Справа № 307/5549/24
Провадження № 2/307/1367/24
12 березня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретар судового засідання - Скирчук В.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 6 лютого 1997 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який було зареєстровано виконкомом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №16.
Від даного шлюбу з відповідачем по справі мають дітей, які вже є повнолітніми.
Позивач вказує, що спільне життя з відповідачкою не склалося з причин утрати взаєморозуміння, взаємоповаги. Кожний із сторін має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Позивач зазначає, що фактично з 2022 року з відповідачкою не проживають та не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Стверджує, що вони не спілкуються один з одним, фактично і категорично припинили шлюбні відносини. Подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити його та відповідачки інтересам. У зв'язку з наведеним просить суд шлюб розірвати та строк на примирення не надавати.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове не з'явився. 20.02.2025 та 06.03.2025 позивач подав заяви, у яких просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка будучи, відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за штрих кодовими ідентифікаторами №0610229061480, в судове засідання не з'явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 1997 року між сторонами укладено шлюб, який було зареєстровано виконкомом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом №16, що стверджується копією свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 виданого повторно Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02.03.2023 року (а.с.11).
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що сторони не проживають однією сімє'ю. Шлюбні відносини у подружжя відсутні з 2022 року.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачкою, яка не виявила бажання з'явитися в судове засідання, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, які свідчать про тривалу відсутність між сторонами сімейних відносин, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити їх інтересам, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін, не заявлено.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений останнім судовий збір у сумі 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 49, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 06 лютого 1997 року виконкомом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, Україна за актовим записом №16 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий М.М. Бряник