Рішення від 10.03.2025 по справі 337/485/25

ЄУН №337/485/25

Провадження №2/337/681/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025 м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Мальованого В.О.

за участю секретаря Крижко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2025 АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.06.2020 в розмірі 86948,99 грн., що складається з:

- 70362,83 грн. - заборгованості за тілом кредиту;

- 16586,16 грн.- заборгованості за простроченими відсотками.

А також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.06.2020 року відповідач ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту.

10.06.2020 року відповідач підписала власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови:

1. тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору);

2. тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;

3. строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

4. процентна ставка, відсотків річних: 42% (п.1.3 Договору);

5. кількість та розмір платежів, періодичність: повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

6. розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);

7. процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 84,0 % (п.1.5. Договору).

Відповідач отримала платіжний інструмент: кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 09/22, тип -Універсальна.

15.07.2021 відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 07/25, тип - Картка "Універсальна" GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.

В подальшому відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:

1. кредитна картка № НОМЕР_3 , строк дії - 04/26, тип - Картка "Універсальна" GOLD;

2. кредитна картка № НОМЕР_4 , строк дії - 08/26, тип - Картка "Універсальна" GOLD;

3. кредитна картка № НОМЕР_5 , строк дії - 01/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD;

4. кредитна картка № НОМЕР_6 , строк дії - 03/25, тип - Картка "Універсальна" GOLD;

5. кредитна картка № НОМЕР_7 , строк дії - 10/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідач, в свою чергу, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.

Станом на 17.12.2024, заборгованість відповідача складає - 86948,99 грн., з яких: - 70362,83 грн. - заборгованості за тілом кредиту;

- 16586,16 грн.- заборгованості за простроченими відсотками.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін.

У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву від відповідача до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, причину неявки суду не повідомила, про час, день та місце судового засідання була повідомлена належним чином, відповідно до норм ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неявкою без поважних причин належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання відповідача та неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положенню п. 3 ч. 1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку Із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише, приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтями 638, 640 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 10.06.2020 року відповідач ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту.

1. тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору);

2. тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;

3. строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

4. процентна ставка, відсотків річних: 42% (п.1.3 Договору);

Згідно п. 2.1.1.3.5. договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі.

Тобто сторони, відповідно до ст.212 ЦК України, передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».