Справа № 522/2130/22
Провадження по справі № 1-кп/522/2081/25
11 березня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021150020000214 від 26.07.2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області),
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Одеса, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді тимчасово виконуючої обов'язки заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області),
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисників: адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
Обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту:
Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України - прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.
23.06.2021 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшло звернення ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке зареєстровано за вхідним №Т-459, щодо проведення перевірки наявності сторонніх запахів у кафе під назвою «Де-Волан» за адресою: АДРЕСА_3 , у якому здійснює свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В подальшому, 19.07.2021, приблизно о 12 годині 00 хвилин в кафе «Де-Волан» за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 2, прийшли два державних інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу, які пред'явили свої посвідчення та повідомили ОСОБА_9 , що надійшла скарга громадянина ОСОБА_8 на сторонні запахи та забруднення навколишньої території, у зв'язку із чим 23.07.2021 в кафе буде проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря та попросили підготувати відповідні документи, після чого покинули вказане приміщення.
На підставі вищевказаного звернення ОСОБА_8 та погодження Державної екологічної інспекції України від 20.07.2021 №4.1/1416ПГ начальником Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) винесено наказ №891 від 23.07.2021 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря ФОП ОСОБА_9 (код ЄРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_4 у термін з 23.07.2021 по 26.07.2021, яку серед інших доручено здійснити державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Після чого, 23.07.2021 о 12 годині 00 хвилин до кафе «Де-Волан» прийшли два державних інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу, серед яких був ОСОБА_3 , які надали ОСОБА_9 направлення на проведення у нього як фізичної особи - підприємця, позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря №807 від 23.07.2021 на підставі звернення ОСОБА_8 від 18.06.2021, яка відбудеться в період з 23.07.2021 по 26.07.2021.
Того ж дня, вищевказані інспектори пройшли по зали та кухні кафе «Де-Волан», де здійснили декілька фотознімків на мобільний телефон. В ході огляду фіксували осередки викидів. У подальшому ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_9 про наявність дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин технічними пристроями під час приготування їжі та отримав відповідь від останнього про відсутність у нього такого роду дозволу.
Після чого ОСОБА_3 повідомив, що у разі відсутності вказаного дозволу кафе підлягає закриттю за результатами проведення позапланової перевірки. Після закінчення огляду кафе інспектор ОСОБА_3 залишив ОСОБА_9 свій номер мобільного телефону та сказав йому приїхати зранку в понеділок 26.07.2021 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 12.
Після закінчення огляду вищевказаного кафе ОСОБА_3 , який був обізнаний про те, що ОСОБА_9 , будучи залежним від діяльності кафе, яке є його єдиним джерелом прибутку, може звертатися з запитаннями про можливі варіанти продовження роботи його функціонування, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вимагання у ОСОБА_9 шляхом зловживання службовим становищем неправомірної вигоди за неперешкоджання його підприємницькій діяльності та незакриття кафе «Де-Волан», для реалізації якого вступив у злочинну змову з т.в.о заступника начальника відділу - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_4 .
В подальшому 26.07.2021 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_9 приїхав до Держекоінспекції за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 12, де зателефонував ОСОБА_3 , який його зустрів та завів до кабінету державних інспекторів інспекції на 5 поверсі будівлі.
В свою чергу ОСОБА_3 відвів ОСОБА_9 до т.в.о заступника начальника відділу ОСОБА_4 , яка йому повідомила, що кафе «Де-Волан» підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин.
Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_9 , що необхідно спуститись до низу - в хол приміщення інспекції. Перебуваючи за столиком в холі першого поверху будівлі, ОСОБА_9 запитав, як йому отримати дозвіл, щоб кафе не зачинили, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сказали, що йому нічого не допоможе та все одно кафе буде зачинено, а відповідний дозвіл робити необхідно не менше двох місяців.
Після чого, ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_4 , що можливо зробити, щоб він міг далі працювати в своєму кафе. В свою чергу, ОСОБА_4 реалізовуючи спільний злочинний умисел, з метою особистого незаконного збагачення та одержання неправомірної вигоди особисто на власному мобільному телефоні написала «1500».
На запитання ОСОБА_9 «тисячу п'ятсот?» ОСОБА_4 сказала: «Так, але не в гривнях».
В цей час ОСОБА_9 зрозумів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 висунули прохання, поєднане з вимаганням з нього 1500 доларів США за неперешкоджання його підприємницькій діяльності та за незакриття його кафе бару «Де-Волан» за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 2.
Після чого ОСОБА_4 сказала, що якщо вони йдуть шляхом надання та отримання ними неправомірної вигоди, тоді буде складений акт недопуску державного інспектора до об'єкту перевірки, за який передбачено невеликий штраф та не передбачено закриття об'єкту перевірки з подальшою допомогою у отриманні відповідного дозволу на здійснення викидів в атмосферне повітря. В кінці розмови ОСОБА_4 сказала ОСОБА_9 прийти 27.07.2021 для подальшого надання грошових коштів та складення акту недопуску, при цьому залишила номер свого мобільного телефону.
В подальшому 28.07.2021 приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прибув до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за адресою: Одеса, проспект Шевченка, 12.
Під час розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_10 та ОСОБА_3 останні, на виконання попередніх домовленостей надали для підпису ОСОБА_9 протокол №002153 від 23.07.2021 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, та постанову про адміністративне стягнення №002153 від 23.07.2021 у розмірі 765 гривень.
Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали наполягати на передачі їм раніше обумовленої суми неправомірної вигоди, мотивуючи це тим, що вони вже виконали обумовлені домовленості. У подальшому, ОСОБА_9 почав просити зменшити суму неправомірної вигоди, мотивуючи це тим, що йому ще необхідно сплатити штраф, та що він не знав у якому розмірі він буде.
Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи з єдиним узгодженим умислом, направленим на прохання, поєднаного з вимаганням та отримання неправомірної вигоди, кожен самостійно, відмовили ОСОБА_9 у проханні зменшити суму неправомірної вигоди та наполягали на передачі їм раніше обумовленої суми у розмірі 1500 доларів США. У зв'язку із відсутністю при собі у ОСОБА_9 грошових коштів останні домовились про зустріч наступного дня, з ранку, на робочому місці.
Надалі, 29.07.2021 приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прибув до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 12, де зайшов до кабінету державних інспекторів на 5 поверсі будівлі.
Перебуваючи у вказаному кабінеті ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_3 про виконання його вказівки, а саме сплату штрафу та наявності обумовленої суми неправомірної вигоди.
В свою чергу, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_9 про необхідність виходу з приміщення. Вийшовши з вказаного приміщення на паркувальну зону ОСОБА_3 надав вказівку ОСОБА_9 сісти на пасажирське сидіння автомобіля марки «Volkswagen Golf» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , де самостійно сказав покласти раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США до «бардачка» автомобіля, що і виконав ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 повернулися до кабінету інспекторів, де останній підтвердив суму залишених у «бардачку» грошових коштів у розмірі 1500 доларів США.
Приблизно через 15 хвилин до ОСОБА_9 підійшла ОСОБА_4 з якою вони разом вийшли до внутрішнього двору приміщення, де ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_4 про виконання їх попередніх домовленостей та передачу неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США ОСОБА_11 в його автомобілі.
