10 березня 2025 року справа № 580/88/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Легіон-Агро» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Легіон-Агро» (далі - ТОВ “Компанія “Легіон-Агро», позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення № 12271879/36090664 від 26.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 30.09.2024 ухвалене Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Черкаській області;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 10 від 30.09.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Легіон-Агро», датою її фактичного надходження.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ “Компанія “Легіон-Агро» подало на реєстрацію вищевказану податкову накладну, у реєстрації якої відмовлено з підстав не надання позивачем переліку необхідних документів. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та зазначає, що позивач надав документи та пояснення для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН з урахуванням суті проведених операцій, натомість спірне рішення не відповідає критерію правової визначеності, чіткості та зрозумілості, адже надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить обґрунтованого переліку документів, які мали бути надані позивачем для їх реєстрації.
Ухвалою від 09.01.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.01.2025 представниця відповідачів подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що Комісія досліджувала пакет документів та відповідно до норм чинного законодавства надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме: не надано акти списання сировини, ТМЦ при виробництві даної партії поставки, калькуляцію витрат на виробництво одиниці готової продукції та даної партії, ТТК на реалізацію (переміщення), надати фото фіксацію обладнання, виробничої території (тобто комісія саме й досліджувала залишки сировини після виготовлення зазначеної партії товару та відповідність різниці після виготовлення та реалізації). Проте позивач надавши додаткові пояснення та документи не надав весь пакет документів що були зазначені у повідомлені, саме недостатність документів щодо списання сировини, ТМЦ, щодо зберігання готової продукції стали підставою відмови в реєстрації ПН.
Звернула увагу, що приймаючи спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснювалися дискреційні повноваження.
31.01.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якій вказав, що ні в повідомленнях про зупинення реєстрації накладної, ні в рішенні про відмову реєстрації такої накладної, ні у відзиві на позовну заяву відповідач не наводить аргументів, в чому полягає недостатність надання калькуляцій собівартості продукції та вимог-накладних підрозділом “Виробництво» для списання відповідної продукції, як і не зазначає які документи мали б бути подані для реєстрації такої податкової накладної. Зазначив, що відповідач не врахував ту обставину, що 14.10.2024 барвники та фарба, реалізовані на користь ТОВ “Легіон-Моторс», перетнули митний кордон України в напрямку Республіки Туреччина, що підтверджує безумовну передачу товару та реальність господарської операції.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Легіон-Агро» зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області. Одним з основних видів економічної діяльності ТОВ “Компанія Легіон-Агро» є виробництво барвників і пігментів (20.12).
25 вересня 2024 року між ТОВ “Компанія “Легіон-Агро» та ТОВ “Компанія “Легіон-Моторс» (надалі - Покупець) укладено договір поставки № 26/24 на поставку фарби для зерна.
30.09.2024 Покупцю відвантажено барвник Areal-BS 05 вагою 19040 кг та 1000 кг фарби Defensa-112 (надалі - Товар) згідно видаткової накладної № 258.
Вказаний товар прийнято позивачем для зберігання в себе на складі до затребування згідно договору про відповідальне зберігання № 25/09 від 25.09.2024.
Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, позивач по першій події склав податкову накладну на покупця № 10 від 30.09.2024 та подав її для реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до квитанції від 16.10.2024 № 9307398074 документ збережено, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України Порядку № 1165, реєстрація ПН від 30.09.2024 № 10 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3206, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що: показник “D»=2.7252%, “Рпоточ»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи. У тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації щодо підтвердження відповідності, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та /або законодавством, інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
ТОВ “Компанія Легіон-Агро» 06.12.2024 подало повідомлення № 54 на розблокування податкової накладної від 30.09.2024 № 10 з поясненнями та підтверджуючими документами.
Комісія направила позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або підтверджуючих документів від 13.12.2024 № №12198849/36090664, яким повідомила позивача про необхідність надання додаткових пояснень та документів, та зазначила, що позивач не надав акти списання сировини, ТМЦ при виробництві даної партії поставки, калькуляцію витрат на виробництво одиниці готової продукції та даної партії, ТТК на реалізацію (переміщення), надати фото фіксацію обладнання, виробничої території.
