наданий позивачем розрахунок розміру відшкодування, свідчить про те, що він виконаний для випадку, коли потерпіла особа не визнає належний йому автомобіль фізично знищеним і не погоджується передати його залишки страховій компанії. З виплаченим страховою компанією розміром страхового відшкодування позивач погодився і не заперечує, що він був виплачений на користь ТОВ «Авентус Лізинг», а не йому, як позивач стверджує в позовній заяві, як законному користувачу автомобіля. З врахуванням Висновку експерта, аналізу позовної заяви та доданих до позовної заяви письмових доказів, відповідачем не знайдено даних стосовно визнання позивачем автомобіля фізично знищеним та чи згодний безпосередній власник автомобіля ТОВ «Авентус Лізинг» передати страховій компанії залишки транспортного засобу. При цьому власник транспортного засобу на момент ДТП - ТОВ «Авентус Лізинг» відчужило 04.06.2024 пошкоджений автомобіль ОСОБА_1 . Вважає помилковим розрахунок позивача щодо майнових збитків та в подальшому неправомірною вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 364 285,74 грн. Також, зазначає, що в позовній заяві позивач вказує, що йому завдано майнові збитки та моральна шкода, спричиненні внаслідок ДТП у розмірі 364 285,74 грн., виходячи з наступного розрахунку: 436 485,74 грн. + 7800,00 грн. + 40 000,00 грн. + 40 000,00 грн. - 160 000,00 грн. = 364 285,74 грн. Щодо розрахунку заявлених вимог (окрім вартості експертного дослідження, оскільки його підтверджують докази оплати) вважає за доцільне надати свої міркування, зокрема: - стосовно 436485,74 грн. (вартість фактично виконаних ремонтних робіт (відновлювального ремонту) відповідно до висновку експерта). Позивачем зазначається: «..вартість фактично виконаних ремонтних робіт (відновлювального ремонту) відповідно до Висновку експерту..». Якщо ремонт було фактично виконано, як зазначає позивач, то вартість такого ремонту має бути документально підтверджена. В свою чергу з аналізу позовної заяви та доданих до позовної заяви письмових доказів, відповідачем не знайдено даних, що підтверджують «фактичне» виконання ремонту (квитанції, договір з СТО чи іншою організацією, яка здійснювала ремонт). Крім цього Експертним висновком встановлено економічну недоцільність ремонту пошкодженого автомобіля та визначено його вартість на момент ДТП в сумі 347 493, 46 грн., а тому вважає, що при наведеному вище розрахунку майнових збитків застосування позивачем вартості фактично виконаних ремонтних робіт (відновлювального ремонту) на суму 436485,74 грн. відповідно до Висновку експерта приведе до безпідставного збагачення ОСОБА_1 ; - стосовно 40 000,00 грн. (вартість послуг з професійної правничої допомоги), при цьому позивач в позовній зазначає, що «Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат наявний в додатках до позовної заяви». З аналізу доданих до позовної заяви письмових доказів, відповідачем не знайдено жодного попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, а самі витрати позивача на послуги з професійної правничої допомоги в розмірі 40000,00 грн. жодним належним документом не підтверджені; -стосовно 40 000,00 грн. (сума моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП з вини відповідача, що полягає в стражданнях, які позивач зазнав внаслідок того, що було пошкоджене належне йому майно (транспортний засіб). Вважає, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. А тому вважає недоведеним наявність в позивача моральної шкоди, оскільки на момент ДТП власником пошкодженого автомобіля було ТОВ «Авентус Лізинг», а позивач став власником вже пошкодженого автомобіля лише 04.06.2024, завідомо знаючи про характер пошкоджень цього автомобіля; - стосовно 160 000,00 грн. (сума страхового відшкодування, виплачена СК «HACK «ОРАНТА» на користь ТОВ «Авентус Лізинг»), вказує, що згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, виплата вказаної суми СК «HACK «ОРАНТА» на користь ТОВ «Авентус Лізинг» ще раз спростовує твердження позивача, що він є потерпілою особою, яка має право вимагати сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Із врахуванням вищезазначеного, сторона відповідача вважає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, наданий розрахунок майнових збитків та моральної шкоди не грунтується на жодних допустимих доказах, а позовна заява є безпідставною, необгрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. Просить врахувати, що орієнтовний розмір судових витрат відповідача по даній справі становитиме 20000,00 грн. - за правову допомогу надану АО «Галицька правнича група», документальне підтвердження судових витрат, в тому числі за професійну правничу допомогу, відповідачем буде надано з врахуванням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
10.12.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, яка за клопотанням представника залишена без розгляду.
