м. Львів
12 березня 2025 рокусправа № 380/23263/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Національної поліції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач 1), Національної поліції України (далі - відповідач 2) , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування й не виплати одноразової пропорційної частки грошової допомоги ОСОБА_1 як законному представнику члена сім'ї загиблого поліцейського матері малолітньої дитини - ОСОБА_5 , у зв'язку із загибеллю 03.12.2023 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу селища Майорськ Бахмутського району Донецької області;
- зобов'язати відповідача 1 у 15-денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення про нарахування передбаченої законодавством України одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матері малолітньої дитини - ОСОБА_5 , -у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_6 під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України;
- зобов'язати відповідача 1 у 15-денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили виплатити передбачену законодавством України одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , матері малолітньої дитини - ОСОБА_5 , у зв'язку з загибеллю її батька поліцейського,- ОСОБА_6 під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами порушено право позивача на отримання пропорційної частки одноразової грошової допомоги як законному представнику матері малолітньої дитини - ОСОБА_5 в результаті загибелі її батька поліцейського ОСОБА_6 під час дії воєнного стану, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". 13.08.2024 та повторно 30.09.2024 позивач, як матір неповнолітньої дитини загиблого поліцейського ОСОБА_6 , звернулась до відповідача 1 з заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Листами № 6314-2024 від 02.09.2024 та № 7987-2024 від 15.10.2024 відповідач 1 повідомив про те, що на день загибелі ОСОБА_6 право на отримання мали лише дружина - ОСОБА_4 , представник неповнолітньої дитини- ОСОБА_7 - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 та батько- ОСОБА_2 . Тому, їм правомірно призначено та виплачено частину та продовжується виплата одноразової грошової допомоги. Відповідач, зазначив про те, що позивач повинен вирішити порушене питання за взаємною згодою або в судовому порядку з особами, які вже отримали одноразову грошову допомогу. Позивач вважає таку відмову відповідача 1 протиправною, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
27.11.2024 відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема зазначив, що дійсно старший лейтенант поліції ОСОБА_6 проходив службу на посаді інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Наказом № 886 о/с від 22.12.2023 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 звільнено зі служби в поліції та виключено зі списків особового складу. Підставою для звільнення є свідоцтво про смерть від 22.12.2023 серії НОМЕР_1 . У зв'язку із смертю ОСОБА_6 у березні 2023 року родичами загиблого подано заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського, за формою відповідно до додатку 1 до Порядку МВС № 376. Під час розгляду вказаних заяв у матеріалах особової справи та у заявах членів сім'ї загиблого лейтенанта поліції ОСОБА_6 не було інформації про наявність у нього доньки - ОСОБА_5 . Також вказує суду на те, що лише рішенням суду від 18.06.2024 було встановлено факт того, що ОСОБА_6 , є батьком ОСОБА_5 . Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що Постанова КМУ №168 та Порядок МВС № 376 не містить порядку перепризначення або перерозподілу вже призначеної та нарахованої одноразової грошової допомоги. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
02.12.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому з наведеними відповідачем 1 аргументами не погоджується. Відповідач 1 вказує, що Постанова КМУ №168 та Порядок МВС №376 не містять положень щодо перепризначення або перерозподілу вже нарахованої та призначеної одноразової грошової допомоги. Однак це не може бути виправданням для тривалої бездіяльності. Проте, право на судове оскарження перерозподілу коштів виникає лише після того, як усі особи фактично отримають повну суму допомоги. Якщо після цього між отримувачами виникне спір щодо розміру їхньої частки, вони можуть звернутися до суду. До моменту повної виплати одноразової грошової допомоги не може бути предмету спору, оскільки кошти ще не отримані, а отже, право кожного на свою частку ще не реалізовано. Отже, поки відповідач 1 не виконає своїх обов'язків щодо повної виплати одноразової грошової допомоги, позивач не може звертатися з позовом до інших осіб, оскільки розподіл і виплата є обов'язком відповідачів, а не іншого отримувача. Фактичний перерозподіл можливий тільки після виконання обов'язків відповідачами.
04.12.2024 відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує про те, що вимоги до Національної поліції України не містять жодного правового обґрунтування, є безпідставними та бездоказовими. Зазначає , що відповідач 1 під час нарахування, призначення та подання до Національної поліції України розрахунку потреби в коштах для виплати одноразової допомоги діяло в межах своїх повноважень та відповідно до положень Постанови №168 і Порядку №376.
