1Справа № 335/5804/24 2/335/1161/2025
13 березня 2025 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя, в складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря Шевченко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 90000,00 грн..
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначив, що 07.06.2023 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту https://creditkasa.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1218-9724.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 днів; знижена відсоткова ставка - 2,50% в день; стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв'язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 07.02.2024 становить 125280,00 грн., що складається із простроченої заборгованості за кредитом - 18000,00грн., простроченої заборгованість за нарахованими процентами 107280,00 грн. Кредитодавцем застосовано програму лояльності, а саме часткове списання заборгованості за нарахованими процентами 35280,00 грн.
З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Укр Кредит Фінанс», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 90000,00 гривень, що підтверджує відповідним розрахунком. Крім того, просить стягнути з відповідача і понесені банком судові витрати у справі, у сумі 2422,40 грн..
Ухвалою від 31.05.2024 позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішення суду від 11.07.2024 року позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2024 року скасовано.Призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
10.02.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у позові з огляду на таке. При оформлені кредитної лінії відповідачу не було повідомлено про умови кредитування. Кредитна лінія оформлена строком на 14 днів. Будь-які інші умови та примірник кредитного договору відповідачу не було надано після отримання кредитної лінії. Нарахування передбачених договором відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування є неможливим, про що свідчить судова практика. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ст. 1050 ЦК України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Згідно договору кредит надано загальною сумою у розмірі 15 000.00 грн. У той же обраний строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня надання кредиту. При цьому, відсотки за користування кредитом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» нараховано, виходячи зі строку кредитування 300 днів ОСОБА_1 , отримуючи кредит 07.06.2023 року, вважала, що повинна була повернути його 20.06.2023 року та обирала саме про цей строк. Однак, позивач, нараховуючи заборгованість за процентами, виходив з іншого строку кредитування починаючи з 20.06.2023 року у кредитодавця відсутнє право нараховувати проценти за кредитним договором. Натомість, позивач нарахував проценти відповідачу по 04.02.2024 року. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу і підстави до задоволення позову відсутні, з огляду на не доведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі, зазначеній в позовній заяві. До того, нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим.
17.02.2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких наведені аргументи проти доводів відзиву відповідача.
10.03.2025 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання 10.03.2025 року не з'явився, подав до суду письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу у його відсутність, а в разі неявки відповідача не заперечував щодо ухвалення заочного рішення суду.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи що він скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 10.03.2025 року не з'явилася, від представника позивача подано заяву про розгляд справи у відсутність
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується доказами, поданими стороною позивача, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК №116 від 01.08.2013, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Встановлено, що 07.06.2023 між ТОВ "УкрКредитФінанс" та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту https://creditkasa.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1218-9724 від 07.06.2023 року
Також Додатковою угодою від 07.07.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1218-9724 від 07.06.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились пронадання додаткових коштів у кредит у сумі 3000 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Зі змісту кредитного договору (п.11.1) вбачається, що цей Договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
На виконання зазначених вимог відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор «А3511» для підписання Кредитного договору №1218-9724 від 07.06.2023 та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Також на підтвердження вищевикладеного, надано Моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 , який відображає послідовність всіх дій Споживача та Кредитодавця в хронологічному порядку, починаючи з моменту входу ОСОБА_1 на сайтКредитодавця, продовжуючи до входу в особистий кабінет, створення заявки, надсилання смс про схвалення заявки, надсилання емейлу про схвалення заявки, розміщення оферти в особовому кабінеті Клієнта, підтвердження ознайомлення з офертою Відповідача відправлення смс з одноразовим ідентифікатором для підписання, отримання повідомлення про прийняття(акцепт), введення одноразового ідентифікатора Відповідачем, та до моменту повідомлення про укладання договору та надання послуги, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку зазначену Відповідачем.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «А3511», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази про укладеність між відповідачем та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вищевказаного договору про відкриття кредитної лінії №1218-9724 від 07.06.2023 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 15000,00 грн.
Також Додатковою угодою від 07.07.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1218-9724 від 07.06.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000 грн .
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по договору не виконує належним чином, чим порушує умови договору та норми цивільного законодавства, зокрема, ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ст.1049ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ст.610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 статті 1054ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. 2 ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Враховуючи вище викладене суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_1 у відзиві не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів за цим договором, однак вважає, що умови договору щодо строку кредитування є суперечливими.
Вказані доводи відзиву відхиляються судом з огляду на наступне.
Так, згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
Відповідно до п.п. 2.1 договору кредит надано у розмірі 15 000 грн. зі сплатою відсотків за користування ним.