Того ж дня, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 повернувся на паркувальну зону Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка 12, сів на пасажирське сидіння автомобіля «Volkswagen Golf» сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 , де з «бардачка» дістав залишену ОСОБА_9 суму неправомірної вигоди, у розмірі 1500 доларів США, які поклав до належної йому сумки чорного кольору, отримавши, таким чином від ОСОБА_9 та ОСОБА_4 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США (одна тисяча п'ятсот доларів США), що станом на 29.07.2021 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 40290 грн. (сорок тисяч двісті дев'яносто гривень) за неперешкоджання його підприємницькій діяльності та за незакриття його кафе бару «Де-Волан» за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 2.
Відповідно до ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
Обов'язок доказування, обставин зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
2. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
2.1. Так, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 показав суду, що близько 12.00 23.07.2021 р. він отримав від т.в.о. заступника начальника відділу Державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Одеської області ОСОБА_4 направлення на перевірку ФОП ОСОБА_12 ) в частині охорони атмосферного повітря. Підставою для проведення перевірки був наказ про перевірку, направлення на перевірку, а також скарга громадянина ОСОБА_8 про порушення вимог природоохоронного законодавства (у внутрішньому дворі неприємний запах від їжі, влітку неможливо відкрити вікна). Зі скарги ОСОБА_3 зрозумів, що ФОП ОСОБА_9 здійснює підприємницьку діяльність у вигляді функціонування кафе «Де Волан» за адресою: АДРЕСА_3 . Крім цього, за планом була передбачена ще одна перевірка у Лиманському районі Одеської області. Близько о 15.00 23.07.2021 ОСОБА_3 сумісно з інспектором ОСОБА_13 приїхали до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою провести перевірку. Увійшли до приміщення кафе, підійшли до касира та спитали хто є з керівництва. З залу вийшов чоловік та представився як ФОП ОСОБА_9 , що здійснює за цією адресою підприємницьку діяльність. ОСОБА_3 та ОСОБА_14 представились, надавши службові посвідчення, ознайомили ФОП ОСОБА_15 з направленням, яке діє до понеділка, 26.07.2021, наказом, погодженням та скаргою. ОСОБА_9 розписався про ознайомлення з матеріалами в оригіналі направлення на перевірку. При цьому ОСОБА_9 поводив себе зухвало. ОСОБА_3 запропонував провести їх до кухні для проведення візуального обстеження з метою виявлення джерела викиду. При цьому ОСОБА_9 заперечив та повідомив, що до приміщення кухні кафе він не допускає. При цьому додав, що ще попереднього разу 19.07.2021 все сказав екологічним інспекторам. ОСОБА_3 відповів, що ОСОБА_9 перешкоджає проведенню перевірки, тому він буде вимушений скласти відносно нього протокол за ст. 188-5 КУпАП. ОСОБА_9 відповів, що йому необхідно комусь зателефонувати, при цьому попросив вийти ОСОБА_3 та ОСОБА_14 з приміщення кафе. ОСОБА_3 та ОСОБА_14 вийшли на вулицю та стали очікувати ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_16 про те, що необхідно, не затягуючи часу, оформити протокол про адміністративне правопорушення за не допуск на перевірку, та поспішати на наступну перевірку до Лиманського району Одеської області. При цьому, згадавши, що бланки протоколів ОСОБА_3 залишив в машині, ОСОБА_3 з ОСОБА_17 підійшли до автомобіля ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_3 взяв протоколи та запропонував ОСОБА_14 залишитись в авто, поки ОСОБА_3 швидко оформить протокол за недопуск на перевірку, та повернеться. Кіссе погодилась, залишившись в машині. З бланками протоколів ОСОБА_3 повернувся до кафе. ОСОБА_9 сидів за столом. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 , що ним буде складений протокол за недопуск до перевірки за ст. 188-5 КУпАП, ОСОБА_9 при цьому надав свій паспорт. ОСОБА_3 склав протокол та постанову. При цьому ОСОБА_9 повідомив, що жодних документів він підписувати без правової допомоги не буде. ОСОБА_3 відповів, що у ОСОБА_9 залишається копія направлення, в якій зазначені всі обставини. При цьому запропонував ОСОБА_9 проконсультуватись з адвокатом, та у разі відсутності заперечень, під'їхати до інспекції та розписатись в акті про недопуск, постанові та протоколі за ст. 188-5 КУпАП. ОСОБА_9 погодився під'їхати 26.07.2021 у понеділок. При цьому ОСОБА_9 спитав які документи йому необхідно отримати для проведення законної діяльності. ОСОБА_3 відповів, що предметом скарги від сусідів є неприємний запах з кухні, що може бути пов'язано з відсутністю димоходу. За таких обставин ФОП ОСОБА_9 потребує отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (за ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про атмосферне повітря»), про що ОСОБА_3 йому повідомив. ОСОБА_9 спитав скільки коштує оформлення цього дозволу, та як його отримати. ОСОБА_3 відповів, що оформлення проекту та дозволу, на скільки йому було відомо, коштує близько 1500 доларів США. Як його отримати ОСОБА_3 не знав, однак йому було відомо, що у Городецької Ксенії є контакт людини (підприємця), що оформлює документи (проект) для подальшого отримання дозволу на викиди за 30000 грн. ОСОБА_9 одразу відповів, що готовий надати 1500 доларів США за допомогу в оформленні дозволу. Як пояснив суду ОСОБА_3 , напередодні вищезазначених обставин, а саме 16.07.2021 дружина ОСОБА_3 повідомила про необхідність проведення операції з видалення фіброаденоми. Попередня ціна медичних послуг з операції та наступної реабілітації складав більше 1000 доларів США. На той момент цих коштів у ОСОБА_3 не було, та він постійно переймався про те, де знайти кошти на операцію дружини. Зважаючи на сімейні обставини, та потребу у грошах, ОСОБА_3 запропонував допомогти ОСОБА_9 в оформленні проектної документації. При цьому грошову різницю (близько 400 доларів США) залишити собі. ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_3 йому подобається та він ОСОБА_3 довіряє, тому готовий з ним співпрацювати. ОСОБА_3 відповів, що оформлення зазначеного дозволу до його повноважень не входить, однак він спробує допомогти. ОСОБА_3 був невпевнений у своїх силах, однак ОСОБА_9 заявив, що вірить, що у нього все вийде. А, якщо не вийде, то ОСОБА_3 має повернути гроші. При цьому додав, що гроші у нього будуть через кілька днів. ОСОБА_3 погодився, і вони з ОСОБА_9 домовились, попередньо зателефонувавши, зустрітися наступного понеділка для підпису протоколу, постанови та акту. В понеділок, 26.07.2021 р., близько 09.00 ранку до інспекції без попереднього телефонного дзвінка приїхав ОСОБА_9 . При цьому, перебуваючи в коридорі приміщення Державної екологічної інспекції, ОСОБА_9 почав телефонувати ОСОБА_3 (дуже наполегливо, близько 5-ти разів без перерви). ОСОБА_3 , перебуваючи на нараді у керівника, відповісти не міг. Коли ОСОБА_3 вийшов з наради, то побачив ОСОБА_9 , який стояв перед дверима кабінету керівника, та очікував на нього. ОСОБА_3 привітався з ОСОБА_9 , та запросив його до свого робочого місця. При цьому ОСОБА_3 пояснив, що акт перевірки ще не готовий, та йому потрібен додатковий час щоб його скласти. ОСОБА_9 надав додатково документи на ФОП та ОСОБА_9 почав голосно сперечатись: «Чому всі працюють без дозволів, тільки йому необхідно отримувати дозвіл!». При цьому спитав коли він зможе отримати дозвіл на викиди, як він може вирішити це питання. В цей момент у кабінеті перебувала ОСОБА_4 , яка почула запитання ОСОБА_9 щодо отримання дозволу на викиди. При цьому ОСОБА_18 повідомила ОСОБА_9 , що у неї є контакт сертифікованого проектанта, який готує пакет документів для подальшого отримання дозволу на викиди. ОСОБА_3 почувався розгубленим, тому що розумів, що про його домовленості з ОСОБА_9 може стати відомо його керівнику ОСОБА_19 , у якої