справа№ 380/2824/24
з питань відстрочення і розстрочення виконання,
змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
11 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №380/2824/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернувся в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби відповідно до вимог абзацу 6 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 в редакції Закону № 2995-ІХ від 21 березня 2023 року, як військовослужбовця строкової військової служби, у якого виникла необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи - брата ОСОБА_2 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби відповідно до вимог абзацу 6 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язано НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) звільнити ОСОБА_1 з військової служби відповідно до вимог абзацу 6 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №380/2824/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дії та бездіяльності протиправними.
24.02.2024 за вх.№15499 від представника військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування поданої заяви представник заявника зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення ЛОАС від 15.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024. При цьому, рішенням суду зобов'язано видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення зі списків особового складу частини буде актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування. Після видання даного наказу, правовідносини проходження військової служби припинять існування. Законодавством не передбачено можливість повернення позивача до військової служби у разі прийняття рішенням судом касаційної інстанції про задоволення касаційної скарги військової частини НОМЕР_2 . Просить відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №380/2824/24 у термін до одного року.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №380/2824/24 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.
Судом призначено розгляд заяви на 11.03.2025 о 09:45 год. в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи в режимі відеоконференції.
10.03.2025 за вх.№19999 від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення. На переконання позивача сама по собі незгода відповідача з оскаржуваним судом рішенням та його оскарження до суду касаційної інстанції не є тією обставиною, яка істотно ускладнює виконання судового рішення та/або робить його неможливим, а відтак не є підставою для відстрочення його виконання. Оскільки перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених у заяві доводів та припущення на певні результати касаційного розгляду не можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Просить у задоволенні поданої заяви відмовити.
Сторони в засідання суду явки уповноважених представників в засідання суду не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. З огляду на неявку сторін та не повідомлення про причини такої неявки, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви про відстрочення виконання рішення, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частини 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з частиною 5 ст. 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, з аналізу вищенаведеної норми вбачається, що вона не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Наведені вище положення КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.
Так, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
При цьому, суд враховує, що при вирішення порушеного питання суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також: неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 2а-25767/10/0570.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим, підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.
Таким чином, розстрочення/відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об'єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду.
В обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення суду представник заявника, вказує на можливе задоволення касаційної скарги військової частини НОМЕР_2 у справі № 380/2824/24.
Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби відповідно до вимог абзацу 6 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язано НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) звільнити ОСОБА_1 з військової служби відповідно до вимог абзацу 6 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №380/2824/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Станом на день розгляду справи, касаційне провадження відкрито, рішення за результатами розгляду касаційної скарги не прийнято.
Слід зазначити, що під час вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення обґрунтованість касаційної скарги не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених вимог є предметом дослідження Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду спору та не можуть вирішуватись Львівським окружним адміністративним судом під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Водночас, такий процесуальний засіб як відстрочення виконання судового рішення може бути застосований у виключних випадках і за умови, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Відстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду, і відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Втім, заявником не доведено неможливість виконання рішення суду у спосіб, визначений судом.
Також, відсутні докази вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду, і того, що відстрочення виконання рішення строком на один рік забезпечить в майбутньому виконання судового рішення.
При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість істотного ускладнення ефективного захисту порушеного права або поновлення порушених прав та інтересів заявника, яке призведе до обмеження прав заявника, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Більше того, судом встановлено, судом встановлено, що представником військової частини НОМЕР_2 21.02.2025 подано до Верховного Суду заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі №380/2824/24.
Наразі питання зупинення дії рішення від 15.05.2024 у справі №380/2824/24 перебуває на розгляді Верховного Суду.
Відповідно до ст. 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Таким чином, нормами КАС України передбачено процедуру зупинення виконання судового рішення у випадку розгляду справи в касаційній інстанції.
Відповідне питання вирішується судом касаційної інстанції та не є в розумінні процесуального законодавства підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки відстрочення виконання судового рішення та зупинення виконання судового рішення є окремими процесуальними діями судів різних інстанцій, та підставами для прийняття ухвали по вказаним процесуальним діям є різні обставини.
Суд зазначає, що оскарження до суду касаційної інстанції рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року не є тією обставиною, яка істотно ускладнює виконання судового рішення та/або робить його неможливим.
Більше того, питання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року належить до вирішення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскільки заявником подано відповідну заяву, а тому заявником обрано неналежний захист інтересів шляхом звернення до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для відстрочення виконання судового рішення у цій справі, а тому заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_2 про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом №380/2824/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна