Справа № 240/25717/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
12 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фону в Київській області від 06.06.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з 30.04.2023.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фону в Київській області від 09.06.2023 №064250007383 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з 30.04.2023.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач має статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Житомирською облдержадміністрацією від 21.07.1993 (а.с.7).
Відповідно до довідки від 01.03.2023 виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради з 26.04.1986 по 14.05.1993 ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , яке відноситься до зони посиленого радіоактивного контролю (4 зона), що складає 07 років 20 днів (а.с.9).
Згідно із Архівною довідкою Коростенської міської ради від 28.02.2023 №С-94 ОСОБА_1 з 11.06.1993 по 19.12.1996 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.10) та відповідно до довідки від 28.02.2023 №848 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 з 19.12.1996 по теперішній час, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона) (а.с.11).
Відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи користуються пільгами передбаченими цим Законом.
Призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені ст.55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
02.06.2023 позивач, після досягнення 55-річного віку, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.36).
До заяви було додано усі необхідні, на думку позивача, документи для призначення пенсії.
Однак, позивачем було отримано від ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлення про відмову у призначенні пенсії від 15.06.2023 №0600-0211-8/64003 в якому повідомлялось, що у зв'язку з розглядом даної заяви та наданих до неї документів 09.06.2023 винесено рішення №064250007383 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки заявник не досягла встановленого законодавством віку (а.с.12).
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи по 31 грудня 2017 року мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Положеннями п.4 ч.1 ст.11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Пунктом 4 частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Абзацом восьмим частини 1 пункту 3 статті 14 Закону №796-ХІІ також визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років, але не менше 15 років страхового стажу.
Абзацом п'ятим п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ передбачено що, потерпілими від Чорнобильської катастрофи вважаються особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку) та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.
Приписами абз. 6 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ передбачено що, потерпілими від Чорнобильської катастрофи вважаються особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 по 31.07.1986.
Нормами ст.44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За змістом п.п.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Абзацом другим частини 1 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Єдиним документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-ХІІ, є виключно посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Довідки про періоди роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Частинами 3, 4 статті 15 Закону №796-ХІІ встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.
Відповідно до довідки від 01.03.2023 виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради з 26.04.1986 по 14.05.1993 ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , яке відноситься до зони посиленого радіоактивного контролю (4 зона), що складає 07 років 20 днів (а.с.9), що дає їй право на зменшення пенсійного віку на 4 роки.
Згідно із Архівної довідки Коростенської міської ради від 28.02.2023 №С-94 ОСОБА_1 з 11.06.1993 по 19.12.1996 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.10), що додатково дає позивачу право на зменшення пенсійного віку ще на 1 рік, загалом позивач має право на зменшення пенсійного віку на п'ять років (60 - 5 = 55 років).
Станом на день звернення позивача до органів пенсійного фонду із заявою про зменшення пенсійного віку її вік становив 55 років, що не було враховано пенсійним органом.
Отже, наявними документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача її страховий стаж становить більше 15 років, періоди проживання на територіях радіоактивного забруднення підтверджені відповідними довідками органів місцевого самоврядування та посвідченням особи, яка має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (4 категорії), а також позивач на момент звернення до органів пенсійного фонду із заявою про зменшення пенсійного віку досягла 55 років, вказане є достатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Відтак, позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, приймаючи рішення від 09.06.2023 №064250007383 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ діяло протиправно, тому суд вважає за необхідне визнати протиправним вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та скасувати його.
Стосовно вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку з 30.04.2023, як способу відновлення прав позивача, суд зазначає, що за змістом п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду 02.06.2023, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Відтак, у позивача наявні всі умови (страховий стаж не менше 15 років, період проживання (праці) на територіях радіоактивного забруднення - зоні посиленого радіологічного контролю та гарантованого добровільного відселення, вік 55 років), які є достатніми для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати пенсійний орган призначити та виплачувати ОСОБА_1 відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 30.04.2023.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.