Справа №442/1270/25
Провадження №2/442/631/2025
13 березня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", від імені якого діє Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача, адвокат Тараненко А.І., звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023 у розмірі 18750 грн., яка складається з 5250,00 грн. заборгованості за тілом, 13500,00 грн. заборгованості за відсотками; судові витрати у розмірі 2422,40 грн. судового збору, 7000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову покликається на те,що 07.10.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-9760801 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Вказує, що електронний підпис одноразовий ідентифікатор 9649L відправлено 07.10.2023 о 09:00:03 на номер телефону НОМЕР_1 Відповідача та введено ним 07.10.2023 о 09:02:06. Відразу після вчинених дій Відповідача, 07.10.2023 ТОВ «Качай Гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-9760801 від 07.10.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу, є доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Качай Гроші». Незважаючи на те, що первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, всупереч умов Договору №00-9760801 від 07.10.2023 Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 18750 грн., яка складається з 5250 грн. заборгованості за тілом, 13500 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024, згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Таким чином у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023 у розмірі 18750 грн.
На підставі наведеного, просить позовні вимоги задовольни, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. покласти на відповідача.
14.02.2025 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою від 14.02.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 13.03.2025. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Крім цього, витребувано з АТ "КБ "Приватбанк" інформацію за письмовим клопотанням позивача.
07.03.2025 від АТ "КБ "Приватбанк" поступила витребувана судом інформація.
Зазначена ухвала надсилалась учасникам справи, зокрема, відповідачу ОСОБА_1 за встановленим судом місцем її реєстрації і така ним отримана 21.02.2025, а.с. 84. 88.
За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 07.10.2023 року між ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії №00-9760801, згідно з умовами якого відповідач отримав 5250,00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання Кредиту, що передбачена Кредитним договором, а.с.12-15 (зворот).
Укладаючи вищевказаний Кредитний договір відповідач та ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, а.с.34-35.
Зі змісту кредитного договору №00-9760801 від 07.10.2023 вбачається, що відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5000,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до відповіді АТ КБ "Приватбанк" від 26.02.2025, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_4 , в період з 07 по 12 жовтня 2023 року, на вказаний рахунок 07.10.2023 поступили грошові кошти в сумі 5000 грн (а.с. 85-86).
Відповідно до п 1.3 Кредитного договору Строк дії Кредитної лінії: 120 (сто двадцять) днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю «04» лютого 2024 року або достроково.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №00-9760801) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 04.02.2024.
Згідно з п.1.3.1 Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 06 грудня 2023 протягом дії Кредитної лінії, Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п.1.4 Сторони погодили тип процентної ставки-фіксована.
Відповідно до п.1.4.1 Договору Знижена процентна ставка становить 2,5(два цілих 5 десятих)% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування Кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
Відповідно до 1.4.2.Стандартна процентна ставка складає 2,50 (два цілих 5 десятих)% від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування Кредитом, починаючи з 21 дня користування Кредитом, по день повернення Кредиту.
Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023, станом на 22.01.2024 сформувалася наступна заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Договором: 18750,00 грн., з яких: 18750,00 грн., яка складається з наступного: 5250.00 грн. - заборгованість по кредиту; 13500.00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а.с. 17.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов'язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога)
Судом встановлено, що 22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024, згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023, а.с. 46-54.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Таким чином у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023 у розмірі 18750 грн, а.с.55-59.
Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9760801 від 07.10.2023 в сумі 18750,00 грн., з яких: 5250.00 грн. - заборгованість по кредиту; 13500,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а.с.58.
Таким чином позивач надав суду докази того, що перехід права вимоги відбувся належним чином.
Доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором і взяті на себе зобов'язання останній не виконав, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з кредитного договору.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредитних коштів не виконував, допустив заборгованість, тому наявні підстави для її стягнення у примусовому порядку.
Таким чином суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що розрахунок суми судових витрат становить: судовий збір - 2422,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн.
Таким чином, оскільки позов задоволено, а відтак на користь позивача з відповідача необхідно стягнути 2422,20 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Отже, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених ТзОВ «ФК «ЕЙС» витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. надано довіреність ТОВ "ФК "Ейс" від 04.12.2024; свідоцтво адвоката Тараненко А.І. №4956 від 24.04.2012; договір про надання правничої допомоги від 22.11.2024 №2211/Е; протокол погодження вартості послуг до Договору; додаткову Угоду №17 від 22.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 22.11.2024 №2211/Е
Пунктом 1.1. договору №2211/Е про надання правової допомоги від 22.11.2024 року визначено, що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором.
В пункті 2.2 договору №2211/Е про надання правової допомоги від 22.11.2024 року зазначено, що Адвокатське бюро наділяється: усіма правами, в тому числі процесуальними, які надано законом позивачу, цивільному позивачу, третій особі, стягувачу, відповідачу, боржнику, правом представляти права та інтереси клієнта (бути представником клієнта) в усіх судових установах України, а також в органах державної влади Та місцевого евах та організаціях, органах МВС України, прокуратури, у державних та приватних виконавців, правом на подання та підписання усіх документів, необхідних для виконання доручень клієнта.
В Акті прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 зазначено, що виконавцем виконано роботи та надані послуги відповідно до договору №2211/Е від 22.11.2024 року, а саме:
1) складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9760801 від 07.10.2023 (5 000 грн.).
2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 00-9760801 від 07.10.2023 (1000 грн).
3) підготовка адвокатського запиту (500 грн.)
4) підготовка клопотання стосовно витребування інформації (500 грн.)
Загальна вартість таких послуг оцінена в сумі 7000 грн, яку сторона позивача просить стягнути з відповідача.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, судом враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, врахувавши складність справи, суть спору, характер послуг, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Ейс».
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6422,20 грн. понесених судових витрат (2422,20 грн. витрат на сплату судового збору + 4000 грн. витрат на правничу допомогу).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" суму заборгованості за кредитним договором № 00-9760801 від 07.10.2023 в розмірі 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень та 6422,40 гривень понесених судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13 березня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місце знаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя Курус Р.І.