Справа № 306/1823/24
Провадження № 2/306/97/25
12 березня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Вінер Е.А.
з секретарем Петрус А.В.
адвоката Пукіш О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Свалявської міської ради (адреса: 89300, м.Свалява, вулиця Головна,1, Мукачівського району Закарпатської області) про позбавлення батьківських прав
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Свалявської міської ради про позбавлення батьківських прав. Посилається на те, що з ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі, однак мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що відповідач жодним чином не бере участі в утриманні та вихованні дочки та ухиляється від виконання батьківських обов"язків. Вважає, що відповідач не виконує обов'язків по вихованню та утриманню дочки та наявні всі підстави щодо позбавлення батьківських прав, а тому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09. 2024 року справу № 306/1823/24 (провадження № 2/306/767/24) передано на розгляд судді Свалявського районного суду Вінер Е.А. (а.с. 13).
05 вересня 2024 року суддею Свалявського районного суду Вінер Е.А. винесено ухвалу про відкриття провадження в справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 15).
04 лютого 2025 року ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с. 47).
В судовому засіданні адвокат позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений (а.с.51).
Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з"явилася.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Судом встановлено, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , матір"ю ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав за № 02-14/3544 від 23.08.2024 року складеного в.о. Свалявським міським головою Скрипинець М. доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень ст.164 СК України є усталеною.
Суд не бере до уваги висновок про доцільність позбавлення батьківських прав за № 02-14/3544 від 23.08.2024 року, так як він носить формальний характер, наданий без достатнього обґрунтування.
Судом не було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, відсутні докази, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дітей.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.
Керуючись ст.12, 76, 81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, no.150, 152, 155, 164 СК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Свалявської міської ради (адреса: 89300, м.Свалява, вулиця Головна,1, Мукачівського району Закарпатської області) про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 13 березня 2025 року.
Суддя Свалявського районного суду
Закарпатської області Е.А.Вінер