Справа № 369/15277/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Янченко А.В.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
11 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
при секретарі Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області) в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Київській області по справі про адміністративне правопорушення № 10-5-5.4-13/13 від 06.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.165-2 КУпАП.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2024 року зазначений позову задоволенно повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволені позову повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржуване рішення - змінити, виходячи з наступного.
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» №1167-ОД від 27.08.2024 р. та направлення № 483 від 27.08.2024 року, у період з 28.08.2024 по 29.08.2024, проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Житлосервіс», ЄДРПОУ36173955, за адресою вул. Шевченка,1 м.Городенка, Івано-Франківська область.
За результатами проведення позапланової перевірки складено акт № 10-5-5.4-11/50 від 29.08.2024, в якому зазначено порушення вимог законодавства виявлені під час проведеної перевірки.
29.08.2024 головним спеціалістом відділу контролю за регульованими цінами ГУ ДПСС в Київській області Порхілою Т.М. складено протокол № 10-5-5.4-12/13 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який працює на посаді директора ТОВ «АВМ Житлосервіс».
Так, у вказаному протоколі зазначено, що ТОВ «АВМ Житлосервіс» здійснювало нарахування плати за постачання та розподіл електричної енергії побутовому споживачу кв. АДРЕСА_1 , у період з 01.03.2023 р. по 31.07.2024 р., за тарифами від 5,47 грн. за кВт*год до 9,46 грн. за кВт*год, що перевищують фіксовані та визначені пунктом 1 додатку 3 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 483 (далі по тексту - протокол).
На підставі протоколу від 29.08.2024 № 10-5-5.4-12/13, 06.09.2024 заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Заславським М.В. прийнято постанову № 10-5-5.4-13/13 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.165-2 КУпАП (далі по тексту - оскаржувана постанова).
Не погоджуючись з оскаржуваною помановою, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у протоколі № 10-5-5.4-12/13 від 29.08.2024, який складений відносно ОСОБА_1 , не зазначено чітко, які саме дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-2 КУпАП.
Також, судом першої інстанції встановлено те, що у протоколі взагалі не зазначено нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за виявлене порушення із посиланням на відповідні статті КУпАП, а тому протокол № 10-5-5.4-12/13 від 29.08.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства і не може бути підствою для складення оскаржуваної постанови.
Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає необхідним оскаржуване рішення суду першої інстанції змінити в частині мотивів його прийняття, з огляду на наступне.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Правовими положеннями ст. 256 КУпАП регламентовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 165-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність для посадових осіб за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, у протоколі №10-5-5.4-12/13 від 29.08.2024, який складений відносно ОСОБА_1 , як посадової особи, не зазначено чітко, які саме дії останнього утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-2 КУпАП.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що в оскаржувані постанові №10-5-5.4-13/13 від 06.09.2024 не зазначено частину статті 165-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за виявлене порушення і за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу та події адміністративного правопорушення. Наявність складу та події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі №337/338 9/16-а було викладено позицію, відповідно до якої: «постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.»
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 278 КУпАП посадова особа уповноваженого органу під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, поряд з іншими, питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Отже, законною підставою для притягнення винної особи до відповідальності є складений у встановленому законом порядку протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, як вже зазначалось вище судом, протокол № 10-5-5.4-12/13 від 29.08.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства.
У свою чергу, предметом оскарження у даній справі є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відповідно до ст. 165-2 КУпАП, яка прийнята на підставі протоколу № 10-5-5.4-12/13 від 29.08.2024, який, як ввище встанослено судом апеляційної інстанції, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в порушення ст. 283 КУпАП, у ній невірно зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме: зазначено ст. 165-2 КУпАП без посилання на частину даної статті. У той час коли дана стаття КУпАП є диференційованою та має три частини, тим самим передбачає адміністративну відповідальність за різні кваліфікуючі ознаки.
З викладеного слідує, що відповідачем при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповідно ст. 165-2 КУпАП порушено вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Отже, наявність порушень при складанні протоколу, який є основною підставою винесення оскаржуваної постанови, є самостійною підставою для скасування постанови заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Київській області по справі про адміністративне правопорушення №10-5-5.4-13/13 від 06.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.165-2 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків в частині, що ТОВ «АВМ Житлосервіс» не здійснює постачання та розподіл електричної енергії побутовому споживачу, та, відповідно, не формує ціну на вказані послуги, а тому зміст правопорушення, описаний в оскаржуваній постанові, жодним чином не стосується діяльності ТОВ «АВМ Житлосервіс»., що є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.
Щодо суті правопорушення, а саме: нарахування ТОВ «АВМ Житлосервіс» плати за постачання та розподіл електричної енергії побутовому споживачу кв. АДРЕСА_1 , у період з 01.03.2023 р. по 31.07.2024 р., за тарифами від 5,47 грн. за кВт*год до 9,46 грн. за кВт*год, що перевищують фіксовані та визначені пунктом 1 додатку 3 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 483, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 14.08.2024 (вх. №М-663-2024 від 15.08.2024), відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Головного управління № 1167-ОД від 27.08.2024, Посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №483 від 27.08.2024, за Погодженням Держпродспоживслужби № 15.2.2-3/16933 від 15.08.2024, у період з 28.08.2024 по 29.08.2024 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було проведено захід державного нагляду (контролю), а саме позапланову перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифу на послуги з постачання та розподілу електричної енергії, що ТОВ «АВМ Житлосервіс» споживачу кв. АДРЕСА_1 .