09.12.2024 відповідач 1 подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Повторно зазначає про те, що нормами абзацу 13 пункту 2 Постанови КМУ № 168 чітко визначають, що якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
Правом на подання письмових пояснень треті особи не скористалися.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_6 проходив службу на посаді інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 886 о/с від 22.12.2023 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 звільнено зі служби в поліції та виключено зі списків особового складу із 03 грудня 2023 року. Підстава для звільнення: свідоцтво про смерть від 22 грудня 2023 року серії НОМЕР_1 (а.с. 25).
У зв'язку із смертю ОСОБА_6 члени сім'ї загиблого подали заяви про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до довідки (за матеріалами особової справи) ОСОБА_6 склад сім'ї складає: дружина - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_7 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 та сестра - ОСОБА_8 .
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.04.2024 № 314 «Про виплату одноразової грошової допомоги», вирішено здійснити поетапну виплату одноразової грошової допомоги, а саме на першому етапі 1/5 від призначеної суми одноразової грошової допомоги і щомісяця частками впродовж 40 наступних місяців залишку невиплаченої суми одноразової грошової допомоги у таких розмірах: ОСОБА_3 - 3 750 000 грн 00 коп.; ОСОБА_2 - 3 750 000 грн 00 коп.; ОСОБА_4 - 3 750 000 грн 00 коп.; ОСОБА_4 - законному представникові неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_7 - 3 750 000 грн 00 коп. (а.с. 24).
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18.06.2024 у справі № 444/1360/24, яке набрало чинності 25.07.2024, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18-20).
13.08.2024 та повторно 30.09.2024 позивач як матір неповнолітньої дитини ОСОБА_5 звернулась із заявами до начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського.
Листами № 6314-2024 від 02.09.2024 та № 7987-2024 від 15.10.2024 відповідачем 1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Проінформовано про те, що на день загибелі інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , право на отримання мали лише дружина - ОСОБА_4 , представник неповнолітньої дитини- ОСОБА_7 - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 та батько- ОСОБА_2 . Департамент поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » правомірно розглянув питання призначення та виплати їм одноразової грошової допомоги рівними частинами -по 3 750 000 грн. Рішення суду від 18.06.2024 набрало чинності пізніше, ніж одноразова грошова допомога була призначена та виплачена належним отримувачам (повністю перший етап та частково другий) (а.с. 30).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування й не виплати одноразової пропорційної частки грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є нарахування та виплата одноразової пропорційної частки грошової допомоги.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана вище норма передбачає те, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України (далі - поліція), статус поліцейських, порядок проходження служби в поліції визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України № 580-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону України № 580-VIII поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ст. 2 Закону України № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст. 8 Закону України № 580-VIII передбачено те, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з п. 24, 34 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань:
бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості;
здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
Відповідно до п.2 - 4 ст. 24 Закону України №5580-VIII поліцію наділено додатковими повноваження, зокрема такими.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Суд наголошує, що поліцейські виконують критично важливі завдання як у мирний час, так і під час воєнного стану, а їхня діяльність як правоохоронців передбачає спеціальні гарантії правового та соціального захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 97 Закону України №580-VIII одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим законом мають право на її отримання.
З метою виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) положеннями якої оперативно врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі ОГД), зокрема для поліцейських, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.
Згідно з п.1 Постанови № 168 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зокрема, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), -розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Аналізуючи норми Постанови № 168 суд дійшов висновку, що вона установлює 2 види виплат на період дії воєнного стану:
1) додаткову винагороду для різних категорій військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 Постанови № 168, у разі несення ними служби;
2) одноразову грошову допомогу сім'ям загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 Постанови № 168.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови № 168 сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1- 12 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян рф або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Згідно з абз. 6 п. 2 Постанови № 168 виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1- 12 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до абз. 13 п. 2 Постанови № 168 якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
Отже, у вказаних нормах Постанови № 168 йдеться про особливий вид виплати - одноразової грошової допомоги сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1- 12 цієї постанови, в тому числі поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 Кабінет Міністрів України передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема:
- порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
- порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Суд доходить висновку, що Кабінет Міністрів України уповноважив МВС України визначити порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги під час дії воєнного стану.
Наказом від 21.06.2022 № 376 Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) затвердило Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану (далі - Порядок № 376).
