справа№ 380/1225/25
з питань відводу
12 березня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гавдик З.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплати позивачу у встановленому законом розмірі компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.11.2009 на момент фактичної виплати заборгованості з пенсії;
- Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу у встановленому законом розмірі компенсації втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.11.2009 по день фактичної виплати заборгованості з пенсії, з розміру фактично виплаченої позивачу пенсії у зазначеному періоді, з урахуванням раніше виплачених сум.
31.01.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
11.03.2025 суддя отримав заяву від представника позивача про відвід, яка мотивована тим, що четвертий рік позивачка, якій 83 роки, безперервно звертається до адміністративного суду за захистом порушеного права на пенсійне забезпечення на старості.
За результатом п'яти судових розглядів, починаючи з 30.11.2021: справи № 380/22572/21, № 380/13093/22, № 380/11008/23, 380/5500/24, 380/13550/24 позивачці відновлено пенсію за віком, починаючи з 01.11.2009, однак, дотепер не виплачено в установленому законом розмірі компенсацію втрати частини доходу за затримку виплати пенсії, за період з 01.11.2009 по день фактичної виплати заборгованості з пенсії, внаслідок чого позивачка змушена ініціювати шостий судовий розгляд.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 справу прийнято до розгляду суддею Гавдик Зіновієм Володимировичем, за правилами спрощеного позовного провадження.
Клопотання позивачки від 22.01.2025 про витребування у відповідача пенсійної справи позивачки, судом не розглянуто, пенсійна справа не витребувана.
Відповідно до статей 262, 263 КАС України, пенсійні спори розглядаються судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, при цьому процесуальні дії можуть відбуватися протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Порушуючи зазначені імперативні норми Закону, суд розгляд справи в період з 15.01.2025 до 02.03.2025 - не проводив, справу у встановлений законом термін не розглянув, чим грубо порушив процесуальні права позивачки.
Клопотання позивачки від 03.03.2025 про невідкладний розгляд справи - судом не розглянуто.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 вирішено розпочати розгляд справи заново та здійснювати за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 26.03.2025.
Загальне позовне провадження призначено для розгляду справ, які через їх складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Характер спірних правовідносин у справі: невиплата відповідачем позивачу в повному розмірі компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, не дає підстав для висновку про те, що для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи її потрібно розглядати за правилами загального позовного провадження.
Оскільки ця справа за своїм змістом не відноситься до переліку справ, які, згідно з частинами 3, 4 ст. 12 КАС України підлягають розгляду у спрощеному провадженні, доцільність її розгляду за правилами загального позовного провадження, відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України, не встановлена, то дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України.
Судом не наведено жодних аргументів щодо необхідності розгляду конкретної справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, судом грубо порушено імперативні норми процесуального права, оскільки згідно з п.п. 1-9 ч. 6 ст. 12, ч. 7 ст. 260 КАС України, розгляд пенсійних спорів може проводитись за правилами спрощеного позовного провадження виключно.
Фактично суд «покарав» позивачку, якій 83 роки, за звернення останньої до суду з клопотанням про прискорення розгляду справи, після місяця протиправної бездіяльності у справі суд обнулив справу (терміни) та розпочав її розгляд заново.
Такі очевидно протиправні дії суду свідчать про його упередженість на користь відповідача - місцевого суб'єкта владних повноважень, оскільки ухвалою від 05.03.2025 відкладається на значний строк виконання відповідачем обов'язку щодо виплати заборгованості з пенсії позивачці.
Отже, дії суду свідчать про його небажання розглянути адміністративний позов у встановлений законом строк. Судом допущено грубі порушення норм процесуального права у частині порядку та строків розгляду справи, не вжито заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Рішення суду свідчить про упередженість суду на користь відповідача у справі.
Позивачка похилого віку фактично позбавлена наданого їй ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод» права на справедливий та публічний розгляд справи у розумний термін незалежним та неупередженим судом.
Суд не поважає позивачку похилого віку, як учасника судового розгляду і відкрито демонструє, що порушення без поважних причин встановлених законом строків розгляду справи, інших процесуальних норм права - є практикою для даного суду.