він мав намір отримати контакт та заробити на цьому. Розуміючи, що може втратити гроші, ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_9 в тому, що він звернеться за допомогою в оформленні дозволу безпосередньо до керівництва інспекції, та дозвіл буде отриманий швидше. При цьому екологічна інспекція не має жодного відношення до оформлення та видачі дозволу на викиди. ОСОБА_9 відповів, що його також зацікавила пропозиція Ксенії, однак, якщо є можливість отримати дозвіл швидше, то він готовий співпрацювати з ним. Після цього ОСОБА_9 поїхав. Вранці 28.07.2021 року ОСОБА_9 зайшов до ОСОБА_3 ОСОБА_3 ознайомив ОСОБА_9 з постановою та протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 188-5 КУпАП та надав їх на підписання. ОСОБА_4 спитала ОСОБА_3 чи були ОСОБА_9 вручені акти, на що ОСОБА_3 відповів, що так. Після цього ОСОБА_3 пішов провести ОСОБА_9 до ліфту. Там також стояла ОСОБА_18 , вона розмовляла з кимось телефоном. Лято казав, що в нього немає грошей, що треба почекати. ОСОБА_9 спустився на перший поверх, ОСОБА_3 спустився пізніше до нього. ОСОБА_3 , побачивши, що ОСОБА_9 поводить себе провокативно ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_9 передати гроші не на роботі, а біля зоомагазину на вул. Нищинського чоловіку. Потім ОСОБА_3 з ОСОБА_9 знову спускались донизу, де ОСОБА_9 питав ОСОБА_3 де і як можна отримати дозвіл, намагався збити ціну. В черверг 29.07.2021 ОСОБА_9 знову піднявся до приміщення інспекції, потім спустились, сіли в машину, де Лято передав ОСОБА_20 квитанцію про сплату штрафу. Кошти ОСОБА_9 залишив в машині. Далі ОСОБА_3 та ОСОБА_9 піднялись до приміщення інспекції, там ОСОБА_9 сидів чекав ОСОБА_4 , питав де, коли буде, як можна поговорити з ОСОБА_4 . Городецька прийшла та вийшла з ОСОБА_9 .
Також на запитання прокурора ОСОБА_3 пояснив, що припинити діяльність кафе можна тільки через подання позову до суду. ОСОБА_9 інспекторів до перевірки не допустив. Які конкретно порушення у ФОП ОСОБА_9 були ОСОБА_3 не знав, керувався скаргою, ціну проекту на викиди назвав за аналогією зі знайомим кафе, орієнтовно 30 000 грн. ОСОБА_9 сам заявив, що проконсультується з кимось, та сам приїде в понеділок. Також ОСОБА_3 пояснив, що для отримання дозволу на викиди виготовлена проектна документація подається до департаменту екології, яка не входить до структури мінекології. Протокол про адмінправопорушення за недопуск до перевірки ОСОБА_9 підписав в середу, в четвер передав гроші ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_3 хотів спитати про спеціаліста щодо виготовлення проекту після отримання грошей, однак не встиг.
ОСОБА_3 визнає, що з його боку дійсно був вчинений злочин, однак вважає, що його дії були кваліфіковані органом досудового розслідування невірно. ОСОБА_3 вважає, що його дії мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а не ч. 3 ст. 368 КК України. Жодного злочину з використанням службового становища він не вчиняв, домовленості про передачу коштів ОСОБА_3 досягнув з ОСОБА_9 , коли термін перевірки вже сплив, тобто здійснити будь-який вплив на ОСОБА_9 з використанням службових повноважень ОСОБА_3 не міг, що, крім іншого, виключає наявність кваліфікуючої ознаки «вимагання» з його боку. Закрити кафе, припинити підприємницьку діяльність ОСОБА_9 . ОСОБА_3 також повноважень не мав. У разі допуску до перевірки та встановлення відповідних порушень, Держекоінспекція має право звернутися до адміністративного суду з позовом, безпосередньо за рішенням якого можливо застосування адміністративно-господарських санкцій до підприємця. ОСОБА_4 про домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 нічого відомо не було. ОСОБА_3 розумів, що в разі, якщо про домовленості між ним та ОСОБА_9 стане відомо керівництву, у нього будуть великі проблеми: службове розслідування та звільнення з державної служби. Вчинив правопорушення, перебуваючи у скрутному фінансовому положенні з урахуванням хвороби дружини.
2.2. Так, під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 показала суду, що на адресу інспекції надійшла скарга щодо порушення екологічного законодавства в частині охорони повітря. Скарга була відправлена до центрального апарату з метою отримання погодження на здійснення позапланової перевірки. Центральний апарат надав погодження і був підготовлений наказ та направлення. В понеділок, 26.07.2021 р. до кабінету, де працює також ОСОБА_4 , зайшов ОСОБА_3 з чоловіком ( ОСОБА_9 ). В ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ОСОБА_4 почула, що ОСОБА_9 на підвищених тонах обурювався з приводу того, що не може зрозуміти навіщо йому необхідно отримувати дозвіл на викиди, тоді як інші працюють без дозволу. ОСОБА_4 пояснила, що для отримання дозволу на викиди спочатку необхідно розробити проект та подати його на погодження до департаменту екології Одеської обласної адміністрації. ОСОБА_9 спитав чи може ОСОБА_4 якось допомогти. ОСОБА_4 відповіла, що у неї є контакт знайомої проектантки на ім'я ОСОБА_21 , яка може розробити відповідний проект, та сказала, що може надати цей контакт ОСОБА_9 ОСОБА_9 нічого не відповів та поїхав. В середу 28.07.2021 року ОСОБА_9 прийшов до ОСОБА_3 , де перебувала ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_3 пішов провести ОСОБА_9 , ОСОБА_4 пішла на перекур на перший поверх. Біля ліфту ОСОБА_4 наздогнала ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , які про щось спілкувались. ОСОБА_4 при цьому спілкувалась телефоном та не чула їх розмови. Вранці 29.07.2021 ОСОБА_9 зайшов до робочого кабінету, де перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_9 намагався поспілкуватися саме з ОСОБА_4 , яка на той момент була зайнята. Наполягав, що зачекає. ОСОБА_4 відповіла, що ОСОБА_3 зараз до ОСОБА_9 вийде. Через деякий час ОСОБА_4 звільнилась та вирішила піти на перекур, та паралельно поспілкуватись з ОСОБА_9 , який очікував зустрічі з ОСОБА_4 , та дізнатись що саме йому потрібно, з урахуванням того, що перевірка вже закінчилась. На перекурі у внутрішньому дворі ОСОБА_9 почав казати ОСОБА_4 про якісь незрозумілі кошти, ОСОБА_4 не було зрозуміло про що йде мова. ОСОБА_4 , здивувавшись на таку заяву, ОСОБА_9 нічого не відповіла, маючи намір пізніше все з'ясувати у ОСОБА_3 ОСОБА_4 дала ОСОБА_9 номер телефону знайомої проектантки ОСОБА_21 , після чого попрощалась з ОСОБА_9 та пішла на робоче місце. Після цього ОСОБА_4 направилась шукати ОСОБА_3 з метою дізнатися що відбувається та які грошові кошти йому передав ОСОБА_9 , однак не встигла з огляду на затримання ОСОБА_3 співробітниками СБУ та ДБР. В подальшому ОСОБА_4 30.07.2021 р. було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України як співучаснику ОСОБА_3 ОСОБА_4 наполягає, що жодного злочину не вчиняла. Про домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 нічого не знала. Обвинувальний акт вважає необґрунтованим, таким, що складений на обставинах, що не відповідають дійсності. Докази причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення відсутні. ОСОБА_4 не була ініціатором проведення перевірки (наказ виданий керівником Держекоінспекції), не приймала участь у проведенні перевірки, не складала протокол, постанову та акт. Жодних грошових коштів від ОСОБА_9 не вимагала, не просила та не одержувала. ОСОБА_4 наполягає, що ні про що не домовлялась з ОСОБА_9 . При цьому за твердженням ОСОБА_4 ОСОБА_9 надає неправдиві, суперечливі та непослідовні покази щодо причетності ОСОБА_4 до скоєння кримінального правопорушення, які не підтверджуються жодним іншим доказом, крім слів ОСОБА_9 . З ОСОБА_3 ні про що не домовлялася. До цього часу не може зрозуміти у чому вона винна. Вважає, що підозра була повідомлена ОСОБА_4 з метою штучного створення обставин ніби скоєння злочину в групі, що значно посилило його резонанс та надало змогу органу досудового розслідування кваліфікувати дії кожного з обвинувачених за ч. 3 ст. 368 КК України.
2.3. Так, під час судового розгляду свідок ОСОБА_9 показав суду, що працював в орендованому приміщенні, розташованому за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський узвіз. В кінці літа - на початку осені 2021 р. до кафе прийшли дві особи - жінка (не ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 . Подивилися, запитали хто хазяїн, сказали, що будуть проводити перевірку щодо викидів з печі. Інспектори надали ОСОБА_9 направлення на перевірку, ОСОБА_9 з ним ознайомився. Вони ходили кругом, виходили на вулицю, повернулись до приміщення кафе та повідомили, що неправильно встановлений димохід, та спитали чи має ОСОБА_9 проект на димохід. ОСОБА_9 відповів, що нічого про це не знає, проекту не має. Вони запропонували ОСОБА_9 прийти наступного дня для надання пояснень з цього приводу на проспект Шевченка, точної адреси не пам'ятає. Наступного дня ОСОБА_9 приїхав на проспект Шевченка, де його зустрів ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_3 повідомив, що в кафе неправильно спроектовані труби димоходу. ОСОБА_9 відповів, що димоход робив не він, а майстри. ОСОБА_3 заявив, що кафе необхідно закрити до виготовлення проекту виводу вихлопних газів та переробки труби. ОСОБА_9 почав казати, що не знав про допущені ним порущення та все виправить та переробить. ОСОБА_3 відповів, що переробки буде недостатньо, необхідно зробити проект, десь за місяць, після чого ці документи будуть перевірені з боку екологічної інспекції. При цьому додав, що це питання можна вирішити іншим шляхом, для цього необхідно сплатити 1500 у.о., гроші передбачалися за можливість далі працювати та за виготовлення проекту. ОСОБА_9 відповів, що подумає. Діалог між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 відбувався в коридорі інспекції. Після цього ОСОБА_3 відвів ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , яка була старшою. ОСОБА_3 з ОСОБА_4 порадились та вирішили, що можна зробити швидше, однак потрібно заплатити, і ОСОБА_9 зможе дальше працювати. ОСОБА_9 погодився. Після цього ОСОБА_9 звернувся до Управління СБУ в Одеській області, що розташоване на вул. Єврейській в м. Одесі (точної адреси не пам'ятає, заходив через центральний вхід будівлі управління). В СБУ його зустріли та відвели до співробітника СБУ (прізвища ОСОБА_9 не пам'ятає) на третій поверх, де його вислухали та повідомили, що ОСОБА_9 має діяти як кажуть інспектори, а СБУ їх заарештує. В цей день ОСОБА_9 не допитували, щодо написання заяви про скоєння кримінального правопорушення - також не пам'ятає. ОСОБА_9 не пам'ятає чітко обставини та їх послідовність у зв'язку із сплином значного часу, майже 3 роки. Також ОСОБА_9 повідомив, що грошові кошти передав на вулиці в машині ОСОБА_3 з рук в руки. ОСОБА_9 пояснив, що до ДБР він не приходив, приходив тільки до СБУ, гроші для передачі отримував від співробітників СБУ. Технічні засоби (апаратура) для прослуховування одягали на ОСОБА_9 співробітники СБУ в автомобілі перед тим як необхідно було передати гроші. Гроші (1500 доларів США) ОСОБА_9 також отримував від співробітників СБУ в автомобілі в день їх передачі ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_9 повідомив суду, що до Державного бюро розслідувань він жодного разу не звертався, чи допитувався та де - не пам'ятає.
За клопотанням прокурора судом був організований повторний допит свідка ОСОБА_9 в режимі відеоконференції, під час якого ОСОБА_9 показав, що йому перевіряючі сказали, що або він надасть 1500 доларів США або його заклад буде закрито. Після того, як були отримані гроші, ОСОБА_4 надала йому номер телефона людини щоб усунути порушення законодавства в роботі кафе, зробити проект, однак він не пам'ятає чи телефонував цій людині.
Тобто при повторному допиті ОСОБА_9 суттєво змінив покази, залишивши без уваги домовленість про необхідність виготовлення проекту на викиди.
Аналізуючи допит свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні можна дійти висновку, що домовленість складалась у виготовлені перевіряючими проекту димоходу та дозволу на викиди на користь ФОП ОСОБА_9 за 1500 долларів США, після чого кафе зможе працювати. Так, на 0:05:36 ОСОБА_9 пояснює, що перевіряючі спитали його про наявність проекту вихлопних труб. На 0:06:41 ОСОБА_9 пояснює, що перевіряючи казали, що необхідно скласти проект відведення вихлопних газів та переробити всю трубу. На 0:07:06 ОСОБА_9 пояснює, що перевіряючи казали, що необхідно скласти проект. На 0:08:12 ОСОБА_9 пояснює, що перевіряючі сказали, що проект можна зробити швидше, тільки потрібно заплатити. На 0:10:37 ОСОБА_9 послідовно пояснює, що перевіряючі сказали, що необхідно скласти проект виготовлення димоходу, та у них узаконити, в їх службі. На 0:13:32 ОСОБА_9 пояснює, що ОСОБА_4 сказала, що треба зробити план, перебудувати вихлопний тракт, затвердити його, і вони утвердять його, бо без цього не можна робити. На 0.15.10 ОСОБА_9 пояснює, що гроші передавав за дозвіл працювати і паралельно зробити проект відводу.
Однак вже при повторному допиті свідок ОСОБА_9 чітко пояснює зовсім інші обставини, що йому перевіряючі сказали, що або він надасть 1500 доларів США або його заклад буде закрито. Проект та дозвіл при цьому вже з боку ОСОБА_9 взагалі не зазначаються.
При цьому суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_9 з огляду на їх суперечливість, нечіткість та непослідовність, покази свідка також не узгоджуються з іншими доказами, а саме матеріалами НСРД (аудіо та відео контролю за ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем їх перебування).
Так, відповідно до аудіофайлу (Track 4) (обставини 28.07.2021) о 0.08.20 ОСОБА_3 пояснює ОСОБА_9 , що необхідно оформлювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, в якому зазначаються всі джерела викидів в атмосферу.
Крім цього ОСОБА_9 не зміг пригадати коли і ким він допитувався, хоча згідно до реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_9 допитувався в той же день, 26.07.2021 р. протягом майже двох годин. Додатково свідок ОСОБА_9 допитувався 29.07.2021 р. протягом 1,5 години. В цей же день, 26.07.2021 р. ОСОБА_9 звертався до слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві про залучення його до конфіденційного співробітництва. В цей же час слідчим ТУ ДБР у м. Миколаєві було винесено постанову про залучення ОСОБА_9 до конфіденційного співробітництва, яка була надана ОСОБА_9 на ознайомлення під розпис, роз'яснені права. Зазначені дії відповідно до письмових доказів відбувались в будівлі ТУ ДБР у м. Миколаєві в каб. 5. При цьому свідок ОСОБА_9 не зміг згадати чи складалася ним заява про скоєння кримінального правопорушення, та куди ним було її адресовано, хоча його заява була зареєстрована 26.07.2021 р. в ТУ ДБР м. Миколаєва за підписом ОСОБА_9 за вх. № Л-2558. При цьому в заяві не був зазначений ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 . Крім цього, ОСОБА_9 пояснив, що грошові кошти він отримував в автомобілі від співробітників СБУ перед візитом до Держекоінспекції, хоча згідно до протоколу вручення коштів це відбувалось в каб. 329 в приміщенні Управління СБУ в Одеській області. Крім цього, ОСОБА_9 є потерпілим в рамках судової справи №522/4886/16-к, що перебуває на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси з 22.03.2016 р. за ст. 190 ККУ, первинна кваліфікація - ч. 3 ст. 368 ККУ, що додатково підтверджує обізнаність свідка ОСОБА_9 як заявника у корупційних злочинах та наслідки, пов'язані з цим.
3. Щодо здійснення досудового розслідування неуповноваженим органом
Так, ст. 19 Конституції України передбачено, що посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за № 23-о від 22.12.2020 ОСОБА_4 призначено на посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів морської акваторії Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з присвоєнням 6-го рангу державного службовця категорії «Б».
В подальшому, наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за № 11-о від 19.01.2021 ОСОБА_4 призначено на посаду тимчасово виконуючи обов'язки заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Крім того, наказом начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за № 226-о від 23.06.2021 ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та о ласті) з присвоєнням 9 рангу державного службовця категорії «В».
У своїй діяльності державний інспектор ОСОБА_4 керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та розпорядчими документами.
Відповідно до посадової інструкції, яка затверджена в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 10.02.2021, основною метою діяльності заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Крім того, серед основних посадових обов'язків ОСОБА_4 визначено:
-керівництво та організація роботи відділу;
-оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів;
-здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства;
-проведення перевірок (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складання відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належить до компетенції Інспекції, надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснення контролю за їх виконанням;
-здійснення розгляду звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства;
-складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;
-дотримання вимог законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», антикорупційного законодавства, загальних правил поведінки державного службовця, Інструкції з діловодства в Інспекції; Дотримання вимог чинних нормативно-правових актів щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
При цьому відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є службовою особою правоохоронного органу, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.
Так, системне тлумачення норм КПК України свідчить про те, що термін «працівник правоохоронного органу», крім п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, використовується в КПК України у ч. 2 ст. 130, ч. 6 ст. 135, п. 2 ч. 5 ст. 216, ч. 7 ст. 223, ч. 2 ст. 247. У кожному із цих випадків працівником правоохоронного органу визнається особа, яка наділена владними повноваженнями, зокрема й повноваженнями застосовувати заходи державного, у тому числі процесуального, примусу.
Так, у постанові від 25 травня 2023 року (справа № 686/16180/19) колегія суддів Першої судової палати ККС ВС погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про те, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області з огляду на порядок її створення та спрямованість діяльності є органом виконавчої влади та не належить до правоохоронного органу і відповідно начальник відділу інструментального лабораторного контролю - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області не є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до вимог ст. 86 КПК України докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.
Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
За змістом ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист і шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводилось слідчими Державного бюро розслідувань.
Ст. 216 КПК України встановлено сукупність ознак, відповідно до яких кримінальне провадження належить до відання певного органу досудового розслідування.
Так, згідно з ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених працівником правоохоронного органу.
Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування (ч. 1 ст.216 КПК України).
У п. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» не зазначено вичерпного переліку органів, які державою віднесені до правоохоронних в силу їх повноважень та покладених завдань. Зокрема, вказано, що правоохоронними органами є органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Однак, положення зазначеної норми закону в частині «інші органи...» не слід трактувати таким чином, що такими органами є будь-які з тих, що відповідають ознаці «здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції», інакше така норма втрачає ознаку правової визначеності.
Закон України «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів» містить повноваження та гарантії, які стосуються працівників правоохоронних органів. Це означає, що такі гарантії не можуть поширюватися на невизначене коло осіб. Слід виходити з того, що такі повноваження є привілеєм, тобто тим, що надається відповідно до закону.
Наведене дає підстави тлумачити норму абз. 1 п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів» тільки таким чином, що статус правоохоронного органу надається державою шляхом прямої вказівки про це у законодавстві. Такий підхід узгоджується з нормою ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади здійснюють свої повноваження виключно відповідно до закону.
Отже, лише безпосередня вказівка у відповідних нормативних актах, які визначають повноваження та порядок діяльності державного органу, є єдиним беззаперечним доказом віднесення такого органу до правоохоронного.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до пп. 2, 15, 16 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право:
- залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю) з питань, що належать до її компетенції;
- доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, до правоохоронних органів, органів Держприкордонслужби або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення;
- передавати правоохоронним органам матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Тобто в Положенні про Державну екологічну інспекцію України чітко відмежовується поняття «правоохоронний орган», яким відповідно Держекоінспекція не являється.
Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Територіальні органи Державної екологічної інспекції були утворені Кабінетом Міністрів України, згідно з постановою від 14 вересня 2011 року №995, як юридичні особи публічного права, в порядку, передбаченому ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Отже, спеціальним законодавством, яке надає визначення та встановлює повноваження Державної екологічної інспекції, остання визначена як орган виконавчої влади. Прямої вказівки в спеціальному законодавстві (як в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», так і в Положенні № 275, зазначеному вище) про те, що така має статус правоохоронного органу не міститься.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року №10-рп/2012, визначаючи поняття «працівник правоохоронного органу», слід виходити не лише з того, виконує чи не виконує конкретний орган правоохоронну функцію, а й з комплексного аналізу норм КК України, рішень Конституційного Суду України та положень нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус конкретного органу, де міститься вказівка, зокрема, про здійснення цим органом правоохоронної функції.
Однак, ні нормами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ні Положенням № 275 не визначено статус працівників Державної екологічної інспекції громадських (державних) інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища як працівників правоохоронного органу.
З наявних у матеріалах кримінального провадження доказів вбачається, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого ним кримінального правопорушення були штатними співробітниками відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Згідно зі ст.ст. 25, 26 Закону України «Про державну службу» підтверджено раніше присвоєний ним ранг державних службовців.
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були призначені на займану посаду відповідно до Закону України «Про державну службу». Будь-яких спеціальних звань, як це характерно для працівників правоохоронних органів, не отримували.
З урахуванням наведеного, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), виходячи з порядку її створення та спрямованості діяльності, не належить до правоохоронного органу, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно не є працівниками правоохоронного органу.
