іменем України
12.03.2025
Справа № 331/1139/25
Провадження № 1-кс/331/474/2025
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження кримінального провадження №22025080000000288 від 21.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 7 ст. 111-1 КК України,-
У провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна у якому зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000288 від 21.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
10.02.2025 слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури у кримінальному провадженні №22022080000002434 від 20.12.2022 складено, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 276-278 КПК України, 11.02.2025 повідомлено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , який не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого, про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Громадянин України ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
11.02.2025 слідчим направлено постанову до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, та відповідно до доручення від 11.02.2025 №003-280000500 для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі призначено захисника - адвоката ОСОБА_5 , якому 11.02.2025 вручено копію повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 7 ст. 111-1 КК України (після виділення матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_4 в окреме кримінальне провадження - доручення №003-280000624 від 24.02.2025, адвокат ОСОБА_5 ).
Враховуючи перебування ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме в смт. Приазовське Мелітопольського району Запорізької області, відсутності поштового зв'язку на вказаній території, з метою виклику ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, для вручення оригіналу повідомлення про підозру, а також його допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих (розшукових) дій, у газеті «Урядовий кур'єр» у розділі «Оголошення» у №31 (7956) від 11.02.2025 року було опубліковано повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на 17.02.2025 року, 18.02.2025 року, 19.02.2025 року, у цьому ж номері газети «Урядовий кур'єр» у розділі «Оголошення» було опубліковано повідомлення про підозру
ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Також, з метою виклику ОСОБА_4 для участі у слідчих діях, 11.02.2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було розміщено текст повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та опубліковано повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на 17.02.2025 року, 18.02.2025 року, 19.02.2025 року.
Проте, дотепер ОСОБА_4 не з'явився за викликом та жодним чином не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На даний час підозрюваний ОСОБА_4 згідно отриманої інформації переховується від органів слідства та суду та перебуває на окупованій території
смт. Приазовське Мелітопольського району Запорізької області.
21.02.2025 прокурором матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002434 від 20.12.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 виділені в окреме кримінальне провадження №22025080000000288 від 21.02.2025.
21.02.2025 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний та міжнародний розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам ГВ ЗНД УСБУ у Львівській області.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:
1.Рапортом про вчинення кримінального правопорушення;
2.Допитами в якості свідків із числа місцевих жителів, котрі вказали, що неодноразово особисто бачили як ОСОБА_4 виконував оперативно-розшукові функцій у незаконно створеному правоохоронному органі, окрім цього здійснював у форменому одязі зі зброєю охорону осіб, які були активними учасниками так званого «референдуму» у вересні 2022 року, а також здійснював повноваження в інтересах окупаційної влади, пов'язані з охороною прав, правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора на тимчасово окупованій території смт Приазовське та Приазовської ОТГ Мелітополь Запорізької області, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом функціонування незаконно створеного окупаційного правоохоронного органу рф на окупованій території України;
3.Протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідків, які в ході допиту давали свідчення стосовно протиправної діяльності
ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території смт. Приазовське Мелітопольського району Запорізької області, які серед пред'явлених їм фотознімків впізнали ОСОБА_4 ;
4.Іншими зібраними відповідно до КПК України доказами.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у протиправних діях, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_4 , наявне наступне майно:
-об'єкт нерухомого майна: квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1960732023107, яка на праві власності належить
ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками;
-об'єкт нерухомого майна: житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148529623245, кадастровий номер: 2324583900:05:002:0019, яка на праві власності належить ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками.
Виходячи з того, що ОСОБА_4 достовірно відомо про те, що він має статус підозрюваної особи, у вчинені особливо тяжкого злочину, тому на теперішній час з метою уникнення від кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території cмт. Приазовське Мелітопольського району Запорізької області, а також ОСОБА_4 має сталі зв'язки із представниками окупаційної влади держави-агресора російської федерації, наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження, перереєстрації наведеного вище переліку майна
ОСОБА_4 , з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та подальшої його конфіскації, шляхом встановлення заборони на користування, розпорядження та відчуження вказаним вище майном, орган досудового розслідування вважає за доцільне, здійснити розгляд цього клопотання без повідомлення про це підозрюваної та сторону захисту, з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження.
У цей час незастосування заборони або обмеження в користуванні, розпорядженні наведеним вище майном підозрюваного може призвести до: їх перереєстрації на інших фізичних або юридичних осіб, а отже неможливості забезпечити їх спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, тобто спричинення істотної шкоди інтересам держави.
Просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-об'єкт нерухомого майна: квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1960732023107, яка на праві власності належить
ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками;
-об'єкт нерухомого майна: житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148529623245, кадастровий номер: 2324583900:05:002:0019, яка на праві власності належить ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: Запорізька обл., Приазовський р., с. Ігорівка, вулиця Степова, будинок 28, що підтверджується відповідними інформаційними довідками.
-У зв'язку з наявністю ризиків, розгляд клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить провести судове засідання без виклику та повідомлення підозрюваного та сторони захисту.
Виконання ухвали доручити співробітникам УСБУ в Запорізькій області.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних обставин.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000288 від 21.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
10.02.2025 слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури у кримінальному провадженні №22022080000002434 від 20.12.2022 складено, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 276-278 КПК України, 11.02.2025 повідомлено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , який не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого, про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 додаткового (першого)протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено,що кожна фізична,або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше,як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом,або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 є власником нерухомого майна, а саме:
-об'єкт нерухомого майна: квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1960732023107, яка на праві власності належить
ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками;
-об'єкт нерухомого майна: житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148529623245, кадастровий номер: 2324583900:05:002:0019, яка на праві власності належить ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: Запорізька обл., Приазовський р., с. Ігорівка, вулиця Степова, будинок 28, що підтверджується відповідними інформаційними довідками.
Слідчий суддя вважає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, враховуючи і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співмірність обмеження.
На цей час існують обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно, може бути продано чи оформлено на іншу особу.
Незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та належним чином обґрунтоване. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Крім того, слідча суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження кримінального провадження №22025080000000288 від 21.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 7 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-об'єкт нерухомого майна: квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1960732023107, яка на праві власності належить
ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками;
-об'єкт нерухомого майна: житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 148529623245, кадастровий номер: 2324583900:05:002:0019, яка на праві власності належить
ОСОБА_4 у розмірі частки 1, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідними інформаційними довідками.
Виконання ухвали доручити співробітникам УСБУ в Запорізькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1