За результатами вказаної перевірки, посадовими особами відповідача складено акт за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 29.08.2024 №10-5-5.4-11/50, яким зафіксовано наявність порушень вимог законодавства, а саме: під час позапланової перевірки було встановлено, що ТОВ «АВМ Житлосервіс», у період з 01.03.2023 по 30.09.2023, здійснювало нарахування плати за постачання та розподіл електричної енергії побутовому споживачу буд. №1 по вул. Кузьми Скрябіна с.Ходосівка Обухівського району Київської області, за тарифами від 5,47 грн/кВт*год до 9,46 грн/ кВт*год, що перевищують фіксовані та визначені пунктом 1додатку 3 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483 в редакції постанови КМУ №859 від 11.08.2021 та частин 2-3 Закону України « Про ціни і ціноутворення».
Так, відповідачем встановлено, що ТОВ «АВМ Житлосервіс» необґрунтовано нараховано побутовому споживачу буд. №1 по вул. Кузьми Скрябіна, с.Ходосівка, Обухівського району, Київської області за електричну енергію суму , відповідно до довідки (Додаток №1 до акту перевірки №10-5-5.4-11/50 від 29.08.2024), яка додана скаржником до апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи апелянта, що ТОВ «АВМ Житлосервіс» порушено вимоги «Положення про покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483 та Закону України «Про ціни і ціноутворення», що не спростовано позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що ТОВ «АВМ Житлосервіс» не здійснює постачання та розподіл електричної енергії побутовому споживачу, та, відповідно, не формує ціну на вказані послуги, а тому, зміст правопорушення, описаний в оскаржуваній постанові, жодним чином не стосується діяльності ТОВ «АВМ Житлосервіс», колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх помилковими з огляду наступне.
Так, згідно з реєстром дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції декларацію про готовність об'єкта до експлуатації по б.№1 за адресою вул. Кузьми Скрябіна, с.Ходосівка, Києво-Святошинського району, Київської області зареєстровано в листопаді 2018.
У свою чергу, ТОВ «АВМ Житлосервіс» разом із третьою особою ФОП ОСОБА_3 не виконали вимоги Технічних умов на приєднання до електричних мереж єдиного виконавця Універсальної послуги з постачання електричної енергії б.АДРЕСА_1, чим унеможливили отримання даної послуги побутовими споживачами, згідно чинного законодавства, за тарифами передбаченими для побутових споживачів постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затверджено постановою КМУ від 05.06.2019 № 483 (надалі - Положення).
Відповідно до Положення до спеціальих обов'язків, зокрема належить постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3 до Положення.
Постачальники універсальних послуг зобов'язані здійснювати надання універсальних послуг побутовим споживачам за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3.
Виконавцем Універсальної послуги з постачання електричної енергії в Київській області є ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія».
В матеріалах справи міститься трьохсторонній Договір поруки від 20.03.2019 № 479 укладений між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», ТОВ «АВМ Житлосервіс» та ФОП ОСОБА_3 , згідно якого ТОВ «АВМ Житлосервіс» поручається перед ТОВ «Київська обласна ЕК» за виконанням ФОМ ОСОБА_3 його обов'язку за основним договором про постачання електричної енергії №420067054 від 01.01.2019 щодо оплати вартості електричної енергії (а.с.70-71).
Тобто, фактично ТОВ «АВМ Житлосервіс» укладено договір на відшкодування збитків третьої особи ФОП ОСОБА_3 за споживання електричної енергії мешканцями житлових будинків (побутовими споживачами), який є договором придбання електричної енергії, так як збір коштів за використану електричну енергію побутовими споживачами проводиться на розрахунковий рахунок ТОВ «АВМ Житлосервіс», у подальшому кошти перераховуються на рахунок ТОВ «Київська обласна ЕК» із оформленням відповідного акту.
Таким чином, ТОВ «АВМ Житлосервіс» взято на себе зобов'язання з надання такої комунальної послуги, як універсальна послуга з постачання електричної енергії, а саме: проводити придбання електричної енергії, обслуговувати електричні мережі в середині будинку, вести облік використаної електричної енергії кожним побутовим споживачем окремо, виставляти рахунки та проводити збір коштів за послуги, тошо.
З огляду на вищевстановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що ГУ Держпродспоживслужби в Київській області правомірно та законно складено Протокол №10-5- 5.4-12/13 про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «АВМ Житлосервіс» ОСОБА_1 , за вчинене правопорушення передбачене ч.1 ст.165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що помилково не взято до уваги судом першої інстанції, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині.
Натомість, процедурні порушення винесення оскаржуваної постанови та складення протоколу відповідачем дають законні підстави для задоволення даного позову та скасування оскаржуваної постанови заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області по справі про адміністративне правопорушення №10-5-5.4-13/13 від 06.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 272 КАС України регламентовано, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2024 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст рішення виготовлено 11.03.2025 року