Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 березня 2025 р. № 640/28115/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, код ЄДРПОУ 37508533) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) визнання протиправною та скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна екологічна інспекція України з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про накладання штрафу від 09.09.2021 у виконавчому провадженні №64692483 в розмірі 10 200,00 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнято оскаржувану постанову, оскільки не враховано об'єктивних причин тривалого невиконання судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/28115/21, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано відзив на позов, в якому зазначив, що станом на 09.09.2021 боржник - Державна екологічна інспекція України не надала державному виконавцю докази поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Держекоінспекції України з 19.10.2020. За повторне невиконання без поважних причин боржником судового рішення накладено на боржника - Державну екологічна інспекція України штраф і розмірі 10200 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021, у справі №160/6660/20 за позовом ОСОБА_1 до Держекоінспекції України та Державної Азовської морської екологічної інспекції, третя особа на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції, треті особи на стороні відповідачів - Державна екологічна інспекція України у Донецькій області, Державна екологічна інспекція України у Запорізькій області та Державна екологічна інспекція України у Херсонській області, про скасування наказів та поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Держекоінспекції України №371-о від 19.10.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- визнано протиправним та скасовано наказ Держекоінспекції України №199/к від 19.10.2020 "Про звільнення та проведення остаточного розрахунку ОСОБА_1 ";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря з 19.10.2020;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Держекоінспекції України;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного вище судового рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 22.02.2021 №160/6660/20.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту України Рекашовою А.М. прийнято постанову від 03.03.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №64692483 по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого листа, попереджено боржника про необхідність негайного виконання рішення суду.
З метою належного виконання судового рішення та постанови державного виконавця, Державною екологічною інспекцією України на адресу ОСОБА_1 направлено лист-запрошення від 05.03.2021.
Позивач вважає, що запрошення ОСОБА_1 проігноровані, що свідчить про небажання ОСОБА_1 поновлюватися на посаді і сприяти виконанню судового рішення.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту України Рекашовою А.М. в межах виконавчого провадження ВП №64692483 прийнято постанову від 19.05.2021 про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин боржником (Держекоінспекцією України) рішення накладено на боржника штраф у розмірі 5100,00 грн.
Вказана постанова оскаржена в судовому порядку.
Окружним адміністративним судом міста Києва 12.10.2021 у справі № 640/15701/21 у задоволенні позову Державної екологічної інспекції України про скасування постанови державного виконавця від 19.05.2021 у ВП № 646922483 про накладення штрафу відмовлено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2021 у справі №640/15701/21 залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022.
18.08.2021 Державною екологічною інспекцією України направлено на адрес ОСОБА_1 лист із пропонуванням посади начальника державної екологічної інспекції у Закарпатській області.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 13.09.2021 № 126/1 Зуба Г.В. призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 09.09.2021 у виконавчому провадженні №64692483 за повторне невиконання без поважних причин боржником судового рішення накладено на боржника - Державну екологічна інспекція України штраф і розмірі 10200 гривень.
Згідно зі супровідного листа зазначену постанову державного виконавця позивачем отримано 24.03.2021 за вх. 5861/21.
Державна екологічна інспекція України листом від 29.09.2021 №11029/8/6-21 проінформувала Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання рішення суду у справі №160/6660/20.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно ст.1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту України Рекашовою А.М. в межах виконавчого провадження ВП №64692483 прийнято постанову від 19.05.2021 про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин боржником (Держекоінспекцією України) рішення накладено на боржника штраф у розмірі 5100,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 09.09.2021 у виконавчому провадженні №64692483 за повторне невиконання без поважних причин боржником судового рішення накладено на боржника - Державну екологічна інспекція України штраф і розмірі 10200 гривень.
Державна екологічна інспекція України листом від 29.09.2021 №11029/8/6-21 проінформувала Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання рішення суду у справі №160/6660/20.
Суд зазначає, що боржник зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин. Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав, такі докази не надані і суду.
Так, станом на 09.09.2021 боржник - Державна екологічна інспекція України не надала державному виконавцю докази поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Держекоінспекції України з 19.10.2020.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-258, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, код ЄДРПОУ 37508533) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строк, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 12.03.2025.
Суддя О.М. Шляхова