Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 521/18020/24
Номер провадження: 2/511/409/25
"12" березня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В. , розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Роздільнянського районного суду Одеської області з Малиновського районного суду м. Одеси за підсудністю надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 31552,40 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена в провадження судді Бобровської І.В.
За положеннями ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Вивчивши матеріали вказаної цивільної справи суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною першою ст. 27 ЦПК України, встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За інформацією, отриманою з Єдиного державного демографічного реєстру, вбачається що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Суд зауважує, що с. Новопетрівка до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX відносилося до складу Миколаївського району Одеської області.
Отже, цей спір за загальними правилами підсудності, територіально не підсудний Роздільнянському районному суду Одеської області, адже відповідач не зареєстрований на території Роздільнянського району Одеської області у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Таким чином до відкриття провадження по справі, судом встановлено, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції Роздільнянського районного суду Одеської області, так як відповідач не має зареєстрованого місця проживання на території Роздільнянського району Одеської області, а зареєстрований в Миколаївському районі Одеської області, який підпадає під територіальну юрисдикцію Миколаївського районного суду Одеської області.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 та ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Разом з тим, суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З врахуванням викладеного, суд вважає що дану справу необхідно передати до Миколаївського районного суду Одеської області, оскільки дана цивільна справа не підсудна Роздільнянському районному суду Одеської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 258-261 ЦПК України, -
постановив:
Передати матеріали цивільної справи 521/18020/24 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на розгляд до Миколаївського районного суду Одеської області (67000, Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вул. Центральна, 3).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
С Суддя: І. В. Бобровська