Згідно п. 2.4 договору заявлений позичальником строк користування кредитом складає 21 календарних днів. Заявлений строк це обраний позичальником в момент укладення договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою або зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.4.1 договору дата видачі кредиту 07.06.2023; останній календарний день заявленого строку/ дата першої сплати процентів за користування кредитом 20.06.2023 (п. 5.3.1 договору); сума кредиту 15 000 грн. (п. 5.3.3); нараховані проценти за користування кредитом у заявлений строк 5 250грн. (п. 5.3.3) та разом до сплати 20250грн. (п. 5.3.4).
Відповідно до п. 4.4. кредитного договору № 1218-9724 від 07.06.2023 р. - Базовий період складає 14 (чотирнадцять цiлих, нуль сотих ) календарних днів. Пунктом 1.1. кредитного Договору передбачено, що базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця. Пунктом 4.3. Кредитного договору . Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована.
Згідно п. 4.6. та 10.1 кредитного договору № 1218-9724 від 07.06.2023 р. - Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використанняправа користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).
Знижена процентна ставка становить 2.50 % (дві цiлих, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.
Відповідно до п 4.8. кредитного договору № 1218-9724 від 07.06.2023 р. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 01.04.2024 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Базовий період - строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти Позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів).
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору № 1218-9724 від 07.06.2023 р. для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку:Дата видачі кредиту - 07.06.2023 р.Останній календарний день першого Базового періоду - 20.06.2023 Сума Кредиту - 15000.00 грн.Нараховані проценти за користування Кредитом - 5250.00 грн. Разом до сплати - 20250.00 грн.
Таким чином, кредитним договором визначено строк його дії до 01.04.2024.
З урахуванням наведеного, заявлений строк - строк (період) протягом якого боржник буде сплачувати саме проценти за користування кредитом, в даному випадку 14 день, який він сам обирає при заповненні заяви на отримання грошових коштів. А строк кредитування строк на який видаються грошові кошти позичальнику, яким він може користування 300 днів.
Аналогічна інформація щодо базового періоду, а також інформація про строк кредитування викладена в Правилах відкриття кредитної лінії.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості в графі «ставка» вбачається, що після закінчення строку кредитування, нарахування процентів протягом строку договору припинилося.
Вказані умови кредитування є результатом домовленості сторін, не були визнані судом недійсними, а відтак, з урахуванням положень ст.ст. 627-629 ЦК України, є обов'язковими для врахування та виконання сторонами.
Відтак, ОСОБА_1 помилково вважає, що кінцевим терміном розрахунку є 14 день з моменту укладення кредиту 20.06.2023, так як з урахуванням наведених вище обставин вказане не відповідає умовам укладеного кредитного договору.
Позивачем не нараховано проценти за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України, пеню, штраф або інші платежі за неналежне виконання умов договору.
За матеріалами справи встановлено, що кредитодавець законно нарахував проценти за користування кредитом протягом строку договору, що визначені кредитним договором.
Отже з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.
В свою чергу, відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надано власного розрахунку на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно останньою не сплачується.
За приписами статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про відкриття кредитної лінії, також зазначений договір недійсними не визнано.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед ТОВ «УкрКредитФінанс».
Суд також звертає увагу, що включення у договір із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними. Проте, відповідач не оспорювала укладений між нею та позивачем договір та з позовом про визнання його недійсним в цілому або в його частині до суду не зверталася. Тим більше після укладення договору через місяць уклала з позивачем додаткову угоду, якою взяла у кредит додаткові грошові кошти.
Отже, у справі, що розглядається, нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вищезазначеним нормам права. Права відповідача жодним чином не порушені, а обумовлені взаємною згодою сторін договору.
Посилання відповідача на врахування під час судового розгляду висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12, в якому суд виснував, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, судом відхиляються, оскільки як вбачається з матеріалів справи, нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування, тобто в межах 300 дні.
Одночасно суд не може погодитися з аргументами відповідача про те, що розмір заборгованості по відсоткам за кредитом не підлягає стягненню, так як він є неспівмірним із розміром заборгованості по тілу кредиту та виник унаслідок застосування несправедливих умов кредитного договору, з урахуванням такого.
Згідно ст. 1056- 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 664/1261/16-ц, від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18, від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19.
Правових підстав для зменшення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, у даній справі не має.
Суд також враховує, що позичальник, укладаючи кредитний договір з позивачем, погодився із запропонованою відсотковою ставкою та порядком нарахування відсотків, тобто вважав умови кредитного договору прийнятними для себе, враховуючи наявну пропозицію на ринку кредитування.
Доказів, що указані в договорі та паспорті споживчого кредиту одноразові ідентифікатори та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.
Таким чином відповідач, як позичальник, погодився на укладення договору саме на таких умовах і не відмовився від його укладення, тобто взяв на себе обов'язок сплатити позичальнику саме такий розмір відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування.
Підстав вважати, що заборгованість за відсотками є явно завищеною, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача, суд не вбачає, оскільки умови договору щодо відсотків за користування кредитом є належним чином погодженими сторонами і недійсними не визнавались. Тоді як укладення договору на таких умовах відповідає принципу свободи договору (стаття 627 ЦК України).
