11 березня 2025 року справа №380/21337/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Тварковської Я.А.,
з участю представників:
позивача Школьної А.В.,
відповідача Буюклі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Школьна Алла Вікторівна, звернулася до суду з позовом до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (далі - відповідач, Управління), в якому, із урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 272-К від 27 вересня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради і в цій частині рішення суду допустити до негайного виконання;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано такими обставинами. ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Зазначає, що 26.08.2024 близько 19:00 год. відповідно до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208 КПК України вона була затримана як підозрювана у вчиненні злочину і 27.08.2024 їй було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Того ж дня старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/6995/24 28.08.2024 вищезазначене клопотання задоволено частково, застосовано щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням її у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19». Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 26.10.2024. Визначено заставу - у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 гривень. Встановлено підозрюваній, у випадку внесення застави, ряд обов'язків, зокрема: цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду. Вказана ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. За ОСОБА_1 28.08.2024 було внесено заставу у визначеному судом розмірі.
Звертає увагу, що з моменту затримання по день внесення застави позивач ОСОБА_1 перебувала в ізоляторі тимчасового тримання, а з 04.09.2024 по 09.09.2024 вона перебувала на лікарняному.
Вказує, що 09.09.2024 за допомогою порталу «Мегаполіс», в якому ведеться офіційне листування між працівниками Львівської обласної ради, позивач повідомила свого керівника - в.о. начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Білоуса Андрія Васильовича про те, що згідно з ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/6995/24 щодо неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави, встановлено ряд обов'язків, зокрема: цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду, тому з незалежних від неї підстав, вона не може бути присутньою на своєму робочому місці.
На думку позивача, всупереч вищенаведеному та нормами чинного законодавства, 26.09.2024 наказом в.о. начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності звільнено за прогул без поважних причин, з 27 вересня 2024 року. Підставою винесення вищезазначеного наказу є акт про відсутність на робочому місці від 10.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 11.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 12.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 13.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 16.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 17.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 18.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 19.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 20.09.2024; акт про відсутність на робочому місці від 23.09.2024.
Позивач вважає наказ в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 » № 272-К від 27 вересня 2024 року незаконним та протиправним, просить його скасувати, поновити її на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає в такому. Позивач не з'явилася на роботі 27.08.2024 та 28.08.2024 впродовж усього робочого дня, про причини неявки не повідомила своїх безпосередніх керівників: начальника відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб власності та начальника управління майном спільної власності. Зазначає, що адвокат Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Марусяк і партнери», Купець Олег Ігорович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 28.08.2024 скерував на електронну адресу відповідача повідомлення про те, що головний спеціаліст відділу аналізу фінансово-господарської діяльності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ОСОБА_1 у період часу з 27 серпня по 28 серпня 2024 року, з незалежних від неї підстав, не може бути присутня на робочому місці, оскільки залучена до участі в слідчих діях, що проводиться слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області у межах кримінального провадження. Вказує, що позивач, не повідомивши про це роботодавця, 29.08.2024 звернулась для відкриття лікарняного, який 04.09.2024 продовжила до 09.09.2024. Зазначає, що 10.09.2024 та 11.09.2024 позивач не з'явилася на роботі впродовж усього робочого дня, про причини неявки не повідомила, тому було складено акти «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1» від 10.09.2024 та від 11.09.2024. Звертає увагу на те, що позивач на неодноразові телефоні дзвінки працівників управління не реагувала, причини її відсутності на робочому місці не вдавалося з'ясувати.
Водночас позивач 09.09.2024, скориставшись системою електронного документообігу Megapolis.DocNet, без використання електронного цифрового підпису, на ім'я в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса скерувала повідомлення у статусі «внутрішня кореспонденція» про те, що ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 28 серпня 2024 року у справі № 461/6995/24 застосовано до неї запобіжний захід у вигляді застави та покладено обов'язок на два місяці цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду. Повідомила, що на даний час, з незалежних від неї підстав не може бути присутньою на робочому місці. Крім того, поставила до відома, що запобіжний захід нею оскаржено до Львівського апеляційного суду і 17 вересня 2024 року відбудеться судове засідання із розгляду апеляційної скарги.
Дане повідомлення в.о. начальника управління Білоусом А.В. було відхилено - «повернуто з узгодження» з приміткою про те, що позивачу необхідно надати роботодавцю відмову слідчого, прокурора, слідчого судді або суду щодо дозволу залишати своє постійне місце проживання для виходу на роботу, оскільки злочин, який їй інкримінований, не пов'язаний з виконанням трудових обов'язків.
У зв'язку з тим, що позивач надалі жодних дій не вчиняла, на телефонні дзвінки керівництва не відповідала, на робоче місце не з'являлася, було складені відповідні акти «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1» 12.09.2024-13.09.2024, 16.09.2024- 20.09.2024.
Зазначає, що 18.09.2024 було скеровано запит процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 42020230000000261 Львівської обласної прокуратури О.Сидору з метою повідомлення Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, чи зверталася ОСОБА_1 до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з метою отримання відповідного дозволу на перебування за адресою: м.Львів, вул. Винниченка, 18, з метою врегулювання виконання своїх трудових обов'язків, у разі звернень ОСОБА_1 за таким дозволом, та про прийняте рішення та надати відповідні копії з цього приводу. У відповідь на вказаний запит 20.09.2024 Львівська обласна прокуратура надіслала лист з повідомленням про те, що станом на 19.09.2024 прокурору надходило одне клопотання у кримінальному провадженні №42023140000000261 від 23.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, щодо надання дозволу на залишення місця проживання підозрюваній ОСОБА_1 , а саме клопотання її захисника Купця О.А. про дозвіл підозрюваній на залишення у період часу з 15 год по 19 год 05.09.2024 місця свого проживання для проведення зустрічі із її захисниками. Інших клопотань (заяв, звернень) про надання дозволу на залишення місця проживання від ОСОБА_1 та/чи її представників прокурору не надходило.
Вказує, що 20.09.2024 позивачу кур'єрською доставкою АТ «Укрпошта» було скеровано лист з проханням надати письмові пояснення Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради про причини відсутності її на робочому місці у строк до 26.09.2024. У період з 23.09.2024 по 27.09.2024 позивач була відсутня на своєму робочому місці протягом усього робочого дня, що підтверджується відповідними актами «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1».
Позивач 25.09.2024, скориставшись системою електронного документообігу Megapolis.DocNet, без використання електронного цифрового, на ім'я в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса скерувала пояснення у статусі «вхідна кореспонденція» про те, що її відсутність на робочому місці період з 28 серпня 2024 року була зумовлена поважною причиною - застосування щодо неї запобіжного заходу, що унеможливлює її явку на робоче місце.
Наказом управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27.09.2024 № 272-К відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнено ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності - за прогул без поважних причин, з 27 вересня 2024 року. Також 27.09.2024 позивачу скеровано повідомлення кур'єрською доставкою АТ «Укрпошта» «Про необхідність отримання трудової книжки».
Вважає, що Управління майном спільної власності Львівської обласної ради вжило всіх можливих заходів для врегулювання трудових відносин з позивачем, акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці є законною підставою для її звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, відсутні правові підстави для поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Просить у задоволенні позову відмовити.
Не погоджуючись із відповідачем, позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій щодо аргументів, наведених у відзиві, заперечила. Зазначила, що обов'язок, встановлений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 у справі № 461/6995/24 цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду, було скасовано ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.10.2024 у справі № 461/6995/24. Тільки з цього моменту, на думку позивача, вона могла прибути на своє робоче місце для виконання покладених на неї посадових обов'язків і це не призвело б до негативних для неї наслідків - порушення обов'язків, покладених на неї судом як мірою запобіжного заходу.
Вважає, що законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 358/1570/16-ц, зазначено, що для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причин такої відсутності. У цьому рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що у межах дії запобіжного заходу, який передбачає заборону підозрюваному залишати місце свого проживання, неявка на робочому місці не може кваліфікуватися як прогул, оскільки у особи була поважна причина об'єктивного характеру, тобто така, що виключає вину працівника.
Ухвалою від 18.10.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 05.11.2024.
Позивач 18.10.2024 (вх. № 77525) подала клопотання про уточнення позовних вимог.
Відповідач 01.11.2024 (вх. № 81258) подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача 05.11.2024 (вх. № 81808) подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідач 05.11.2024 (вх. № 81557) подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим підготовче засідання, призначене на 05.11.2024, відкладено до 19.11.2024.
