Справа № 308/15329/24
1-кп/308/998/24
12 березня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 308/15329/24, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030001426 від 12.07.2024 року по обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Воловецького району, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України ,-
На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань №12024071030001426 від 12.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив суду клопотання у якому просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначив, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу, на думку прокурора, обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити спроби незаконно впливати на свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо запобіжного заходу, оскільки ризики зменшилися. Просила змінити на домашній арешт в нічний період доби.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Ухвалою Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 08.08.2024 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Строк дії ухвали встановлено до 29.09.2024 року.
Ухвалою Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 23.09.2024 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 21.11.2024 року.
Ухвалою Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 19.11.2024 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 17.01.2025 року.
У подальшому, ухвалою Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 17.01.2025 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 13.03.2025 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 під час судового розгляду.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Судом враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відносить до категорії тяжких злочинів, за який може бути призначено покарання від семи до дев'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
При розгляді клопотання судом оцінено особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, одружений.
З огляду на фактичні обставини справи, тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків по справі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_4 , саме такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, без застосування електронних засобів контролю строком на два місяці, призведе до виконання завдання кримінального провадження щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
За таких обставин, внесене прокурором клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314, 315, КПК України, суд ,-
Клопотання прокурора - задоволити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом, без застосуванням засобу електронного контролю, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Воловецького району, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України - до 10.05.2025 року.
Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків до 10.05.2025 року, а саме:
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання : АДРЕСА_1 - цілодобово,
- прибувати до суду за кожним викликом,
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_7