Заяви (клопотання) учасників справи
11.10.2024 та 03.12.2024 від представника третьої особи ТОВ «Авентус Лізинг» надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи (а.с.108-109; 180-182, т.1).
22.10.2024 від представника відповідача Фрей А.В. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (а.с.112-115. т.1).
24.10.2024 подано відзив на позовну заяву ( а.с. 134-153 т. 1).
02.12.2024 від представника позивача Ях'яєва А.Ш. надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (а.с.164-165. Т.1).
11.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 16.12.2024 за клопотанням представника позивача, судом протокольно відповідь на відзив залишено без розгляду. (а.с.187-189. Т.1).
11.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача Вареник А.М. надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с.235-240, Т.1).
23.01.2025 від представника відповідача Фрей А.В. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (а.с.24, Т.2).
Процесуальні дії у справі
18.09.2024 матеріали позовної заяви залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
19.09.2024 позивачем подана позовна заява у новій редакції, де позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача збитки у розмірі 364285,74 грн. та судові витрати у розмірі 3642,86 грн.
Суддя своєю ухвалою від 19.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
10.10.2024 в підготовчому засіданні протокольно оголошено перерву до 22.10.2024, витребувано від позивача докази виплатти ПАТ «НАСК «ОРАНТА» суми страхового відшкодування.
22.10.2024 в підготовчому засіданні протокольно оголошено перерву до 07.11.2024 за клопотанням представника відповідача.
07.11.2024 протокольно продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, у підготовчому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача.
02.12.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.12.2024 за клопотанням представника позивача. Суд своєю ухвалою від 02.12.2024 витребував від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»: - належним чином завірені копії документів про виплату страхового відшкодування ПАТ «НАСК «ОРАНТА» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 27.10.2023 за участі транспортних засобів «CITROEN JUMPY» д.н.з. НОМЕР_3 та «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 .
16.12.2024 суд протокольно задовольнив клопотання представника позивача про залишення відповіді на відзив без розгляду та зобов'язав представника позивача до наступного підготовчого засідання надати переклад водійського посвідчення.
Суд своєю ухвалою від 16.12.2024 задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_5 про уточнення позовних вимог. Постановив ухвалу про здійснення подальшого розгляду даної справи з урахуванням зазначеного клопотання сторони позивача, які просять суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої йому майнової шкоди 98 971,24 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої йому моральної шкоди 40 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15442,90 грн., а саме: судовий збір у розмірі 3642,90 грн., вартість проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження від 09.12.2023 № 202 в розмірі 7 800 грн., вартість підготовки звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (в технічно несправному стані) автомобіля від 08.12.2024 № 471/12/24 в розмірі 4 000 грн., у зв'язку із чим в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.01.2025 до 09.00 год.
26.12.2024 від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на виконання ухвали суду від 02.12.2024 надійшли витребувані документи.
14.01.2025 на виконання вимог суду представником позивача поданий належним чином завірений переклад водійського посвідчення позивача.
14.01.2025 та 23.01.2024 в підготовчому засіданні протокольно оголошено перерву за клопотанням представника відповідача.
Суд своєю ухвалою від 28.01.2025 закрив підготовче провадження у справі. Призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13.02.2025 на 12 год. 45 хв. Клопотання представника відповідача задовольнив, визнав явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Авентус Лізинг» обов'язковою в судове засідання.
13.02.2025 судове засідання протокольно відкладено за усним клопотанням позивача.
