Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/742/25
13.03.2025 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, за участі захисника О.П.Новицького адвоката М.О.Бурлакова, в режимі відеоконференції, розглянувши в залі суду м.Виноградів адміністративну справу, яка надійшла з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України,
за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №329915 від 23.12.2024р.встановлено, що 23.12.2024р., о 19.10 годині, прикордонним нарядом «Група реагування» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку 86 прикордонного знаку (територія Вилоцька територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 50 метрів від державного кордону України в межах встановленої прикордонної смуги Берегівського контрольованого прикордонного району було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 , здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Угорщини поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, у складі групи осіб, а отже своїми діями він порушив ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України», а відтак його дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 провини останього у вчиненні інкримінованого йому адмінправопорушення не визнав та просив суд провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції вказав, що Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам частини першої статті 256 КУпАП, а саме: виклад суті правопорушення не містить відомості про те, яким способом особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, намагалась перетнути державний кордон України; 2) не вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення. 3) До протоколу про адміністративне правопорушення додано докази фото фіксації правопорушення.
Зі змісту протоколу вбачається, що уповноваженою особою ДПСУ не було надано можливості О.П,Новицькому скористатися правовою допомогою та не залучено захисника.
Окрім того, зазначений протокол є неналежним доказом, оскільки, у порушення вимог ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не конкретизовано місце вчинення інкримінованого йому діяння, не зазначено координати, де нібито здійснено спробу перетину державного кордону, не додано схему із зазначенням цих координат із прив'язкою до місцевості, також не вказано в протоколі і конкретний пункт пропуску. Із протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями ОСОБА_3 вчинив незаконну спробу перетину державного кордону та яким чином та способом намагався перетнути кордон, а відтак не вбачається за можливе встановити у чому полягає, спроба незаконного перетину державного кордону. Також додані до протоколу рапорт, протокол затримання в розумінні ст.251 КУпАП, не можуть вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки працівники прикордонної служби є зацікавленими особами.
Отже, заслухавши захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістомвказаної норми закону,провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Суд, відповідно до приписів ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП за спробу незаконного перетину державного кордону України, вчиненого групою осіб, всупереч доводам його захисника, та письмовим запереченям саого правопорушника, є обгрунтованим, а зміст протоколу про адмінправопорушення відповідає вимогам, передбаченими ст.256 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення ним цього адміністративного правопорушення, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом дана юридична оцінка.
Так, даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №329915 від 23.12.2024р., який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, встановлено, що 23.12.2024р., о 19.10 годині, прикордонним нарядом «Група реагування» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку 86 прикордонного знаку (територія Вилоцька територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 50 метрів від державного кордону України в межах встановленої прикордонної смуги Берегівського контрольованого прикордонного району було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 , здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Угорщини поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, у складі групи осіб, а отже своїми діями він порушив ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України», а відтак його дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі (а.с.1); а також даними, які містяться в протоколах про адміністративне затримання від 23.12.2024р. та особистого огляду від 23.12.2024р. (а.с.2-3); а також даними Рапорту інспектора прикордонної служби вищої категорії ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 майстер-сержанта ОСОБА_4 від 23.12.2024р. про факт затримання на напрямку 86 прикордонного знаку (територія Вилоцька територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 50 метрів від державного кордону України в межах встановленої прикордонної смуги Берегівського контрольованого прикордонного району громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 , здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Угорщини поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, у складі групи осіб (а.с.4).
Вищенаведені докази, є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991р., та його вину у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, які є достатніми для здійснення переконливих висновків, і поза всяким сумнівом доводять вину особи у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення
Відповідно до ст.252 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є самостійним доказом у справі про адміністративне правопорушення, та має бути оцінений за правилами оцінки доказів.
Суд, всупереч доводам захисника, встановив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС України №898 від 18.09.2013р., він складений уповноваженою особою Державної прикордонної служби, в присутності самого правопорушника. Зі змісту протоколу вбачається, що йому роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в тому числі право мати захисника, що засвідчено власним підписом, проте він відмовився надати пояснення з приводу обставин та причин його- мешканця Івано-Франківської області, в період дії правового режиму воєнного стану в України, знаходження 23.12.2024р. в районі 86 прикордонного знаку за 50 метрів від лінії державного кордону України з Угорщиною і щодо викладених у протоколі фактів.
На запитання суді з приводі зазначених обставин, захисник у суді заявив, що його підзахисний дійсно 23.12.2024р. перебував на відстані 50 м. від лінії державного кордону України, де він саме прогулювався, але наміру здійснити незаконний перетин кордону він немав, що суд розцінює як лінії захисту, що спростовано встановленими та дослідженими у суді сукупністю доказів.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у справі та покладається судом в обґрунтування доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки наявні у матеріалах справи докази беззаперечно свідчать про його порушення вимог cт.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон Украйни» від 04.11.1991р., та скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин.
Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази у матеріалах справи, тому суд приходить до висновку, що інспектор прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » діяв у межах наданих йому повноважень.
Водночас, судом не встановлено і будь-яких фактів про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, які би призвели до визнання ним вини та підписання протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, які містяться у матеріалах справи.
Так, відповідно до диспозиції частини другої статті 204-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , суть вчиненого ним правопорушення полягає у спробі незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску у складі групи осіб.
Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Отже, ознакою об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною другою статті 204-1 КупАП є, зокрема, перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене у складі групи осіб абоособою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що матеріалами справи поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_6 23.12.2024р., о 20.15 годині, спільно з громадянином України ОСОБА_7 , здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Угорщини поза пунктами пропуску через державний кордон України в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку 86 прикордонного знаку на відстані близько 50 метрів від державного кордону України, внаслідок чого він був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування».
При розгляді даної справи суд бере до уваги, зокрема і те, що ОСОБА_1 був достатньо проінформований посадовими особами ДПС України, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення та йому було відомо, що справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься у Виноградівському районному суді Закарпатської області, а відтак, за наявної сукупності наведених вище доказів, відсутність самого ОСОБА_1 у судовому засіданні не вплинула на доведеність його вини у вчиненні правопорушення та на законність накладення на нього адміністративного стягнення.
Суд також бере до уваги те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні дані, які можуть свідчити про те, що дії уповноважених осіб прикордонної служби при затриманні ОСОБА_1 та при оформленні відносно нього матеріалів адміністративного правопорушення, були незаконними та протиправними. У матеріалах справи немає відомостей про те, що він звертався до правоохоронних органів з відповідними заявами про незаконність дій прикордонного наряду щодо нього або оскаржував такі дії у встановленому законом порядку, а тому суд вважає, що працівниками прикордонної служби не було допущено порушення його права на захист.
При цьому, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом, права та обов'язки йому роз'яснено, зі змістом протоколу ознайомлений на зрозумілій йому мові, де в пояснення особисто записав: «Був затриманий, вину визнаю», примірник протоколу отримав, доповнень та зауважень не мав, послуги захисника та перекладача йому було забезпечено, однак від їх надання,зокрема, щодо захисник з Центру правничої допомоги, він відмовився, про що в протоколі наявні відповідні записи.
Таким чином, докази зазначені в протоколі про адмінправопорушення в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП, всупереч доводам його захисник, судом визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву, в судовому засіданні досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує вимоги ст.33 КУпАП, зокрема, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, і приходить до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке напереконання суду, сприятиме вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, відповідно до вимог та керуючись ст.ст.23, 187 ч.1, 293-294 КУпАП України, суд-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.204-1 ч.2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяА. А. Надопта