Відповідно до п. 1 Порядку № 376 останній визначає механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 у разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, які брали участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, а також поліцейських, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до п. 25 Порядку № 376, якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її отриманням звертаються інші особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, або в судовому порядку між цими особами.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами та органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, тимчасово зупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Аналізуючи норми Постанови № 168 та Порядку № 376, суд виснує, якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її отриманням звертаються інші особи, які також мають право на цю виплату, розподіл суми здійснюється за взаємною згодою осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги. У разі неможливості досягнення згоди, спір вирішується у судовому порядку між цими особами. У разі виникнення спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між такими особами та органами, уповноваженими на її призначення та виплату, щодо права на отримання допомоги та/або її розміру, орган, відповідальний за здійснення виплат, зобов'язаний тимчасово призупинити виплату. Виплата може бути відновлена лише після остаточного вирішення спору у судовому порядку та набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
З огляду на предмет спору, суд зазначає, що адміністративне судочинство не охоплює вирішення питань, пов'язаних із перерозподілом грошових коштів між фізичними особами. Вказані відносини, що виникають у зв'язку з таким перерозподілом коштів, належать до сфери цивільного права та повинні вирішуватися у порядку, визначеному цивільним судочинством.
Таким чином, позивач звернулася до адміністративного суду з вимогою, яка за своєю природою не підлягає розгляду в межах адміністративної юрисдикції, що свідчить про обрання неефективного та неналежного способу захисту порушеного права.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не нарахування й не виплати одноразової пропорційної частки грошової допомоги ОСОБА_1 як законному представнику члена сім'ї загиблого поліцейського матері малолітньої дитини - ОСОБА_5 , суд зазначає таке.
Суд встановив, що на момент розгляду заяв про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" членами сім'ї загиблого поліцейського ОСОБА_6 відповідно до довідки (за матеріалами особової справи) були дружина - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_7 , батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_3 та сестра - ОСОБА_8 .
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.04.2024 № 314 «Про виплату одноразової грошової допомоги», вирішено здійснити поетапну виплату одноразової грошової допомоги, а саме на першому етапі 1/5 від призначеної суми одноразової грошової допомоги і щомісяця частками впродовж 40 наступних місяців залишку невиплаченої суми одноразової грошової допомоги у таких розмірах: ОСОБА_3 - 3 750 000 грн 00 коп.; ОСОБА_2 - 3 750 000 грн 00 коп.; ОСОБА_4 - 3 750 000 грн 00 коп.; ОСОБА_4 - законному представникові неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_7 - 3 750 000 грн 00 коп.
Рішенням Жовківського районного суду м. Львова від 18.06.2024 у справі № 444/1360/24, яке набрало чинності 25.07.2024, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_5 .
Проте, встановлення факту батьківства ОСОБА_6 щодо малолітньої ОСОБА_5 відбулося вже після прийняття наказу відповідачем 1 щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Враховуючи наведені обставини справи, суд зазначає про те, що на час розгляду заяв третіх осіб відповідач 1 не знав і не міг знати про факт наявності у ОСОБА_6 малолітньої дитини - ОСОБА_9 .
Таким чином, суд доходить висновку, що відмова відповідача 1 щодо нарахування й виплати одноразової пропорційної частки грошової допомоги позивачу, як законному представнику малолітньої дитини - ОСОБА_5 , у зв'язку із загибеллю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не є протиправною.
Також, позивач у поданій позовній заяві не навела належних обґрунтувань щодо протиправності дій відповідача 2, та яким чином дії або бездіяльність відповідача 2 спричинили порушення її прав та інтересів.
Отже, відповідачі діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений вимогами діючого законодавства, а тому перша позовна вимога задоволенню не підлягає.
Оскільки суд дійшов висновку, що відповідачі у спірних правовідносинах діяли правомірно, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 у 15-денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення про нарахування та виплатити передбачену законодавством України одноразову грошову допомогу є похідними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідачів у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд,-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Департамент поліції особливого призначення «ОБ'ЄДНАНА ШТУРМОВА БРИГАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (04075, вул. Федора Максименка, 21, м. Київ; ЄДРПОУ 45013109).
Відповідач 2: Національна поліція України (01601, вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ; ЄДРПОУ 40108578).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 );
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).
СуддяКондратюк Юлія Степанівна