ТОВ “Компанія Легіон-Агро» надало додаткові письмові пояснення та копії документів від 18.12.2024 року № 31, у яких, серед іншого, зазначило, що між ТОВ “Компанія “Легіон-Агро» та ТОВ “ЛЕГІОН-МОТОРС» (ЄДРПОУ 37400258) було укладено договір поставки товарів № 26/24 від 25.09.2024 згідно якого було виписано рахунок на оплату № 116 від 30.09.2024. Здійснено оплату виписка по рахунку № 1840 від 26.11.2024. Відвантажено видаткова накладна № 258 від 30.09.2024. Виписана податкова накладна № 10 від 30.09.2024. Паспорт якості № 1 від 02.09.2024 № 1 від 05.08.2024. Специфікація № 1 від 30.09.2024. Списанням сировини, ТМЦ відбувається документом таким як вимога-накладна № 80 від 16.09.2024, № 81 від 12.09.2024, № 82 від 09.09.2024, № 83 від 04.09.2024, № 43 від 02.09.2024 № 79 від 12.08.2024 № 78 від 07.08.2024 № 77 від 06.08.24 № 54 від 05.08.2024. Для підтвердження реальності господарських операцій надав пояснення та копії завірених документів, зокрема: Форма № 20-ОПП, дозвільні документи на виробництво продукції, договори, платіжні доручення, рахунки, накладні на придбання ТМЦ, Акти наданих послуг, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.
26.12.2024 Комісія прийняла рішення № 12271879/36090664 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав ненадання/частково надання додаткових пояснень та/або підтверджуючих документів, зазначивши у додатковій інформації: недостатньо документів щодо списання сировини, ТМЦ, щодо зберігання готової продукції.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивач вважає протиправним, а тому звернувся з в суд з цим позовом.
Під час надання оцінки спірному рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд врахував таке.
Згідно з підп. “а», “б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.п. 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Вказане дає підстави для висновку, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.
Суд врахував, що у спірному рішенні у додатковій інформації Комісія зазначила: недостатньо документів щодо списання сировини, ТМЦ, щодо зберігання готової продукції.
Під час надання оцінки вказаним підставам для відмови у реєстрації ПН суд врахував, що позивач у поясненнях від 18.12.2024 року № 31 повідомив Комісію, що списання сировини, ТМЦ відбувається документом, таким як вимога-накладна № 80 від 16.09.2024, № 81 від 12.09.2024, № 82 від 09.09.2024, № 83 від 04.09.2024, № 43 від 02.09.2024 № 79 від 12.08.2024 № 78 від 07.08.2024 № 77 від 06.08.24 № 54 від 05.08.2024.
Натомість Комісія у рішенні не наводить аргументів, в чому полягає недостатність наданих позивачем документів, як і не зазначає які документи мали б бути подані для реєстрації такої податкової накладної.
Суд врахував, що сукупність наданих позивачем до відповідача та до суду документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції позивача з контрагентом, наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку № 1165 переліку і є об'єктивно достатнім для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем на реєстрацію податкової накладної.
Також, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Суд врахував, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічну правову позицію вже неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.
Отже, позиція відповідача щодо надання платником податків копій документів згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено належних обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі № 640/983/19.
На підставі викладеного суд встановив протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо вимог позивача про реєстрацію податкової накладної суд зазначає, що чинним законодавством України покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.
Зважаючи, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте, як установлено вище, протиправно, а інших підстав для відмови в її реєстрації не встановлено, суд констатує наявність підстав для зобов'язання відповідача - Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну № 10 від 30.09.2024, подану позивачем днем її фактичного подання на реєстрацію.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат з правничої допомоги, суд враховує таке.
07.03.2025 представник позивача подав до суду клопотання у якому просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав суду договір про надання правової допомоги від 06.05.2021 № 57-05, Aкт № 6 від 07.03.2025 наданих послуг (детальний опис) відповідно до якого вартість послуг складає 7000 грн та платіжну інструкцію № 2691 від 07.03.2025 на суму 7000,00 грн.
Таким чином, понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката підтверджені належними доказами.
Виходячи із критеріїв співмірності, обґрунтованості та пропорційності, беручи до уваги обсяг витраченого часу для підготовки та подання цієї позовної заяви та доданих матеріалів суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн за рахунок бюджетних асигнувань бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 12271879/36090664 від 26.12.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 10 від 30.09.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 30.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Легіон-Агро», днем її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Легіон-Агро» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Легіон-Агро» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Легіон-Агро» (18028, м. Черкаси, вул. Лейтенанта Мукана, 10, код ЄДРПОУ 36090664);
2) відповідач-1 - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);
3) відповідач-2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 10.03.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК