Справа № 420/315/24
про залишення позовної заяви без розгляду
11 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Лебедєвої Г.В.,
за участю
секретаря судового засідання: Злогодуха О.А.,
прокурора: Клюкіна К.І.,
представника позивача Одеської Обласної військової адміністрації: Трофімчука Н.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні питання про залишення позову без розгляду у справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської Обласної військової адміністрації до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільською району Одеської області, Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської Обласної військової адміністрації до Комунального некомерційного підприємства «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних, на стороні відповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність КНЗ «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 20989125), яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту;
- зобов'язати комунальний некомерційний заклад «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 20989125), вжити заходів, необхідних для приведення захисної споруди (сховища) № 58591, що розташоване за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична, 40 у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).
Ухвалою від 08.01.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/315/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).
Ухвалою суду від 18.03.2024 року зупинено провадження в адміністративній справі №420/315/24 до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №260/4199/22.
Ухвалою суду від 30.07.2024 року поновлено провадження в адміністративній справі № 420/315/24.
Ухвалою суду від 26.09.2024 року позовну заяву керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської Обласної військової адміністрації до Комунального некомерційного підприємства «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних, на стороні відповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано час на усунення недоліків шляхом надання до суду: доказів того, що власником захисної споруди - протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична,40, є Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04379924; докази про закріплення Окнянською селищною радою Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04379924, захисної споруди - протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична,40, на праві оперативного управління за комунальному некомерційному закладу «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 01998816.
Ухвалою суду від 23.10.2024 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Надано час на усунення недоліків шляхом надання до суду: доказів того, що власником захисної споруди - протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична,40, загальною площею 759,9 кв.м., є Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04379924; докази про закріплення Окнянською селищною радою Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04379924, захисної споруди - протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична, 40, на праві оперативного управління за комунальним некомерційним закладом «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ:01998816.
Ухвалою суду від 06.11.2024 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Надано час на усунення недоліків шляхом надання до суду: доказів того, що власником захисної споруди - протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична,40, загальною площею 759,9 кв.м., є Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04379924; докази про закріплення Окнянською селищною радою Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04379924, захисної споруди - протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнична, 40, на праві оперативного управління за комунальним некомерційним закладом «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ:01998816.
Ухвалою від 19.11.2024 року суд ухвалив розгляд справи № 420/315/24 проводити в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 17.12.2024 року.
В підготовче засідання, призначене на 17.12.2024 року, з'явився прокурор. Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
В підготовчому судовому засіданні судом з'ясовано думку учасників щодо заміни відповідача Комунального некомерційного підприємства «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області правонаступником Комунальним некомерційним підприємством «Подільська міська лікарня» Подільського району Одеської області.
Присутній в судовому засіданні прокурор вважав за необхідне здійснити заміну відповідача правонаступником.
Ухвалою від 17.12.2024 року суд допустив заміну відповідача Комунального некомерційного підприємства «Окнянська багатопрофільна лікарня» Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 01998816) його правонаступником Комунальним некомерційним підприємством «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільською району Одеської області (код ЄДРПОУ 01998803).
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 17.12.2024 року, відклав підготовче засідання на 24.12.2024 року.
В підготовче засідання, призначене на 24.12.2024 року, з'явився прокурор та представник Одеської Обласної військової адміністрації. Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про залучення в якості співвідповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, мотивуючи тим, що будівля протирадіаційного укриття № 58591, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Больнічна, 40, знаходиться в комунальній власності та її власником є Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області.
Ухвалою від 24.12.2024 року суд задовольнив клопотання прокурора про залучення співвідповідача у справі № 420/315/24; залучив до участі у справі № 420/315/24 у якості співвідповідача Окнянську селищну раду Подільського району Одеської області.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 24.12.2024 року, відклав підготовче засідання на 21.01.2025 року.
Підготовчі засідання, призначені на 21.01.2025 року та 28.01.2025 року, було перенесено у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Призначено підготовче засідання на 11.03.2025 року.