25.02.2025 в судовому засіданні оголошена перерва до 06.03.2025
06.03.2025, після завершення судових дебатів, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 13.03.2025.
Пояснення учасників справи:
25.02.2025 позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та надали суду аналогічні пояснення тим, які викладені у позовній заяві; вважають, що позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення. Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 27.10.2023 о 11 год. 00 хв. на вул. Пасічна, 38 в м. Львів, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «CITROEN YUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача - ОСОБА_1 . Власником транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди було ТОВ «Авентус Лізинг». На теперішній час володільцем вказаного транспортного засобу є - громадянин Туркменістану ОСОБА_1 . При цьому, за кермом т/з «VOLKSWAGEN PASSAT», з державним номерним знаком НОМЕР_2 за згодою власника вказаного т/з, на законних підставах перебував - громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , який має право за обставин, які викладені у позовній заяві і підтверджені доказами, які долучені до позовної заяви - звертатись із позовом до відповідача. На підставі яких документів, окрім свідоцтва про реєстрацію тз, позивачу було передано третьою особою право керувати тз «VOLKSWAGEN PASSAT», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , суду пояснити не зміг; лише позивач зазначив, що між ним особисто і ТзОВ «Авантус Лізинг» не укладався жодний договір, такий був укладений з іншими особами ( 3-іми особами), однак йому більше нічого не відомо; клопотань про витребування доказів не заявляє. Вважають, що діями відповідача саме позивачу завдано матеріальну шкоду на суму 98 971,24 грн., дане відшкодування це різниця між ринковою вартістю автомобіля, страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та ринковою вартістю аварійного (пошкодженого) автомобіля, оскільки позивач вирішив залишити собі пошкоджений автомобіль, відновлюваний ремонт якого було визнано недоцільним. Також вважають, що внаслідок ДТП завдано позивачу з вини відповідача, моральну шкоду в розмірі 40 000 грн., що полягає у стражданнях, які позивач зазнав внаслідок того, що було пошкоджено належне йому майно (транспортний засіб); разом з тим, в судовому засіданні позивач зазначив, що 04.06.2024 купуючи у 3-ої особи спірний аб, йому було відомо про характер пошкоджень автомобіля, однак він його все ж таки придбав. Також позивач поніс судові витрати в розмірі 15 442,90 грн., а саме: судовий збір у розмірі 3 642,90 грн., вартість проведення експертного транспортно - товарознавчого дослідження від 09.12.2023 № 202 в розмірі 7 800 грн., вартість підготовки звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (в технічно несправному стані) автомобіля від 08.12.2024 № 471/12/24 в розмірі 4 000 грн.
06.03.2025 в судове засідання позивач не з'явився, причини неявки не повідомив, в матеріалах справи наявна розписка, згідно якої останній був повідомлений про дату та час судового засідання. Представник позивача просив проводити та завершувати розгляд справи без участі позивача.
06.03.2025 в судовому засіданні представник позивача Вареник А.М. підтримав позовні вимоги та просив такі задовольнити.
25.02.2025 та 06.03.2025 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Авентус Лізин» - Лисенко Д.В. в судовому засіданні вказав, що на момент ДТП та на час проведення експертизи (оцінки) транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 був зареєстрований на праві власності за ТОВ «Авентус Лізинг». ТОВ «Авентус Лізинг», як власник даного т/з звернулося до страхової компанії винної особи для виплати страхового відшкодування. Після чого, ПАТ «НАСК «Оранта» було перераховано страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. Разом з тим, позовні вимоги вважають доведеними в повному обсязі, розмір збитку визначений уповноваженою особою, зокрема оцінювачем, а тому у товариства відсутні будь-які сумніви щодо висновків експерта.
