Справа № 560/176/25
іменем України
12 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 з військової служби згідно статті 26 Закону України за сімейними обставинами у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи,'за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи; Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби згідно статті 26 Закону України за сімейними обставинами у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи, - за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за сімейними обставинами у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Вказаний рапорт був прийнятий та розглянутий командиром військової частини НОМЕР_1 . У відповідь на рапорт, відповідач надіслав лист від 18.12.2024 №690/21909, у якому було повідомлено про відмову у задоволенні рапорту позивача.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Військовою частиною встановленим порядком було розглянуто рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 про звільнення з військової служби та за результатами розгляду рапорту надано обґрунтовану письмову відмову. Для підтвердження необхідності постійного стороннього догляду за особою яка потребує постійного стороннього догляду, позивач повинен був надати військовій частині разом з рапортом про звільнення з військової служби, висновок медико-соціальної експертної комісії в якому має бути зазначено що особа з інвалідністю потребує постійного стороннього догляду.
Відтак, подана позивачем разом з рапортом про звільнення довідка ЛКК від 09.12.2024 не може вважатися належною підставою для його звільнення з військової служби під час дії воєнного стану відповідно до частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , та проходить військову службу.
13.12.2024 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі п. п. "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами, а саме необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертизи чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Поданий рапорт позивача, було повернуто разом з пакетом документів до нього, та надано лист-відмову, від 18.12.2024 №690/21909, в прийнятті відповідного рапорту оскільки, на думку відповідача позивачем не було долучено до рапорту на звільнення підтверджуючі документи, а саме: висновку МСЕК із зазначенням потреби у здійсненні постійного стороннього догляду.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно ст.1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Стаття 2 Закону №2232-ХІІ визначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указами Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 та № 69/2022 введено в Україні воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Наразі воєнний стан на території України триває.
Частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ, визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-ХІІ.
Згідно пп. "г" п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-ХІІ, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану зокрема, у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
Чинним законодавством України не встановлено, які саме документи мають бути подані військовослужбовцем для підтвердження факту необхідністі здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи. При цьому Постанова Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу" (у діючій редакції) не поширюється на спірні правовідносини.
Відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2021 № 1066), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункт 1 розділу III).
За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб'єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб'єкта господарювання).
Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи: 1) форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання з умовами праці, відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 “Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»; 2) висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я" затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі". Згідно з пунктами 2, 3 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації №025/о “Медична карта амбулаторного хворого №__», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 №110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974.
Відповідно до п.11 цієї Інструкції особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.
Судом встановлено, що до рапорту про звільнення з військової служби позивачем додано копію висновку форми №080-4/о від 09.12.2024 №1192 про наявність у ОСОБА_2 (матері позивача) рекомендації стосовно отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 919591 від 30.08.2024 про встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності та довідку ЛКК КНП "Хмельницька ЦРЛ" Хмельницького району від 09.12.2024 відповідно до якого ОСОБА_2 встановлено потребу постійного стороннього догляду.
Відповідно до п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно із Розділом III Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, який затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 (далі - Порядок), у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами
(начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (надалі по тексту також - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено "Положенням про медико-соціальну експертизу", затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317 (надалі - Положення №1317).
Відповідно до пунктів 19, 24 Положення №1317, комісія (надалі - МСЕК, медико-соціальна експертна комісія) проводить засідання у повному, складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акту огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку, з акту огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Копія індивідуальної програми реабілітації - надсилається також лікувально профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.
З наведеного встановлено, що лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду.
Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням №1317, є підстави для висновку, що така визначає потребу в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.
При цьому, до осіб з інвалідністю, котрі безумовно потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги віднесено виключно осіб І групи, в той час як встановлення II групи інвалідності не спричиняє аналогічної потреби.
Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то на переконання позивача, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров'я, які мають право приймати, зокрема:
1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку;
2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;
3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;
4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 за №667.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2024 у справі №120/1909/23 за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання.
Суд звертає увагу, що згідно з Переліком №413, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і. начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Таким чином, щодо підстави звільнення з військової служби через такі сімейні обставини та інші поважні причини, як необхідність постійного стороннього догляду за хворими батьками, то Постановою №413 визначено вичерпні випадки, в яких такі обставини підтверджуються висновком медико-соціальної експертної комісії (щодо осіб віком понад 18 років), а в яких висновком лікарсько-консультативної комісії (щодо осіб до 18 років)
На момент прийняття Постанови №413, стаття 26 Закону №2232-ХП не містила переліку сімейних обставин, що можуть бути підставою для звільнення, а лише відсилала на відповідну постанову Кабінету Міністрів України.
Так, відповідно до частини третьої статті 26 Закону №2232-Х1І (у редакції від 09.06.2013, чинної на час прийняття Постанови №413) військовослужбовці строкової військової служби та особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються зі служби достроково: б) за сімейними обставинами - у разі виникнення в них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 цього Закону.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин, норми статті 26 Закону №2232-ХІІ уже містять виключний перелік сімейних обставин, за якими можливе звільнення військовослужбовця зі служби.
Під час дії воєнного стану, згідно із Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2023 за № 3633-ІХ, статті 26 Закону.№2232-ХІІ викладено у новій редакції (набула чинності 18.05.2024.): "... необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я".
Варто звернути увагу, що положення статті 26 Закону № 2232-ХІІ, визначають два альтернативних документи для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка потребує постійного догляду: висновок медико-соціальної експертної комісії або ЛКК закладу охорони здоров'я. Повноваження таких органів залежно від суб'єкта, якому надається відповідний висновок, розмежовано не було.
Норми Закону №2232-ХІІ мають вищу юридичну силу у застосуванні до спірних правовідносин порівняно з Постановою №413. Відтак, до спірних правовідносин положення Постанови №413 не підлягають застосуванню.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови у звільненні позивача є протиправними.
Як наслідок, необхідно зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 13.12.2024 щодо звільнення з військової служби на підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, якій встановлена ІІ група інвалідності), з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем був звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, якій встановлена ІІ група інвалідності), з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (с. Черепівка,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31305 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук