Справа № 522/14496/23
Провадження по справі № 1-кп/522/3475/24
про призначення судового розгляду та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
(повний текст)
28 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024162480000309 від 05.03.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Веселе, Бериславського району, Херсонської області, громадянки України, з середньою освітою, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
В провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 перебуває справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024162480000309 від 05.03.2024, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п'яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Відповідо до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні просила суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається те, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені. Розмір застави є непомірним. З приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду - не заперечували.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду та застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.05.2024 року, до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім чотириста) гривень.
Суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_3 так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, станом на теперішній час підозрюється у кримінальному провадженні за №12024262150000227 від 01.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, обвинувачується у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжкого та карається позбавленням волі до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, обвинувачена офіційно не працевлаштована, ніде не навчається, не заміжня, дітей чи родичів з інвалідністю на утриманні не має, що в цілому свідчить про відсутність в останньої міцних соціальних зв'язків.
На думку суду, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
Як встановлено з ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_6 від 30.05.2024, що вказаний ризик також мав місце, з огляду на те, що відносної підозрюваної ОСОБА_3 наразі відкрито кримінальне провадження за №12024262150000227 від 01.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за фактом того, що остання 01 травня 2024 року під час проходження митного контролю для перетину державного кордону імовірно надала працівникам прикордонної служби КПП «Красноїльськ» неправомірну вигоду у сумі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) доларів США за безперешкодний перетин державного кордону на виїзд з України.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі до 9 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Отже, оцінюючи можливість обвинуваченоъ переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченої наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинуваченої запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Свідки в рамках вказаного кримінального провадження ще не допитані, тому наявність вказаного ризику має місце.
Застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
При цьому, суд звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для обвинуваченої ОСОБА_3 не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.
Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана ОСОБА_3 складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн. до 242 240 грн.).
Прокурор просить визначити підозрюваній ОСОБА_3 заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім чотириста) гривень.
Так, імовірне вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, пов'язаного із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, саме під час дії режиму воєнного стану в державі, за обставин, як вони викладені у повідомленні про підозру, слідчий суддя вважає виключним випадком, що свідчить про те, що визначений ст. 182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Суд при визначенні розміру застави, враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачеється у вчиненні тяжкого злочину з корисливих мотивів, що свідчить про те, що остання від такої протиправної діяльності могла отримувати великий дохід, зокрема з матеріалів обвинувального акту вбачається, що за переправлення однієї особи через державний кордон імовірно отримувалася грошова винагорода в розмірі від 5000 до 10000 доларів США.
Також, як вбачається з інформації із відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_3 була затримана Відділенням поліції №1 Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області за тим фактом, що 01 травня 2024 року під час перетину проходження митного контролю для перетину державного кордону надала працівникам прикордонної служби КПП «Красноїльськ» неправомірну вигоду у сумі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) доларів США за безперешкодний перетин державного кордону на виїзд з України, що, на думку слідчого судді, може свідчити про систематичність протиправної діяльності, пов'язаної із незаконним перетином державного кордону України та імовірне отримання підозрюваною від такої діяльності значних грошових коштів.
Суд з огляду на вказані обставини та майновий стан ОСОБА_3 прийшов до висновку, що застава у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім чотириста) гривень здатна буде забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на неї обов'язків та буде відповідати матеріальному стану обвинуваченої.
Враховуючи наведені вище фактори, суд вважає, що застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку ОСОБА_3 під загрозою звернення застави в дохід держави.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у максимальному розмірі для інкримінованої статті.
Керуючись ст. ст. 132, 176- 178, 183, 314-316, 291, 376 КПК України, суд,
Обвинувальний акт відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, призначити до судового розгляду на 06.12.2024 року об 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, адвоката та обвинуваченої.
В частині призначення обвинувального акту до судового розгляду ухвала оскарженню не підлягає.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 26.01.2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім чотириста) гривень.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинувачену; провадження по справі 1-кп/522/3475/24.
Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримутивася від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненного кримінального правопорушення;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд Україну.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 28.11.2024 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 02.12.2024 року о 16:00 годині в залі суду №131.
Головуючий суддя: ОСОБА_7