25.02.2025 представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив у задоволенні таких відмовити, оскільки у матеріалах справи наявні розбіжності. Зокрема вказав, що звіти, які наявні в матеріалах справи не містять інформації, що вони підготовлені для подання до суду, а експерти не попереджені про кримінальну відповідальність. Разом з тим, клопотань про призначення судово-товарознавчої експертизи сторона позивача не заявляла. Вважає, що дані звіти не можуть бути покладені в основу судового рішення та є такими, що не відповідають дійсності. Щодо належного позивача, то вказав, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу отримало саме ТОВ «Авентус Лізинг», яке і визнано потерпілою особою згідно чинного законодавства України. Тому, це спростовує твердження позивача, що він є потерпілою особою, яка має право вимагати сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Зазначає, що належним позивачем є саме ТОВ «Авентус Лізинг», як власник автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди. Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди вказує, що такі є безпідставними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження отримання моральної шкоди суду не надано.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату і час судового засідання повідомлявся належним чином.
06.03.2025 представник відповідача будучи присутнім в залі судових засідань просив розгляд справи здійснювати без участі відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на недоведеність та їх необґрунтованість, відзив на позовну заяву підтримав.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд встановив, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №3798235 від 19.05.2023 транспортний засіб «CITROEN JUMPY» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску був застрахований у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (а.с.9-10, т.1).
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 був зареєстрований на праві власності за ТОВ «Авентус Лізинг», дата реєстрації - 21.01.2023 (а.с.18-19, т.1).
Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_6 , дата реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-21, т.1).
Згідно копії посвідки на тимчасове проживання серії № НОМЕР_6 від 11.10.2023 підтверджує законні підстави проживання позивача ОСОБА_1 в Україні (а.с.22, т.1).
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 16.11.2023, яка набрала законної сили 27.11.2023 - відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено, що ОСОБА_2 - 27.10.2023 о 11 год. 00 хв. на вул. Пасічна, 38 у місті Львів, керуючи т/з «CITROEN YUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою і при перестроюванні не дав дорогу т/з «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним т/з, який в свою чергу збив електричну опору, обидва т/з отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, відтак порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.3 Правил дорожнього руху (а.с.25-26, т.1).
21.11.2023 адвокатом Ах'яєв Алі Шакіровичем, який діяв в інтересах позивача було запрошено ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на технічний огляд пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , який відбувся 24.11.2023 о 10 год. 00 хв. (а.с.11-17, т.1).
Згідно висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ В.Вербов № 202 від 09.12.2023 та ремонтної калькуляції №11/202/23 від 09.12.2023 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT 1,8 Tsi» д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент дослідження становить 436 485,74 грн. (а.с.27-65, т.1).
Як вбачається із квитанції №7364-2369-6524-9360 від 26.11.2023 ОСОБА_6 на рахунок одержувача ОСОБА_7 було перераховано оплату за виконання судово-транспортно-товарознавчої експертизи т/з «VOLKSWAGEN PASSAT В7» д.н.з. НОМЕР_2 у сумі 7 740 грн. (а.с.66 т. 1).
Відповідно до звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (в технічно несправному стані) автомобіля № 471/12/24 від 08.12.2024 ринкова вартість аварійного (пошкодженого) автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки 27.10.2023 складає: 88 522,22 грн. (а.с.192-229, т.1).
Як вбачається із рахунку на оплату № 108 від 02.12.2024 та платіжної інструкції № 0.0.4042653101.1 від 02.12.2024 ОСОБА_1 перерахував на рахунок ОСОБА_8 оплату за виконання звіту про розрахунок вартості пошкодженого (в технічно не справному стані) т/з VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 4 000 грн.(а.с.230-230а т. 1).
Згідно нотаріально посвідченої копії посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував посвідчення водія, дата видачі - 24.03.2018, дійсне до - 24.03.2028 (а.с.8-10, т.2).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 19.12.2023, який виконаний ОСОБА_9 , сума страхового відшкодування становить - 160 000,00 грн. (а.с.3, т.2).
Як вбачається із страхового акту №ОЦВ-23-13-100658/1 від 22.12.2023 ПАТ НАСК «ОРАНТА» в особі директора з врегулювання збитків Шевченка В.В., який діє на підставі довіреності №08-03-05/171 від 19.04.2023 затвердив даний страховий акт, згідно якого сума страхового відшкодування власнику т/з «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ «Авентус Лізинг» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка настала 27.10.2023 становить - 160 000,00 грн.; одержувач ОСОБА_10 , згідно договору від ТОВ «Авентус Лізинг» № 2 507 від 21.01.2023 (а.с.2, т.2).