Таке ставлення суду до виконання своїх професійних обов'язків зменшує авторитет судової влади.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р., ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. N 475/97-ВР), гарантує кожній фізичній чи юридичній особі право на розгляд незалежним та неупередженим судом у розумний строк справи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII , суди всіх інстанцій повинні забезпечувати не лише справедливий та неупереджений розгляд справ, а й дотримуватись визначених законом строків розгляду справ.
Необхідною умовою прийняття законного рішення в адміністративній справі є його розгляд незалежним і неупередженим судом, що забезпечується, зокрема, наявністю в процесуальному законі інституту відвід (самовідвід) судді.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя та об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Дані гарантії закріплені у статтях 19, 129 Конституції України , ст. 36 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, «суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи та підлягає відведенню (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді».
У справі встановлено такі обставини: суд протягом встановленого законом терміну для розгляду справи (30 днів) не розглядав справу взагалі, а потім із порушенням норм процесуального права перевів розгляд справи у загальне провадження, чим допустив судову тяганину та затягнув розгляд справи по суті на значний термін.
Волокита є однією з різновидів грубого порушення норм процесуального законодавства, у якому необґрунтовано затягується розгляд справи по суті, у результаті сторони позбавлені права на оперативне правосуддя.
Судом грубо порушено вимоги статей 4, 5, 12, 44, 47, 260, 262, 263 КАС України щодо забезпечення законних прав учасників судового процесу, порядку та строків розгляду адміністративного позову.
Законом України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя при виконанні своїх повноважень повинен уникати всього, що могло б применшити авторитет судової влади, гідність судді або викликати сумнів щодо його об'єктивності, справедливості та неупередженості.
Об'єктивні сумніви щодо неупередженості суду виключають довіру до судового рішення, прийнятого таким суддею.
Суд, який грубо і без поважних причин порушує закон, не може і не має права розглядати далі справи і забезпечити справедливе, неупереджене і своєчасне вирішення спору, що розглядається.
Позивач втратив довіру до суду і вважає, що суд з урахуванням обставин справи грубих порушень процесуальних норм, допущеної ним судової тяганини, не може продовжувати розглядати справи.
Судом також грубо порушено морально-етичні вимоги, що виявилося в ігноруванні та залишенні без розгляду повторних мотивованих клопотань позивачки похилого віку, яка вчетверте звернулася до суду.
Продовження розгляду справи судом, з урахуванням явної упередженості та недбалості, неетичної поведінки, свідомо може призвести до прийняття законного судового рішення.
Позивачем одночасно надсилається дисциплінарна скарга на тяганину суду та грубі навмисні суттєві порушення норм процесуального права у справі до Вищої Ради правосуддя.
В силу прийняття судом очевидно упередженого рішення на користь суб'єкта владних повноважень, із суттєвими порушеннями норм процесуального права, заявником одночасно надсилається повідомлення до Державного бюро розслідувань України про скоєння кримінального злочину: корупційна діяльність на користь місцевого суб'єкта владних повноважень.
Розглянувши заяву про відвід, суд встановив наступне.
Згідно із ст. 36 КАС України:
1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Відповідач у своєму відзиві зазначив наступне:
«У зв'язку з чим, повідомляємо, що вище згадані рішення суду Головним управлінням виконано повністю згідно з нормами чинного законодавства: здійснено перерахунок пенсійної виплати з 01.11.2009, поновлено виплату пенсії та проведено компенсацію втрати частини доходів на визначений позивачем банківський рахунок
…
Також, просимо суд звернути увагу, що керуючись пунктом 2.9 розділу II Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунок) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) де зазначено, що під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.
Зважаючи на факт проживання громадянина України ОСОБА_1 за межами України (HaGilad St 3/102, Naharuya, 2222202, Israe), на її поважний вік, на зміст позовних вимог, а також дату видачі довіреності - 10.08.2021 року, представником позивача не долучено належних та допустимих доказів того, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 є живою».
Згідно вимог КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З врахуванням вказаного судом вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно на думку суду аргументи позивача про наявність підстав, передбачених ст. 36 КАС України для відводу судді, відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно із ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи необґрунтованість заявленого позивачем відводу судді Гавдик З.В., питання про відвід судді відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 39, 40, 241, 248, 256 КАС України, суд -
Заяву про відвід судді Гавдик З.В., у справі № 380/1225/25 визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Гавдик З.В., передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Гавдик З.В.