Справа № 308/3499/25
1-кс/308/1397/25
12 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції - ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025071030000159 від 01.02.2025 року, про застосування відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту,-
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що 01.02.2025 у період часу близько із 16:25 по 16:40 години, за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, біля перехрестя вулиць А. Палая (Тельмана) та Галицького, ОСОБА_4 , групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами ромської народності, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок та діючи із особливою зухвалістю шляхом демонстративної зневаги норм моральності та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки, не менше трьох разів узяв у руку предмет, зовні схожий на камінь, який умисно, безпричинно, у громадському місці, кинув у транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_1 », в салоні якого знаходилися працівники Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та двоє цивільних осіб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , тим саме спричинивши кузову автомобіля різні зовнішні пошкодження, а громадянину ОСОБА_12 матеріальних збитків.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ужгород, Закарпатської області, громадянин України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозра якому була оголошена 28 лютого 2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні всіма доказами, а саме: протокол прийняття заяви від 01.02.2025; протокол огляду місця події від 01.02.2025 за адресою м. Ужгород, на перехресті вулиць Галицького та Марка Вовчка, поблизу будинку № 6; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 01.02.2025; три (3) протоколи пред'явлення особи для впізнання з потерпілим ОСОБА_12 від 01.02.2025; протокол інформаційно-аналітичного огляду відеозаписів від 02.02.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 26.02.2025; три (3) протоколи пред'явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_14 від 26.02.2025; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 28.02.2025 року. Тим самим встановлена достатність доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до вимог КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни її показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися зі свідками зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння в рамках даного кримінального провадження;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 , знаходячись на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, які можуть надати вигідні для нього неправдиві показання;
- може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить вчинювати умисні корисливі злочини, існує ризик його протиправної поведінки.
У зв'язку з тим, що особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом, оскільки застосування таких запобіжних заходів, як:
- особисте зобов'язання не може забезпечити належне виконання покладених на особу обов'язків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , вчиняв злочин проти громадського порядку та моральності, отже, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може нехтувати загальноприйнятими нормами моралі та існуючими у суспільстві загально визначеними правилами поведінки, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи будь-яким чином перешкоджати органам досудового розслідування встановити всі обставини події;
- особиста порука також не може бути застосована, як запобіжний захід, оскільки підозрюваний, може нехтувати загальноприйнятими нормами моралі та існуючими у суспільстві загально визначеними правилами поведінки, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи будь-яким чином перешкоджати органам досудового розслідування встановити всі обставини події;
У даному випадку ініціювання перед слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стало наслідком ретельного дослідження обставин кримінального правопорушення, а також особи підозрюваного. Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об'єктивною дійсністю.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду, а тому слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами. Зауважив, що оголошена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а наведені в клопотанні ризики є реальними. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов'язки.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечили щодо заявленого клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжкого злочину і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні всіма доказами, а саме: протокол прийняття заяви від 01.02.2025; протокол огляду місця події від 01.02.2025 за адресою м. Ужгород, на перехресті вулиць Галицького та Марка Вовчка, поблизу будинку № 6; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 01.02.2025; три (3) протоколи пред'явлення особи для впізнання з потерпілим ОСОБА_12 від 01.02.2025; протокол інформаційно-аналітичного огляду відеозаписів від 02.02.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 26.02.2025; три (3) протоколи пред'явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_14 від 26.02.2025; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 28.02.2025 року.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.4 ст.296 КК України, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного та те, що підозрюваний ОСОБА_4 не належить до тяжко хворих, багатодітних батьків тощо, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.
Враховуючи наведене та фактичні обставини кримінального провадження, характер діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи, чим нічний домашній арешт, можуть бути недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді/суду на першу вимогу; не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
Також слід роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю - до 25.04.2025 року, заборонивши залишати місце проживання, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді/суду на першу вимогу;
- не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.,
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1