Як встановлено із платіжної інструкції № 65082 від 22.12.2023 - ПАТ «НАСК «Оранта» було перераховано страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн, призначення платежу: страхове відшкодування ОСОБА_10 , згідно договору від ТОВ «Авентус Лізинг» № 2 507 від 21.01.2023 (а.с.4 т.2).
Інших доказів сторонами не надано, клопотань щодо витребування доказів не заявлено.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбаченого, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19) зазначено, що «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Тобто захисту підлягає лише порушене право.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У силу положень ст. ст. 979, 990 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 ст.22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Частиною 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).
Особа, яка правомірно керувала транспортним засобом, має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи, а понад розмір страхового відшкодування, зокрема, франшизи, за рахунок винної особи.
Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі № 299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 607/3007/16-ц, Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, така практика є сталою.
Отже, право на відшкодування завданої майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, має власник цього транспортного засобу або особа, яка правомірно керувала відповідним транспортним засобом.
Судом встановлено, що 21.01.2023 за ТОВ «Авентус Лізинг» зареєстровано право власності на автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT В7» д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 року випуску.
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 16.11.2023 - відповідача ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_2 - 27.10.2023 о 11 год. 00 хв. на вул. Пасічна, 38 у місті Львів, керуючи т/з «CITROEN YUMPY» д.н.з. НОМЕР_3 , був неуважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою і при перестроюванні не дав дорогу т/з «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним т/з, який в свою чергу збив електричну опору, обидва т/з отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, відтак порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.3 Правил дорожнього руху.
22.12.2023 ПАТ НАСК «ОРАНТА» в особі директора з врегулювання збитків Шевченка В.В., який діє на підставі довіреності №08-03-05/171 від 19.04.2023 затвердив страховий акт №ОЦВ-23-13-100658/1 від 22.12.2023, згідно якого сума страхового відшкодування власнику т/з «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ «Авентус Лізинг» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка настала 27.10.2023 становить - 160 000,00 грн; одержувач ОСОБА_10 , згідно договору від ТОВ «Авентус Лізинг» № 2 507 від 21.01.2023. В той самий день, 22.12.2023 - ПАТ «НАСК «Оранта» перерахувало страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн, призначення платежу: страхове відшкодування ОСОБА_10 , згідно договору від ТОВ «Авентус Лізинг» №2 507 від 21.01.2023 (а.с. 2, 4, т.2).
04.06.2024 за позивачем ОСОБА_11 зареєстровано право власності на автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT В7» д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 року випуску.
Докази на якій правовій підставі позивач володів тз, на час ДТП, та докази на підставі яких був відчужений транспортний засіб ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні, позивач долучив до матеріалів справи лише копії свідоцтв про реєстрацію тз.
Натомість позивач додав висновок експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 202 від 09.12.2023, у якому замовником виступає позивач ОСОБА_1 , а власником автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В7» д.н.з. НОМЕР_2 є третя особа ТОВ «Авентус Лізинг» (а.с. 32 т. 1), цю ж особу зазначено власником зазначеного автомобіля і у звіті про розрахунок ринкової вартості пошкодженого аб № 471/12/24 від 08.12.2024 (а.с. 192 т. 1).
Отже, станом на 27.10.2023 - момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце за участі автомобілів «CITROEN YUMPY» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 та «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , власником автомобіля було ТОВ «Авентус Лізинг», а керував автомобілем - позивач.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач має право на отримання відшкодування завданої майнової шкоди, оскільки керував таким тз під час ДТП, тобто був володільцем даного майна. В той же час представник позивача не заперечив, що саме ТОВ «Авентус Лізинг» отримало від ПАТ НАСК «ОРАНТА» страхове відшкодування в розмірі 160 000 грн і не уповноважувало саме позивача звертатись за таким відшкодуванням до страхувальника та отримувати таке відшкодування як володілець майна. Разом з тим, в судовому засіданні позивач пояснив, що користувався даним тз без жодних укладених договорів із ТОВ «Авентус Лізинг», такий договір із ТОВ «Авентус Лізинг» укладався з іншими (3-іми особами), тому надати суду інші докази не може (клопотань щодо витребування доказів від сторони позивача до суду не надходило).
