465/7470/24
1-кп/465/200/25
Вирок
Іменем України
12.03.2025 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12024141360002691 від 09.09.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Турка Львівської області, одруженого, із вищою освітою, працюючого виконробом у ТОВ «Будівельна Фірма Грандтавербуд», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , т.м. НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України, -
30.09.2019 року ОСОБА_4 , страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, розпочав лікування, а саме проходження замісної підтримуючої терапії у в КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ», що за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 203, під час якого, за призначенням лікаря, почав отримувати для прийому лікарський засіб «Метадон-ЗН», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон», відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №200 від 27.03.2012 року.
В подальшому у ОСОБА_4 , який дізнався про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, виник злочинний умисел на незаконне заволодіння зазначеним наркотичним засобом шляхом шахрайства, з метою його подальшого неконтрольованого використання. З цією метою ОСОБА_4 27.01.2023 року, продовжуючи перебувати на замісній підтримуючій терапії та отримувати в КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» лікарський засіб «Метадон-ЗН», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон», діючи умисно, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, прибув до іншого суб'єкта господарської діяльності - ТзОВ «Медичний центр сучасної психіатрії», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А, де подав заяву про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів і виконання призначень лікаря, підписав інформовану згоду на участь у замісній терапії із застосуванням препарату «Метадон», відповідно до якої останнього було проінформовано про характер, мету на наслідки замісної підтримувальної терапії, приховавши, при цьому, від працівників медичної установи інформацію про перебування на лікуванні (програмі замісної підтримуючої терапії) в іншому медичному закладі, а саме в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень».
В інформованій згоді на участь у замісній терапії із застосуванням препарату «Метадон» ОСОБА_4 не зазначив, що на момент звернення до ТзОВ «Медичний центр сучасної психіатрії» він перебуває на лікуванні в іншому закладі охорони здоров'я, де йому призначено наркотичні та психотропні лікарські засоби, зобов'язавшись, при цьому, під час лікування у даному закладі не звертатись в інші медичні заклади з метою призначення йому наркотичних та психотропних лікарських засобів.
Своїми діями ОСОБА_4 приховав своє лікування у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ», де йому вже були призначені наркотичні лікарські засоби та він фактично отримував необхідне лікування за програмою замісної підтримувальної терапії, ввівши, при цьому, в оману лікаря-психіатра ТзОВ «Медичний центр сучасної психіатрії», в результаті чого в період часу з 27.01.2023 року до 24.04.2024 року незаконно отримував лікарський засіб «Метадон-ЗН», кожна таблетка якого містить діючу речовину - наркотичний засіб «метадон» масою 25 мг., по шість таблеток на добу, тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.308 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України, визнав повністю, надав детальні показання про мотиви та обставини вчинення злочину. Пояснив, що він з 2007 року є наркозалежним та ще із студентських років вживав трамадол, котерпін, субітекс й інші засоби. У 2019 році перебував на лікуванні, яке дало певний позитивний результат, але після нетривалої перерви він знову зірвався і повернувся до вживання наркотичних речовин. На початку 2021 року друзі порекомендували йому стати учасником державної програми замісної терапії, у зв'язку з чим він звернувся до наркологічного диспансеру і став на облік. Завдяки цій програмі йому вдалося розірвати зв'язки з минулим, він повернувся до нормального життя: створив сім'ю, працевлаштувався. В рамках державної програми він отримував метадон, який вживав впродовж 2,5 років. Однак, через постійну роботу, втомлюваність і стреси з часом отримуваної від держави дози препарату стало замало. Він почав відчувати неспокій, тривогу, перестав нормально спати. У зв'язку з цим він звернулася в наркологічний диспансер до свого лікаря з проханням збільшити дозу отримуваного ним препарату, однак, лікар відмовив, вказавши, що видача більших доз не передбачена. Однак, перебуваючи в черзі до лікаря він довідався від незнайомого чоловіка про те, що у м. Львові на вул. Кульпарківська, 93А працює приватний медичний заклад - ТзОВ «Медичний центр сучасної психіатрії», де можна придбати необхідний наркотиковмісний препарат. Тому він вирішив скористатися цією нагодою і в січні 2023 року звернувся у вказану медичну установу, де здав необхідні тести і аналізи, а в подальшому почав на постійній основі отримувати препарати метадону як учасник програми замісної терапії, при цьому, скривши факт того, що по такій державній програмі він уже отримує необхідні препарати і перебуває на обліку в державному наркологічному центрі. В такий спосіб отримував наркотиковмісні таблетки до квітня 2024 року, однак, в подальшому був викритий при проведенні правоохоронними органами звірки даних про пацієнтів державного наркологічного центру, які є учасниками програми замісної терапії, і пацієнтів приватного медичного закладу, які також в рамках замісної терапії отримували метадон. Після виклику його на допит одразу все чесно розповів слідчому, зокрема, те, що ввів в оману лікаря приватного медичного центру з метою отримувати наркотичний засіб в більшій кількості. Усвідомлює, що вчинив неправильно, у скоєному кається, просить суворо його не карати, врахувавши, що він впродовж тривалого періоду життя бореться із своєю наркотичною залежністю, на даний час впорядкував своє життя, має сім'ю, роботу, періодично лікується, щоб не допускати зривів.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого, а також документів, що стосуються речових доказів у справі.
Отже, суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_4 заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, яке посягає на встановлений в державі порядок обігу наркотичних засобів, мету його вчинення, зокрема бажання шляхом обману отримати доступ до більшої кількості наркотичних засобів, ніж особа могла б отримувати, як учасник програми замісної терапії, і неконтрольовано їх використовувати, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючих обставин, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння ним розкриттю кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштований, не має негативних характеристик, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, водночас з березня 2023 року взятий на облік в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» з діагнозом «розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів», а з 08.02.2021 року є учасником програми замісної підтримуючої терапії.
Тому з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру і ступеня його суспільної небезпеки ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Водночас дані, які позитивно характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , беручи до уваги наявність на стороні обвинуваченого двох пом'якшуючих покарання обставин (щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення), дають підстави суду визначити таке покарання не в максимальному розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.308 КК України. При цьому, обрана судом міра покарання здатна сприяти досягненню завдань покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 та виконувати функції як спеціальної, так і загальної превенції.
Також відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У даному випадку, на переконання суду, до ОСОБА_4 можуть бути застосовані положення ст.75 КК України, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, усвідомлення обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього, готовність відповідати за скоєне, публічне вибачення обвинуваченого в судовому засіданні за вчинений злочин, а також думка прокурора про доцільність застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання. Суд вважає, що за наведених обставин слід надати можливість обвинуваченому довести перед державою та суспільством своє виправлення. При цьому, береться до уваги те, що можливість такого виправлення є цілком реальною, адже обвинувачений своєю позитивною посткримінальною поведінкою довів, що готовий до позитивних змін, цілком усвідомив свою провину, намагається організувати своє особисте і сімейне життя відповідно до загальноприйнятих уявлень про законослухняність і добропорядність. Разом з тим, на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, визначені ст.76 КК України, які відповідатимуть завданням контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення.
У даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальних витрат у справі немає.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
У справі відсутні підстави для застосування приписів ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - медичну картку амбулаторного хворого №168, виписану ТзОВ «Медичний центр сучасної психіатрії» на ім'я ОСОБА_4 , - зберігати при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1