В підготовче засідання, призначене на 11.03.2025 року, з'явився прокурор та представник Одеської Обласної військової адміністрації. Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Від Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частинами третьою-п'ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17, від 13.05.2021 у справі № 806/1001/17, від 05.09.2023 у справі № 260/4044/22, від 14.11.2024 у справі № 160/14510/22.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що право на звернення до суду з цим позовом керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області обґрунтовує бездіяльністю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації щодо вжиття заходів з метою зобов'язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту у стан, придатний для її використання за призначенням.
Тобто, у позовній заяві прокурор визначив, що суб'єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація.
За позицією заявника касаційної скарги, чинним законодавством ні Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, ні Одеська обласна військова адміністрація не наділені правом на звернення до суду з позовом про зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у стан, придатний для її використання за призначенням.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 1052, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За приписами пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За змістом пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань:
- формує проекти планів у сфері цивільного захисту державного рівня на мирний час та в особливий період, подає їх Міністрові внутрішніх справ для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує планування заходів цивільного захисту центральними та місцевими органами виконавчої влади;
- організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
Законом України від 06.10.2022 № 2655-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», який набрав чинності 29.10.2022 внесено зміни у Кодексі цивільного захисту України.
Відповідно до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України від 06.10.2022 № 2655-ІХ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
На відміну від попередньої редакції Кодексу цивільного захисту України, якою було передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, у новій редакції законодавець розширив перелік випадків, за яких Державна служба з надзвичайних ситуацій має право на звернення до суду.
Пунктом 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України від 06.10.2022 № 2655-ІХ визначено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення до суду з підстав: допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), та з інших підстав, визначених законом.
Таким чином, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, як суб'єкт владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції, має право на звернення до суду виключно з підстав, визначених законом.
Натомість, ні положеннями Кодексу цивільного захисту України, ні іншими законами України не встановлено додаткових підстав для звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій до адміністративного суду з питань щодо належного виконання нею своїх повноважень, окрім тих, які визначені законом.
Крім того, відповідно до підпункту 48 пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Вказаним положенням основним із завдань закріплено повноваження Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо звернення до адміністративного суду лише з питань застосування заходів реагування.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23, аналізуючи положення пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України від 06.10.2022 № 2655-ІХ, зробив висновок, що коло правовідносин, у яких територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України окреслена прив'язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності Державна служба України з надзвичайних ситуацій може набути статусу позивача.
Аналізуючи чинні законодавчі положення щодо обсягу повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Верховний Суд у згаданій вище постанові виснував, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив Державну службу України з надзвичайних ситуацій правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.
З вищевикладеного слідує, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов'язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2024 у справі №580/4578/22, від 14.11.2024 у справі № 160/14510/22, від 06.12.2024 у справі № 160/8894/22, від 23.01.2025 р. у справі №520/16197/23, від 24.01.2025 р. у справі №520/13228/2, від 24.01.2025 р. у справі №520/30126/23, від 24.01.2025 р. у справі №400/9970/23.
Щодо обсягу повноважень Одеської обласної військової адміністрації суд зазначає таке.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, Президентом України видано Указ від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», згідно із пунктом 1 якого утворено, зокрема, Одеську обласну військову адміністрацію.
У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій (пункт 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022).
Статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено повноваження військових адміністрацій.
Частиною першою статті 15 вказаного Закону передбачено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «;Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
В силу вимог пункту 8 частини третьої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із: прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.
Стаття 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» містить вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту у цій статті відсутні.
За таких обставин Одеська обласна військова адміністрація не є особою, якій належить право вимоги за позовом до суб'єкта господарювання про визнання протиправною бездіяльності щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту та про зобов'язання вчинити відповідні дії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з ним.
Суд зауважує, що за правилами процесуального закону відсутність визначених законом підстав для звернення до суду прокурора має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.
Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.
Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду у справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, дійшов Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 826/15794/17.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
А тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської Обласної військової адміністрації до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільською району Одеської області, Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 12.03.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва