05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/7728/24 пров. № А/857/581/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року про закриття провадження (головуючий суддя Скраль Т.В., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення належному розмірі із 01.03.2018 по 23.12.2021 із урахуванням базового місяця березень 2018 року та без застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати вчинити дії щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2021 року у розмірі 4434,63 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати нарахувати та виплатити йому компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року провадження у справі закрито, з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить ухвалу скасувати а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01.03.2018 року по 23.12.2021 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
26 березня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/10854/23, яке набрало законної сили 08 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково.
Однак, суд не врахував, що позивні вимоги у даній адміністративній справі не є аналогічними, тому що позовні вимоги у позові сформульовані із врахуванням судової практики, викладеної Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21.
Відповідно, після неналежного виконання НОМЕР_2 прикордонним загоном рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року в справі №260/10854/23, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав, гарантованих статтею 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі, змушений був звернутися до суду із позовною вимогою:
Зобовґязати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ), вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2021 року у розмірі 4434,63 грн. на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням фактично виплачених сум.
З огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд у постанові від 27 червня 2024 року у справі №440/1497/22 вважав, що повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Відтак, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що є такі, що набрали законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
20 листопада 2024 року ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із згаданим вище позовом.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні.
23 грудня 2021 року відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону № 780-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 з 23 грудня 2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, (а.с. 12).
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01.03.2018 року по 23.12.2021 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; 2) зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ), вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із 01.03.2018 року по 23.12.2021 року - березень 2018 року та застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; 3) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
26 березня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/10854/23, яке набрало законної сили 08 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2021 року, із урахуванням базового місяця березень 2018 року та без застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2021 року, із урахуванням базового місяця березень 2018 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях звертає увагу на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу «res judicata», наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на вказане, суд слушно зауважив, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом сторін у справі, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Закриття провадження у справі можливе за умови, що є таке, що набрало законної сили рішення у справі за тотожнім позовом, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Як уже зазналось вище, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01.03.2018 року по 23.12.2021 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
26 березня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/10854/23, яке набрало законної сили 08 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2021 року, із урахуванням базового місяця березень 2018 року та без застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 грудня 2021 року, із урахуванням базового місяця березень 2018 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Порівнявши суб'єктний склад сторін та предмет спору в адміністративних справах № 260/10854/23 та цієї справи № 260/7728/24 суд підставно вважав, що до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) сформовано аналогічні позовні вимоги.
При цьому, суд вірно зауважив, що визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Таким чином, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Також правильним є твердження, що інше формулювання позивачем обґрунтування цих самих позовних вимог не змінює їх правової природи, предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд переглянути питання щодо правомірності дій відповідача, які були предметом та оскаржувалися ним у справі № 260/10854/23.
Враховуючи, що у справі № 260/10854/23 вже ухвалене рішення, яке набрало законної сили, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, бо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав уже вирішено
З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, такі відповідають обставинам справи, ухвалу суду прийнято з дотриманням норм процесуального прав, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року про закриття провадження по справі №260/7728/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 12.03.25