Справа № 761/28280/22 Суддя (судді) першої інстанції: Юзькова О.Л.
12 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У грудні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просила визнати протиправною та скасувати постанову від 05 грудня 2022 року Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління ДПС у м. Києві про накаладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 05 грудня 2022 року;
- закрито справу про адміністративне правопорушення;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, належним чином не досліджено докази.
Апелянт зазначив, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим, водночас відповідачем в межах своєї компетенції дотримано усіх вимог, щодо притягнення посадової особи TOB ОТК "Європлюс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у межах, встановлених чинним законодавством.
Позивач подала до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.
Звернула увагу суду на те, що відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 08 червня 2021 року по справі №761/25397/16-а порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2022 року за результатами проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт, відповідно до висновків якого Товариством з обмеженою відповідальністю об'єднана торговельна компанія "Європлюс" порушено п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 листопада 2017 року №148, а саме встановлено факти порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари - перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом дня.
28 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення №15140, зі змісту якого вбачається, що головний бухгалтер ТОВ ОТК "Європлюс" ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму, за що передбачена відповідальність згідно з ст. 163-15 КУпАП.
Дата і місце вчинення порушення - 11 серпня 2022 року о 18:10 год., 02 вересня 2022 року о 16:11 год. (магазин) м. Київ, вул. Дніповська Набережна, 33.
05 грудня 2022 року заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на головного бухгалтера ТОВ ОТК "Європлюс" ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за ст. 163-15 КУпАП за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме здійснення розрахунку із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму, чим порушено п. 6 розділу ІІ "Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні", від 29 грудня 2017 року №148 (зі змінами та доповненнями).
Вважаючи протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 грудня 2022 року позивач звернулась до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч.1-2 ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів,
- тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення,
- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджених постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення № 148) суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;
2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно. Суб'єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов'язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (стаття 188-23).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 грудня 2022 року, відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, не містить даних та належних доказів, що вчинена позивачем дія, передбачена ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, носить повторний характер, а позивача піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, яке передбачено диспозицією ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи відсутні данні про суть правопорушення, вчинення якого інкримінується позивачу, а саме: відсутні дані про зміст дій (бездіяльності) допущених останнім, які б виразилися у порушенні порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), лише зазначено про порушення порядку проведення розрахунків, а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, чим порушено вимоги п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (із змінами та доповненнями).
Положеннями ч. 1 ст. 38 КУпАП регламентовано, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Водночас при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголосив, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття "триваюче правопорушення".
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку (в даному випадку це дата останнього фіскального чеку 02 вересня 2022 року).
Зазначене підтверджується даними, які зазначені відповідачем у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2022 року №17518 щодо позивача, за ст. 163-15 КУпАП а саме, останньою датою і часом вчинення порушення є 02 вересня 2022 року о 16:11 год. (а.с. 18-19).
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 158/286/17, постанові від 19 травня 2020 року у справі № 404/1794/16-а, постанові від 08 червня 2021 у справі № 761/25397/16-а.
З огляду на те, що правопорушення, за яке притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, не носить характер триваючого, та на момент винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, ГУ ДПС у м. Києві притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови від 05 грудня 2022 року про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності позивача, визначених у ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку