Справа № 442/1715/25
Провадження № 2/442/776/2025
"12" березня 2025 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Хомик А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
встановив:
04.03.2025 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача в його користь 390897,53 грн. за договором позики.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що є на банківських рахунках відповідача ОСОБА_2 . Вказує, що відповідач протягом значного часу ухиляється від сплати вказаних грошових коштів (боргу), у нього відсутнє нерухоме майно та транспортні засоби, а тому арешт грошових коштів на банківських рахунках є єдиним можливим способом забезпечити позов, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що є на банківських рахунках відповідача.
Розгляд заяви згідно ст.153 ЦПК України здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Так, у провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У частині першій-третій статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії;
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Зі змісту п.4 постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 вбачається, що заяву про забезпечення позову суд має розглядати з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
На підставі наведеного, суд дійшов до переконання, що мотиви забезпечення позову, зазначені у матеріалах справи, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Внаслідок цього законні права позивача не будуть захищені, адже суд не лише повинен встановити належність права вимагати, а й сприяти забезпеченню цих встановлених прав, тому враховуючи вимоги співмірності та розумності, слід задоволити заяву про забезпечення позову в межах суми позову, до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 149-150 ЦПК України, суддя-
постановив :
Заяву задоволити частково.
До набрання рішенням у даній справі законної сили накласти арешт на банківські рахунки ОСОБА_2 в межах суми позову в розмірі 390897,53 грн. (триста дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 53 коп).
Така ухвала підлягає негайному виконанню Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Хомик А.П.