Щодо доводів відповідача про відсутність доказів перерахування коштів, то суду зазначає, що відповідач жодним чином не спростував факт отримання ним в борг коштів та факт укладення договору, не надав розрахунку заборгованості або підтвердження погашення ним боргу за вказаним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову, відповідач у поданій заяві до суду, не заперечував факт укладання ним та підписання кредитного договору, факт отримання ним грошових коштів та сам розмір заборгованості, а посилався лише на те, що відсутні докази перерахування коштів.
У свою чергу, доказів того, що його персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані для укладення кредитних договорів від його імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність укладених договорів.
Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і він мав можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.
Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідач фактично не заперечує факт отримання ним кредитних коштів, а тому такі доводи є суперечливими відносно висловленої ним позицією.
Разом із тим, як вбачається із змісту Кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача з маскою, а саме, НОМЕР_1 . Зазначену інформацію про банківські реквізити очевидно надав Позивачу саме Відповідач - зважаючи на ту обставину, що, така інформація у відповідності з чинним законодавством України становить банківську таємницю та, відповідно, Позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше як від самого Відповідача або за його згодою (стаття 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність»). У зв'язку з цим кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від Відповідача.
Пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Пунктом 64 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів»» від 29.07.2022 № 164 передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити.
Таким чином, Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу Відповідача), але відповідно довищенаведених Постанов Правління Національного банку України Позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача.
На підтвердження перерахування Відповідачу коштів, до суду надано Довідку про перерахування суми кредиту № 1218-9724 від 07.06.2023 року, а також лист (довідку) АТ КБ «ПРИВАТБАНК, які містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 . Перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення Заявки.
ТОВ «УкрКредитФінанс» не є банківською установою відповідно до зазначеного раніше законодавства. Позивач здійснює господарську діяльності з надання фінансових послуг, зокрема безготівковий переказ коштів без відкриття банківських рахунків.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів Відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УкрКредитФінанс"» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1218-9724 від 07.06.2023р., які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .Позивач через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 від 02.12.2019 р. про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн., та 3 000,00 за Договором про відкриття кредитної лінії та за додатковою угодою по Договору на картковий рахунок вказаний, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ
Документ сформований в системі «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі
Перерахування Відповідачу суми кредиту за Кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а не безпосередньо ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року Договору № 4010 від 02.12.2019
Таким чином, у листі (довідці) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який міститься в матеріалах справи, зазначено, зокрема, стосовно кредитного договору №1218-9724 від 07.06.2023 р.:ID транзакції 2323889492Канал LIQPAYДата видачі 07.06.2023Сума 15 000,00Номер договору 1218-9724Номер картки НОМЕР_1 Також, у листі (довідці) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який міститься в матеріалах справи,зазначено, зокрема про перерахування грошових коштів за Додатковою угодою від 07.07.2023 р. до кредитного договору № 1218-9724 від 07.06.2023 р.: ID транзакції
Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу Відповідача), але відповідно до вищезгаданих Постанов Правління Національного банку України Позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача. Отже, до суду було надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору № 1218-9724 від 07.06.2023 року), підписаний одноразовим ідентифікатором «A3511», який містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 .
У зв'язку з вищенаведеним, лист (довідка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який міститься в матеріалах справи, є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором. Крім того, з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків Відповідачем.
Більш того, відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія стосовно - ОСОБА_1 не нараховувались. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що:у період з 07.06.2023 року по 01.08.2023 року (включно) нарахування процентів відувалось за Зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% у відповідності до п.10.1. Договору, яка надається Кредитодавцем за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.
20.06.2023р. - Відповідачем було внесено платіж у розмірі 5 250,00 грн, які було враховано на погашення нарахованих відсотків.
04.07.2023р. - Відповідачем було внесено платіж у розмірі 5 250,00 грн, які було враховано на погашення нарахованих відсотків.
07.07.2023 року - між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1218-9724 від 07.06.2023 р., відповідно до умов якої Відповідачу було надано додаткові грошові кошти у Кредит за Договором у сумі 3 000,00 грн.
18.07.2023 - Відповідачем було внесено платіж у розмірі 6 150,00 грн., які було враховано на погашення нарахованих відсотків.
За період 02.08.2023 року по 04.02.2024 року (включно) було застосовано Стандартну процентну ставку 3,00% у зв'язку із простроченою заборгованістю.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1218-9724 від 07.06.2023 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором і сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.
Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. , який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273,274, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1218-9724 від 07.06.2023 в розмірі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 18000,00 гривень- прострочена заборгованість за кредитом; 72000,00 гривні - прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса: бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, м. Київ, ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.03.2025 року
Суддя Ю.В. Апаллонова