Виходячи з вищевикладеного, досудове розслідування проведено Державним бюро розслідувань, який є неуповноваженим органом. Постанови про визначення підслідності прокурором не виносилось. Належним органом досудового розслідування в рамках цього провадження - є Національна поліція та її підрозділи на місцях.
4. Щодо відсутності повноважень у інспекторів Держекоінспекції для закриття кафе
У своїй діяльності державний інспектор ОСОБА_3 керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та розпорядчими документами.
Відповідно до пункту в) ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» серед іншого передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
При цьому Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з п. 3 цього Положення основними завданнями Держекоінспекції є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо поводження з відходами.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до частин 7, 11 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 3 ст. 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Таким чином, питання зупинення діяльності суб'єкта господарювання відноситься до виключної компетенції суду, та не належить до компетенції інспектора Держекоінспекції.
При цьому участь центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, в частині отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелам обмежується тільки погодженням. Видається дозвіл обласною адміністрацією.
5. Щодо відсутності кваліфікуючої ознаки вимагання
Суд, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні надані сторонами докази, прийшов до висновку, що у діях обвинувачених відсутні ознаки вимагання неправомірної вигоди, передбачені ч. 3 ст. 368 КК України, виходячи з наступного.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, зазначеними у п. 17 постанови «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26 квітня 2002 року № 5, вимагання хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
За змістом цих роз'яснень під законними інтересами слід розуміти інтереси, які забезпечуються нормами закону, а також ті, які не суперечать чинному законодавству.
Тобто обов'язковою ознакою вимагання є законність прав та інтересів, які захищає той хто надає неправомірну вигоду.
Натомість, у разі якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, то вимагання неправомірної вигоди виключається. За фактичних обставин, коли службова особа вимагає дати їй неправомірну вигоду, а особа, яка її дає, усвідомлює при цьому, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови її надати, то такі дії за своїми ознаками не утворюють ознак вимагання неправомірної вигоди.
Як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду не здобуто об'єктивних доказів, які б свідчили про вимагання інспекторами грошових коштів або про створення ними умов, які б мали ознаки вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 за незакриття кафе «Де-Волан».
Так, під час проведення перевірки обвинувачений ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 про можливі наслідки у вигляді можливого припинення роботи кафе без дозволу. В свою чергу ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що дозволу на здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної із викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в установленому порядку ФОП ОСОБА_9 не отримував, не бажаючи проведення такої перевірки, вирішив уникнути відповідальності, шляхом надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 .
Отже, ОСОБА_9 не вчинив дій, які спрямовані на законну діяльність, а вирішив уникнути відповідальності за наявні в його підприємницькій діяльності порушення екологічного законодавства України, шляхом надання неправомірної вигоди для вирішення свого незаконного інтересу, тобто був зацікавлений в неправомірних діях ОСОБА_3
Верховний Суд України в рішенні від 24 листопада 2016 року у справі №463/4573/13-к (провадження № 5-149кс16) висловив правову позицію про те, що таку ознаку, як вимагання хабаря, може бути поставлено за провину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабаря погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабаря, має бути однією з основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну від цього, у разі якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, то вимагання хабаря виключається.
Верховний Суд України неодноразово визначав у своїх правових позиціях (№№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-43кс13, 5-47кс13, 5-14кс15, 5-124кс15), що вимагання неправомірної вигоди не матиме місце, якщо особа, що дає неправомірну вигоду, має інтерес в неправомірних діяннях службової особи. Тобто, прагне таким чином обійти вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів.
Враховуючи вищезазначене, в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутня така кваліфікуюча ознака як вимагання неправомірної вигоди, а тому вона підлягає виключенню з пред'явленого обвинувачення.
Крім цього, фактично, окрім показів свідка ОСОБА_9 , які відносно обвинуваченої ОСОБА_4 можна оцінити критично (наполегливе намагання зустрітися з ОСОБА_4 , активна поведінка свідка, контрольні питання), в даному кримінальному провадженні відсутні належні і допустимі докази, що доводили б поза розумним сумнівом вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Крім того, суд бере до уваги, що свідок ОСОБА_9 є заінтересованої особою у кримінальному провадженні, так як виявлені порушення законодавства у його підприємницькій діяльності, він є заявником у кримінальному провадженні, допущені ним порушення екологічного законодавства могли б негативно сказитись на його підприємницькій діяльності.
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б з достовірністю і достатністю вказували на вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 368 ККУ сторона обвинувачення суду не надала.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів, проте, жодні з наведених показань свідка та доказів, наданих суду стороною обвинувачення не містять відомостей щодо обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій. Вказаний висновок суду цілком узгоджується зі ст. 92 ч. 1 КПК України та системним аналізом рішень ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення щодо вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 не підтверджено в результаті судового розгляду; крім цього, формулювання обвинувачення щодо вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 - не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачена ОСОБА_4 підлягає виправданню у зв'язку із недоведеністю вини у пред'явленому обвинуваченні.
Таким чином, з урахуванням відсутності вини обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, в діях ОСОБА_3 є відсутніми такі кваліфікуючі ознаки, як вимагання неправомірної вигоди, та за попередньою змовою групою осіб, а тому вони підлягають виключенню з пред'явленого обвинувачення.
Тобто дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати не за ч. 3 ст. 368 КК, а за ч. 1 ст. 368 КК як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Таким чином, суд вважає за необхідне викласти обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 ККУ, яке визначене судом доведеним, в наступній редакції.
23.06.2021 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшло звернення ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке зареєстровано за вхідним №Т-459, щодо проведення перевірки наявності сторонніх запахів у кафе під назвою «Де-Волан» за адресою: АДРЕСА_3 , у якому здійснює свою господарську діяльність фізична особапідприємець ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, 19.07.2021, приблизно о 12 годині 00 хвилин в кафе «Де-Волан» за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 2, прийшли два державних інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу, які пред'явили свої посвідчення та повідомили ОСОБА_9 , що надійшла скарга громадянина ОСОБА_8 на сторонні запахи та забруднення навколишньої території, у зв'язку із чим 23.07.2021 в кафе буде проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря та попросили підготувати відповідні документи, після чого покинули вказане приміщення. На підставі вищевказаного звернення ОСОБА_8 та погодження Державної екологічної інспекції України від 20.07.2021 №4.1/1416ПГ начальником Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) винесено наказ №891 від 23.07.2021 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря ФОП ОСОБА_9 (код ЄРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_4 у термін з 23.07.2021 по 26.07.2021. Після чого, 23.07.2021 о 12 годині 00 хвилин до кафе «Де-Волан» прийшли два державних інспектора з охорони навколишнього природного середовища ПівденноЗахідного округу - ОСОБА_3 та ОСОБА_22 , які надали ОСОБА_9 направлення на проведення у нього як фізичної особи - підприємця, позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря №807 від 23.07.2021 на підставі звернення ОСОБА_8 від 18.06.2021, яка відбудеться в період з 23.07.2021 по 26.07.2021. До кухні інспекторів не допустили, в подальшому ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_9 про наявність дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин технічними пристроями під час приготування їжі та отримав відповідь від останнього про відсутність у нього такого роду дозволу.
