ЄУН: 336/12517/24
Провадження №: 2/336/958/2025
10.03.25
10 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом та зняття арешту з майна, -
Представник позивачки, адвокат Рикун А.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 17.12.2024 серії АР №1213116, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просив:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Запоріжжя, право власності на 1/1 цілу житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 76 років.
- зняти арешт та заборону щодо відчуження з нерухомого майна померлого ОСОБА_2 , що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, реєстраційний номер обтяження: 2525633, дата реєстрації 24.10.2005; реєстратор: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька область; суб'єкт: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 05.02.1961, Підприємство п/я 57 м.Запоріжжя; тип майна: невизначене майно, все майно; опис: АДРЕСА_2 .
- судові витрати просила залишити за нею.
На обґрунтування позовних вимог позивачка у позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років помер її батько, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис про смерть №2088.
Ступінь родинних відносин позивачки зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 видане Бюро ЗАГС м. Запоріжжя 27.08.1958 року, де спадкодавець записаний як її рідний батько.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на все належне йому за життя майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса: кв. АДРЕСА_2 ), який належав спадкодавцеві на праві власності.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка звернулася до державного нотаріуса П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В., проте державним нотаріусом повідомлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виявлено арешт нерухомого майна, а саме, реєстраційний номер обтяження: 2525633, дата реєстрації 24.10.2005; реєстратор: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька область; суб'єкт: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 05.02.1961, Підприємство п/я 57 м.Запоріжжя; тип майна: невизначене майно, все майно; опис: АДРЕСА_2 , що є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.10.2024 року за вих. № 3093/02-31.
Вжиті заходи досудового врегулювання спору шляхом письмового звернення до органів нотаріату результатів не дало.
З огляду на вказане, позивачка, яка прийняла спадщину, не має змоги врегулювати спір у позасудовому порядку, встановити підстави накладення обтяження та на користь кого було внесено відповідний реєстраційний запис про обтяження, що виключає можливість їй вирішити спір в позасудовому порядку, у зв'язку із чим вимушена звернутися до суду з даним позовом.
20.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились. 10.03.2025 представник позивача, адвокат Шубін О.П., надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю позивачки та її представника на підставі обставин викладених у позовній заяві та наявними в матеріалах цивільної справи письмових доказів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 23.01.2025 року через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надав заяву про розгляд справи без участі представника Запорізької міської ради. У розгляді справи покладається на розсуд суду, тобто проти задоволення позову не заперечував, правом на подання відзиву не скористався.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. 17.01.2025 року до суду надійшла заява в.о. завідувача Першої Запорізької державної нотаріальної контори про розгляд справи без участі представника третьої особи. Правом на надання суду письмових пояснень третя особа не скористалась.
На виконання ухвали суду від 20.12.2024 року від П'ятої запорізької державної нотаріальної контори до суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №543/2009 відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 76 років.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис про смерть №2088.
Ступінь родинних відносин позивачки зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 видане Бюро ЗАГС м. Запоріжжя 27.08.1958 року, де спадкодавець записаний як її рідний батько.
Прізвище « ОСОБА_3 » змінено позивачкою на прізвище « ОСОБА_4 » внаслідок укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 видане 17.02.1979 року у Будинку одруження м. Запоріжжя, актовий запис про шлюб № 402.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на все належне йому за життя майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса: кв. АДРЕСА_2 ), який належав спадкодавцеві на праві власності.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка має право на спадкування за законом в першу чергу, але у визначений законом строк остання не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та вважається такою, що прийняла спадщину. Протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, позивачка не заявляла про відмову від спадщини.
Державним нотаріусом П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В., за заявою позивачки, заведено спадкову справу №543/2009 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 76 років.
30.10.2024 року державним нотаріусом П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 3093/02-31 від 30.10.2024 р. Підставою відмови нотаріус обгрунтував тим, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виявлено арешт нерухомого майна, а саме, реєстраційний номер обтяження: 2525633, дата реєстрації 24.10.2005; реєстратор: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька область; суб'єкт: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 05.02.1961, Підприємство п/я 57 м.Запоріжжя; тип майна: невизначене майно, все майно; опис: АДРЕСА_2 , що є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Листом від 03.12.2024 р. за вих. № 3105/01-16 Першою запорізькою державною нотаріальною конторою відмовлено представнику позивача у наданні будь-якої інформації з приводу вказаного обтяження на спадкове майно за архівним записом № 13634-93 від 28.02.1962 року, а саме, на підставі якого документу із зазначенням його дати та номеру вихідної кореспонденції, внесено запис про обтяження на нерухоме майно ОСОБА_2 за № 13634 -93 від 28.02.1962, зазначивши заявника на внесення до реєстру обтяження та надання його копії, а також за записом № 2525633 від 24.10.2005 року, а саме, на підставі якого документу із зазначенням його дати та номеру вихідної кореспонденції, Першою запорізькою державною нотаріальною конторою внесено запис про обтяження на нерухоме майно ОСОБА_2 за № 2525633 від 24.10.2005 року, зазначивши заявника на внесення до реєстру такого обтяження та наданням його копії.
В свою чергу, листом від 05.12.2024 року за вих. № 1632/01-21 Запорізький обласний державний нотаріальний архів у відповідь на адвокатський запит від 28.11.2024 р. за вих. № 28-11/24-1 повідомив, що нотаріальний архів не має можливості надати затребувану інформацію щодо архівних записів № 13634-93 від 28.02.1962 року та за записом № 2525633 від 24.10.2005 року оскільки на зберігання до Запорізького обласного державного нотаріально архіву Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою Справи «Листування», на підставі чого вносилась інформація до Реєстрів для реєстрації заборони відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів, накладених судовими та слідчими органами (книга) та Алфавітних книг обліку заборони та Справи «Реєстри для реєстрації заборони (арештів)», Алфавітні книги обліку заборони (арештів) - не передавались.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що позивачка на день відкриття спадщини була зареєстрована та фактично мешкала разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст.1261 ЦК України позивач має право на спадкування за законом в першу чергу, але у визначений законом строк остання не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та вважається такою, що прийняла спадщину. Протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, позивачка не заявляла про відмову від спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Підпунктами 4.15. та 4.18. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані в ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця норма міжнародної конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускає позбавлення тією чи іншою особою свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Враховуючи, що постановою державного нотаріуса П'ятої запорізької державної нотаріальної контори Запорізької області Сидорук К.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з наявністю реєстраційного запису про обтяження на нерухомому майні, то суд приходить до висновку, що позивачка набула право на звернення до суду з позовом, як спадкоємиця померлого власника арештованого майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) прийшла до висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п'ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».
Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
На даний час наявність обтяження у вигляді арешту спірного спадкового майна перешкоджає позивачці оформити спадщину після смерті батька та отримати свідоцтво про право на спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, будь якого боргу, щодо якого могла бути накладена заборона, не існує, обтяження накладено, виходячи зі змісту реєстраційного запису, ще у 1961 році не на підставі рішення або ухвали суду, а взагалі є невідомим з яких підстав.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження,) накладеного на майно позивача, порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а тому позовна заява є обґрунтованою та підлягає до задоволенню.
Понесені витрат на сплату судового збору залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом та зняття арешту з майна - задовольнити у повному обсязі. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Запоріжжя, право власності на 1/1 цілу житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 76 років. Зняти арешт та заборону щодо відчуження з нерухомого майна померлого ОСОБА_2 , що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, реєстраційний номер обтяження: 2525633, дата реєстрації 24.10.2005; реєстратор: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька область; суб'єкт: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 05.02.1961, Підприємство п/я 57 м.Запоріжжя; тип майна: невизначене майно, все майно; опис: АДРЕСА_2 . Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване згідно позову): АДРЕСА_3 .
Відповідач: Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Перша Запорізька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884115, місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.3-В.
Суддя Н.С. Звєздова