Тому, суд вважає, що при обставинах, які склались по даній справі, твердження сторони позивача, що діями відповідача порушене право позивача і він є належним позивачем є хибними.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст.1187 ЦК України).
Як вже суд зазначав вище, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 року по справі № 462/1696/15-ц та по справі № 757/13525/18-ц з врахуванням позиції Верховної Палати Верховного Суду зазначив наступне: обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. Якщо потерпілому недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20).
Згідно п. 1.3. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Отже, приймаючи до уваги, що ПАТ «НАСК ОРАНТА» виплатило саме ТОВ «Авентус Лізинг», як потерпілій стороні страхове відшкодування у передбаченому полісом розмірі - 160 000 грн (що не заперечується стороною позивача та представником третьої особи), тому саме ТОВ «Авентус Лізинг» визнано потерпілою особою, яка в силу вищезазначених положень має право звернутися до відповідача з позовом для отримання різниці між фактичним розміром шкоди і одержаним страховим відшкодуванням. Тобто, особа (потерпіла), яка звернулась до страховика і отримала страхове відшкодування, саме вона має право на отримання різниці між фактичним розміром шкоди і одержаним страховим відшкодуванням. Із вищезазначеного випливає, що позивач ОСОБА_1 не є належним позивачем у цій справі.
Висновки щодо визначення належного позивача викладені в постанові КЦС ВС від 25.10.2022 у справі № 607/14378/21:
«Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦІІК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалої), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Водночас Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.
Таким чином, можливо дійти до висновку, якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому в задоволенні позову.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17».
Враховуючи вищезазначене, під час розгляду справи суд переконався, що позов пред'явлений неналежним позивачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Розглядаючи вимоги про відшкодування 40 000 грн. моральної шкоди, то такі, на думку суду, не підлягають задоволенню, з огляду на їх недоведеність.
Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин
Так, позивач зазначив, що внаслідок ДТП з вини відповідача йому завдано моральну шкоду, оскільки було пошкоджено належне йому майно, зокрема транспортний засіб, що полягає у стражданнях. При цьому, суд вважає, що позивачем не доведено, якими саме діями відповідача було завдано йому моральну шкоду, оскільки на момент дорожньо - транспортної пригоди власником т/з «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_2 було ТОВ «Авентус Лізинг»; крім того в судовому засіданні позивач підтвердив, що при купівлі тз «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_2 у ТОВ «Авентус Лізинг» знав про характер пошкоджень автомобіля і придбав його пошкодженим. Відповідач заперечуючи проти відшкодування моральної шкоди зазначає, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди визнав свою провину, надав усю необхідну інформацію для можливості звернення власника тз до страхової компанії та отримання відповідної компенсації, чим і скористалась 3-я особа. Жодних спростувань вказаних пояснень суду не надано.
Розподіл судових витрат між сторонами
Також, позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат.
У відповідності до ч. ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких належать зокрема витрати пов'язані з проведенням експертизи.
За умовами ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та у разі відмови у позові на позивача.
З огляду на те, що позивач за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди є неналежним, а в частині відшкодування моральної шкоди - позовні вимоги є недоведеними, тому в задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на проведення експертизи та судового збору слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд залишає судові витрати на стороні позивача.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 211, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Авентус Лізинг» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представники позивача: ОСОБА_12 , адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 ; адреса: АДРЕСА_4 ;
Представник відповідача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Авентус Лізинг», ЄДРПОУ: 42441539, адреса: вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, оф. 220, м. Київ;
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Авентус Лізинг»: ОСОБА_13 , адреса: АДРЕСА_6 .
Судове рішення проголошено 13.03.2025.
Головуючий суддяПатинок О. П.