ОСОБА_9 при цьому надав свій паспорт. ОСОБА_3 склав протокол та постанову за ст. 188-5 КУпАП. При цьому ОСОБА_9 відмовився від підписання протоколу та постанови з посиланням на відсутність правової допомоги. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_9 отримати правову допомогу та 26.07.2021 р. під'їхати до інспекції та розписатись в акті про недопуск, постанові та протоколі за ст. 188-5 КУпАП, залишивши свій номер телефону. ОСОБА_9 погодився під'їхати 26.07.2021 у понеділок. При цьому ОСОБА_9 спитав які документи йому необхідно отримати для проведення законної діяльності. ОСОБА_3 відповів, що предметом скарги від сусідів є неприємний запах з кухні, що може бути пов'язано з відсутністю димоходу, таким чином ФОП ОСОБА_9 необхідно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (за ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про атмосферне повітря»). ОСОБА_9 спитав скільки коштує оформлення цього дозволу та як його отримати. ОСОБА_3 відповів, що оформлення проекту та дозволу, наскільки йому було відомо, коштує приблизно 1500 доларів США. Зважаючи на сімейні обставини та потребу у грошах, ОСОБА_3 запропонував допомогти ОСОБА_9 в оформленні проектної документації та дозволу на викиди, з ним ОСОБА_9 погодився.
В подальшому 26.07.2021, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_9 приїхав до Держекоінспекції, розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 12, та зателефонував ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , перебуваючи на нараді у керівника, відповісти не зміг. Коли ОСОБА_3 вийшов з наради, то побачив ОСОБА_9 в коридорі та запросив до свого робочого місця. При цьому ОСОБА_3 пояснив, що акт перевірки ще не готовий та йому потрібен додатковий час, щоб його скласти. ОСОБА_9 надав додатково документи на ФОП та почав голосно сперечатись з ОСОБА_3 щодо необхідності отримання дозволу на викиди. При цьому питав коли він зможе отримати дозвіл на викиди, як він може вирішити це питання. В цей момент у кабінеті перебувала ОСОБА_4 , яка почула запитання ОСОБА_9 щодо отримання дозволу на викиди, та пояснила ОСОБА_9 про порядок отримання дозволу на викиди та проектну документацію, яку необхідно попередньо розробити. При цьому ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_9 , що у неї є контакт сертифікованого проектанта, який готує пакет документів для подальшого отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. ОСОБА_9 нічого не відповів та пішов з кабінету. Коли ОСОБА_3 проводжував ОСОБА_9 , то запевнив останнього в тому, що за допомогою нього ( ОСОБА_3 ) дозвіл на викиди буде отриманий швидше. Після цього ОСОБА_9 поїхав.
Вранці 28.07.2021 року ОСОБА_9 зайшов до ОСОБА_3 ОСОБА_3 ознайомив ОСОБА_9 з постановою та протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 188-5 КУпАП та надав їх йому на підписання. Після цього ОСОБА_3 пішов провести ОСОБА_9 ОСОБА_3 , розуміючи, що термін перевірки закінчився ще 26.07.2021 р., перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, домовився з ОСОБА_9 про отримання грошових коштів за виготовлення проекту та отримання дозволу на викиди. ОСОБА_9 пояснив, що очікує гроші від сина з Канади. Цього ж дня ОСОБА_9 знову прихав до Держекоінспекції, зустрів ОСОБА_3 , намагаючись поспілкувались з ОСОБА_4 , питав скільки може коштувати виготовлення проекту. ОСОБА_4 , паралельно спілкуючись телефоном, відповіла, що це може коштувати близько 30000 грн., більше точно вона не знає. Після цього ОСОБА_4 відійшла. ОСОБА_9 просив ОСОБА_3 зменшити суму неправомірної вигоди. У зв'язку із відсутністю у ОСОБА_9 при собі грошових коштів, вони домовились про зустріч наступного дня, з ранку, на робочому місці. При цьому ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_3 , що, якщо потрібно, зможе привезти гроші вже сьогодні, чи завтра вранці. ОСОБА_23 запропонував ОСОБА_9 передати гроші не на роботі, а біля зоомагазину на вул. Ніщинського. Зустріч була перенесена ОСОБА_9 телефоном на наступний день в Держекоінспекції.
Вранці 29.07.2021 ОСОБА_9 зайшов до робочого кабінету, де перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_9 поводив себе нав'язливо, намагаючись поспілкуватися саме з ОСОБА_4 . Сказав, що зачекає. ОСОБА_4 відповіла, що зайнята, а ОСОБА_3 вийде до ОСОБА_9 ОСОБА_3 вийшов до ОСОБА_9 , який йому повідомив, що привіз гроші. ОСОБА_3 запропонував спустися до його автомобіля на вулицю. В автомобілі марки «Volkswagen Golf» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_9 поклав до «бардачку» автомобіля кошти в сумі 1500 доларів США. ОСОБА_3 кошти не перераховував. ОСОБА_3 на отримані кошти мав намір замовити проект на користь ОСОБА_9 , а кошти, що залишаться - привласнити на вирішення сімейних питань. Після цього ОСОБА_9 , наполягаючи на зустрічі з ОСОБА_4 , пішов її очікувати. Через деякий час ОСОБА_4 звільнилась та вийшла на перекур у внутрішній двір. ОСОБА_9 почав розповідати ОСОБА_4 про кошти, які він передав ОСОБА_3 в машині, що ОСОБА_4 здивувало, при цьому вона не відповіла ОСОБА_9 згодою, вважаючи поведінку ОСОБА_9 провокативною, а дії ОСОБА_3 незаконними, маючи намір пізніше все з'ясувати у ОСОБА_3 . Крім цього, ОСОБА_4 дала ОСОБА_9 номер телефону знайомої проектантки ОСОБА_21 , після чого попрощалась з ОСОБА_9 та пішла на робоче місце. ОСОБА_4 направилась шукати ОСОБА_3 з метою дізнатися що відбувається, однак не встигла, з огляду на затримання ОСОБА_3 співробітниками СБУ.
Того ж дня, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 повернувся на паркувальну зону Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка 12, сів на пасажирське сидіння автомобіля «Volkswagen Golf» сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 , де з «бардачка» автомобіля дістав залишену ОСОБА_9 суму неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США, які поклав до належної йому сумки чорного кольору, отримавши, таким чином від ОСОБА_9 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США за виготовлення проектної документації та отримання дозволу на викиди, що надасть змогу в подальшому продовжувати діяльність кафе бару «Де-Волан» за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 2.
Оскільки з 01 липня 2021 року прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць складав 2379 грн, то для норм кримінального законодавства у частині кваліфікації кримінального правопорушення, що скоєно 29.07.2021 р. застосовується сума 1189,50 грн.
З урахуванням того, що сума неправомірної вигоди була визначена у 1500 у.е., а валютний курс, що був встановлений Нацбанком України станом на 29.07.2021 склав 1 долар США - 26,8628 грн., сума неправомірної вигоди в гривні складає 26,8628*1500= 40 294,20 грн.
Відповідно до примітки до ст. 368 КК України, неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 1189,50*100=118950 грн. (станом на 29.07.2021 р.), тобто сума неправомірної вигоди в розмірі 40 294,20 грн. (1500 доларів США) не є правомірною вигодою в значному розмірі.
З урахуванням недоведеності вини та участі ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відсутності доведення скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 в поєднанні з вимаганням неправомірної вигоди, приймаючи до уваги відсутність значного розміру неправомірної вигоди, дії ОСОБА_3 мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України:
-одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища
Одним із завдань кримінальної процесуальної діяльності за приписами ст. 2 КПК є правильне застосування норм закону України про кримінальну відповідальність.
Неправильне його застосування може полягати в неправильному застосуванні норм як Особливої, так і Загальної частин КК, яке призвело до неправильної кваліфікації діяння, а також порушення правил призначення покарання; неправильного застосування норм, що визначають поняття злочину, строків давності та інших норм, що спричинило необґрунтоване засудження або виправдання обвинуваченого, а також інші негативні наслідки щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність під час кваліфікації може полягати: у застосуванні закону, що втратив чинність або ще не набрав законної сили; у необґрунтованому застосуванні кримінального закону, що не має зворотної дії в часі, і навпаки, в незастосуванні закону, що має зворотну дію, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом; у помилці при застосуванні положень закону щодо форми вини, співучасті у вчиненні злочину; у помилковому визначенні кола суб'єктів, які підлягають кримінальній відповідальності, стадій вчинення злочину, обставин, що виключають злочинність діяння, кваліфікуючих обставин (ознак) кримінального правопорушення; у порушенні правил подолання конкуренції кримінально-правових норм, неправильному відмежуванні кримінальних правопорушень одне від одного, помилки щодо встановлення ознак множинності кримінальних правопорушень тощо.
Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Суд має право, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК).
Водночас правильне застосування закону України про кримінальну відповідальність під час кваліфікації кримінального правопорушення за встановленими судом фактичними обставинами є імперативно встановленим обов'язком, а не реалізацією судом повноважень диспозитивного характеру.
На підставі системного аналізу і тлумачення положень КПК щодо судового провадження, здійснюваного судом, завданням суду є оцінка доказів, зібраних слідчим і викладених слідчим чи прокурором в обвинувальному акті, на підставі якої суд вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений, та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (пункти 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК).
Відповідно до ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку зазначаються: 1) у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; 2) у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.
Наведені положення свідчать про те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (непідтвердження) доказами обставин, що за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.
Зміна кримінально-правової кваліфікації судом може виражатись у зміні юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, тобто у зміні формули кваліфікації і формулювання обвинувачення.
КПК не визначає окремих підстав зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення місцевим судом. Очевидно, ними можуть бути лише загальні підстави зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, які обумовлені положеннями ч. 1 ст. 2 КК, і за наявності таких підстав суд зобов'язаний змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення в аспекті застосування положень ч. 3 ст. 337 КПК.
Важливим для вирішення питання про дотримання приписів кримінального процесуального закону є виклад стороною обвинувачення саме фактичних обставин кримінального правопорушення, адже їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, належної реалізації права на захист, а також правильної кваліфікації кримінального правопорушення.
Фактичні обставини визначають своїм змістом фабулу обвинувачення, яка віддзеркалює фактичну модель вчиненого кримінального правопорушення, а формула кваліфікації і формулювання обвинувачення є правовою оцінкою кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Інші обставини, про які стверджувала сторона обвинувачення, не знайшли свого підтвердження в судовому розгляді на підставі наданих нею доказів.
За викладених вище мотивів суд не вбачає в цьому провадженні порушення права на захист ОСОБА_3 внаслідок перекваліфікації судом його дій з ч. 3 ст. 368 КК на ч. 1 ст. 368 цього Кодексу, враховуючи, зокрема, співвідношення ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених указаними нормами, вид і розмір покарання, встановленого у відповідних санкціях, інші кримінально-правові наслідки, передбачені законом про кримінальну відповідальність за їх вчинення, а також зіставлення змісту об'єктивних і суб'єктивних юридичних ознак складів кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що всі докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та поза розумним сумнівом підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК, є обґрунтованими і правильними.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 також об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів про передачу грошових коштів від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 .
Про причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України свідчать дані аудіо та відеозаписів його зустрічей та розмов з ОСОБА_9 , зафіксовані також в протоколах про результати негласних слідчих розшукових дій, з яких вбачається, що в розмовах ОСОБА_3 пропонує ОСОБА_9 передати йому кошти для виготовлення проекту та подальше отримання дозволу на викиди, що дозволить безперешкодно працювати ОСОБА_9 .
Підстав для визнання зазначеного доказу недопустимим немає, так як він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 є доведеною повністю у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 ККУ, та він повинен нести відповідальність згідно вимог закону.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати у зв'язку із розглядом кримінального провадження по суті.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Ч. 1 ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 ККУ, тобто в проханні надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - не доведена.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому суд враховує щире каяття ОСОБА_3 , добровільне перерахування 04.03.2022 р. грошових коштів за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_3 (ухвала Приморського районного суду м. Одеси (провадження по справі № 1-кп/522/426/22) на рахунок ЗСУ, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, те, що обвинувачений здійснює догляд за батьком-інвалідом, що являється обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого.
Обставин, як обтяжують покарання, судом не встановлено.
При цьому ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має дитину.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
За змістом кримінального закону ступінь тяжкості вчиненого злочину передбачає не тільки врахування самої кваліфікації тяжкості злочинів, визначеної ст. 12 КК України, а й включно з цим індивідуальних особливостей вчиненого злочинного діяння.
Враховуючи наведене, судом також враховується тяжкість вчиненого, конкретні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , обстановку, при якій був вчинений злочин, індивідуальні особливості вчиненого злочинного діяння, ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєного. За таких обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначення йому покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 368 ККУ. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Крім цього, суд бере до уваги, що 04.03.2022 р. грошові кошти, які були сплачені ОСОБА_4 в якості застави, за клопотанням обвинуваченої ОСОБА_4 були перераховані на рахунок ЗСУ.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 368-370, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні цього злочину.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на користь Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) (м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 8) за проведення:
-криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин №21-6268 від 09.12.2021, витрати за проведення якої становлять 6006,35 (шість тисяч шість гривень тридцять п'ять копійок) грн.;
-судово-технічної експертизи документів №21-6269 від 10.12.2021, витрати на проведення якої становлять 6006,35 (шість тисяч шість гривень тридцять п'ять копійок) грн.
Скасувати арешт, накладений на речові докази у кримінальному провадженні:
-мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору з ІМЕІ: НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_4 ;
-сумку чорного кольору «Lacoste»;
-банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_5 ;
-банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_6 ;
-банківську картку «monobank» НОМЕР_7 ;
-банківську картку «monobank» НОМЕР_8 ;
-флеш носій торгівельної марки «Kingstone» DTSE9H/16 GВ 05655- 315.A00LF OS 8635372 5V ТAIWAN
та повернути їх власнику ОСОБА_3 .
Скасувати арешт, накладений на:
-грошові кошти в сумі 1500 доларів США:
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером РВ 24693698 G,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером РК 23124282 В,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером РК 49937939 В,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером РК 49937938 В,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером КF 19700702 D,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером СЕ 47599400 А,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером АВ 59125369 X,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером КВ 43431701 В,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером КG 08269703 А,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером АВ 13259382 А,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером КВ 06492737 F,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером НВ 41553204 Р,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером КВ 04519661 L,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером КF 36262897 D,
-купюра номіналом 100 доларів США з серійним номером АВ 40178022 Т,
та повернути вказані грошові кошти до фінансового підрозділу УСБУ в Одеській області.
Речові докази:
-чистий зразок ватного тампону, що використовувались в ході здійснення змивів з правої руки ОСОБА_3 , що упаковано та опечатано в сейф-пакет № S2049728;
-чистий зразок ватного тампону, що використовувались в ході здійснення змивів з лівої руки ОСОБА_3 , що упаковано та опечатано в сейф-пакет № S2049728;
-ватний тампон використаний в ході здійснення змивів з правої руки ОСОБА_3 , що упаковано та опечатано в сейф-пакет № S2049729;
-ватний тампон використаний в ході здійснення змивів з лівої руки ОСОБА_3 , що упаковано та опечатано в сейф-пакет № S2049724, - знищити.
Інші речові докази залишити в матеріалах справи.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_24