про відмову в роз'ясненні судового рішення
11 березня 2025 року Справа № 480/12611/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі № 480/12611/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про роз'яснення судового рішення,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 480/12611/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024, позовні ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
21.02.2025 представником позивача подано заяву про роз'яснення рішення суду від 02.05.2024, в частині наявності права Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) здійснити позивачу виплату перерахованого грошового забезпечення, на виконання судового рішення, з урахуванням виплачених сум.
Суд зазначає, що у період з 03.03.2025 по 07.03.2025 суддя перебував у відпустці.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Так, оскільки рішення у справі № 480/12611/23 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою представника позивача про роз'яснення рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 480/12611/23, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 480/12611/23, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що представник позивача звернулася до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а фактично просить вказати, як виконувати рішення суду від 02.05.2024 посилаючись на те, що представник відповідача надав відповідь на її заяву щодо виконання судового рішення, у якій зазначив, що не може виконати зазначене рішення, оскільки рішення суду не зобов'язує Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) виплатити позивачу перераховане грошове забезпечення.
Відтак, зазначає, що відповідач не може виконати рішення суду від 02.05.2024 та просить звернутись до суду за роз'ясненням в частині наявності права у позивача на виплату перерахованого грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду від 02.05.2024, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.
Окрім того, суд зазначає, що у вищевказаній частині позовні вимоги позивача було задоволено саме так, як зазначив представник позивача у позовній заяві, а саме, окрім іншого, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, рішенням суду від 02.05.2024 зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за вищевказаний період.
За таких обставин, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 480/12611/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Глазько