Представник позивача 18.11.2024 (вх. № 85355) подав відповідь на відзив.
Відповідач 18.11.2024 (вх. № 85309) подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим підготовче засідання, призначене на 19.11.2024, відкладено до 26.11.2024.
Підготовче засідання, призначене на 26.11.2024, відкладено до 03.12.2024 у зв'язку із неявкою позивача.
У підготовчому засіданні 03.12.2024 оголошено перерву до 10.12.2024 у зв'язку поданням додаткових пояснень.
Відповідач 09.12.2024 (вх. № 90861) подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Підготовче засідання, що призначене на 10.12.2024 відкладено до 14.01.2025 у зв'язку із заявленими сторонами клопотаннями.
Представник позивача 10.12.2024 (вх. № 91281) подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідач 10.12.2024 (вх. № 91599) подав клопотання з процесуальних питань.
Ухвалою від 14.01.2025 закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 04.02.2025.
Суд у судовому засіданні 04.02.2025 заслухав вступні промови сторін та оголосив перерву до 04.03.2025 перед стадією дослідження доказів.
Суд у судовому засіданні 04.03.2025 суд дослідив письмові докази, заслухав промови (заключне слово) учасників справи у судових дебатах, перейшов до стадії прийняття рішення та у зв'язку з цим оголосив перерву до 11.03.2025.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про прийняття ОСОБА_1» № 52-К від 09.04.2024 була призначена на посаду головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради з 10 квітня 2024 року на умовах строкового договору до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Згідно з копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 26.08.2024, старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Львівській області капітан поліції Заблоцький О.В., перебуваючи в кафе «Паго», що знаходиться за адресою: м. Львів, просп. Червоної Калини, 91а, о 18 год. 33 хв, відповідно до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208 КПК України затримав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як підозрювану у вчиненні злочину. Згідно з вказаним протоколом, за результатами затримання ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки Samsung A70 IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 та мобільний телефон марки Samsung Galaxy S21 із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_4 .
Адвокат Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Марусяк і партнери», Купець Олег Ігорович, який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера про право на зайняття адвокатською діяльністю, 28.08.2024 скерував на електронну адресу Управління повідомлення, про те, що головний спеціаліст відділу аналізу фінансово-господарської діяльності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ОСОБА_1 у період часу з 27 серпня по 28 серпня 2024 року, з незалежних від неї підстав, не може бути присутня на робочому місці, оскільки залучена до участі в слідчих діях, що проводиться слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області у межах кримінального провадження. Вказане повідомлення зареєстровано відповідачем за вх. № 2938 та факт його отримання не заперечується.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 у справі № 461/6995/24 частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова шляхом застосування щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з утриманням її у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19». Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 26.10.2024 року включно. Визначено заставу - у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 гривень. Встановлено підозрюваній ОСОБА_1 , у випадку внесення застави, наступні обов'язки строком на два місяці з моменту внесення застави:
1) прибувати до слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду.;
3) повідомляти слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із підозрюваною ОСОБА_1 , а також свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Січових Стрільців, 11 свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказана ухвала підлягала негайному виконанню після її проголошення.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду ухвалою від 17.10.2024 у справі № 461/6995/24 скасувала ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_1 , підозрюваній у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023140000000261 від 23 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та прийняла нову, якою застосувала до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 26 жовтня 2024 року включно. Визначено заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 гривень. На підставі ч.5 ст.194 КПК України покладено на підозрювану ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися з території Львівської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Згідно з відомостями, що отримані за допомогою порталу електронних послуг Пенсійного фонду України станом на 11.10.2024, на підставі листка непрацездатності № 13518243-2025362717-1.1, номер випадку непрацездатності 13518243, з 29.08.2024 по 03.09.2024 позивач була тимчасово непрацездатна внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві; на підставі листка непрацездатності № 13518243-2025249613-1, номер випадку непрацездатності 13518243, з 04.09.2024 по 09.09.2024 позивач була тимчасово непрацездатна внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві.
ОСОБА_1 09.09.2024 за допомогою системи електронного документообігу Megapolis.DocNet, в якому ведеться офіційне листування між працівниками Львівської обласної ради, надіслала повідомлення в.о. начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Білоусу А.В. про те, що згідно з ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/6995/24 щодо неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави, покладено обов'язок на два місяці цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду, тому з незалежних від неї підстав, вона не може бути присутньою на своєму робочому місці. Повідомила, що запобіжний захід нею оскаржено до Львівського апеляційного суду і 17 вересня 2024 року відбудеться судове засідання із розгляду апеляційної скарги, як додаток долучила копію ухвали Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 у справі № 461/6995/24.
В.о. начальника управління Білоус А.В. відхилив повідомлення з приміткою про необхідність надання відмови слідчого, прокурора, слідчого судді або суду щодо дозволу залишати місце свого постійного проживання для виходу на роботу, що підтверджується наданим знімком екрана із системи електронного документообігу Megapolis.DocNet.
Відповідно до складених відповідачем 11.09.2024, 12.09.2024, 13.09.2024, 16.09.2024, 17.09.2024, 18.09.2024, 19.09.2024, 20.09.2024 актів «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1», така подія мала місце протягом усього робочого дня.
Відповідач засобами поштового зв'язку направив лист від 20.09.2024 № 1166, в якому повідомив ОСОБА_1 про надходження на запит Управління повідомлення процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва прокуратури Львівської області О.Сидор від 20.09.2024 про ненадходження від ОСОБА_1 чи її представників клопотань, заяв чи звернень про надання дозволу на залишення місця проживання на виконання п.2 ухвали Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/6995/24 про обрання запобіжного заходу. Просив надати письмові пояснення Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради про причини відсутності на робочому місці у строк до 26.09.2024.
ОСОБА_1 23.09.2024 у відповідь на лист від 20.09.2024 № 1166 надала письмові пояснення, в яких вказала, що ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 у справі № 461/6995/24 в частині покладення обов'язку цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду, вона оскаржила до Львівського апеляційного суду. Судове засідання із розгляду апеляційної скарги, призначене на 17 вересня 2024 року, не відбулося у зв'язку передачею апеляційної скарги передано на розгляд іншій колегії суддів Львівського апеляційного суду по причині відставки раніше визначеного судді. Станом на день надання пояснень судовий розгляд скарги не призначений. Зазначила, що відсутність на робочому місці в період з 28 серпня 2024 року була зумовлена поважною причиною, у вигляді застосування щодо неї запобіжного заходу, який унеможливлював її явку на робоче місце.
Відповідач 23.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024, 26.09.2024, 27.09.2024 склав акти «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1», зі змісту якого видно, що така подія мала місце протягом усього робочого дня.
Наказом В.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 272-К від 27.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності звільнено за прогул без поважних причин з 27 вересня 2024 року.
Відповідач цього ж числа 27.09.2024 засобами поштового зв'язку направив позивачу лист № 1217 «Про необхідність отримання трудової книжки».
Наказ в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 272-К від 27 вересня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » є предметом оскарження з підстав протиправності.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті третьої Закону України «Про державну службу» від 10.12.2025 № 889-VIII, дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування наведені в Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-IIІ (далі - Закон № 2493-IIІ).
Статтею 1 Закону № 2493-ІІІ визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до статті 2 Закону № 2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно із статтею 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до вимог статті 8 Закону № 2493-ІІІ основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є, зокрема: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
Згідно із частиною третьої статті 7 Закону № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Стаття 147 КЗпП України визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України.
Відповідно до вимог статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Водночас правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Отже, суд приходить до висновку, що за порушення трудової дисципліни посадова особа органу місцевого самоврядування може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності із застосуванням одного з видів стягнення: догани, звільнення. При цьому, факт протиправної винної дії або бездіяльності такої посадової особи, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених законодавством, повинен бути підтверджений достатніми доказами.
Водночас адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження керівника щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У справі, що розглядається, позивача було звільнено з посади головного спеціаліста відділу аналізу фінансово-господарської діяльності юридичних осіб обласної власності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив судам, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин справ.
Поважність причин відсутності на роботі ОСОБА_1 у період з 27.08.2024 по 09.09.2024 включно підтверджено такими доказами.
Як встановив суд, адвокат Купець О.І., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , повідомив Управління про відсутність позивача на роботі 27.08.2024 та 28.08.2024. У повідомленні йшлося про те, що неявка зумовлена незалежними під позивача підставами - ОСОБА_1 з 27 серпня по 28 серпня 2024 року залучена до участі в слідчих діях, що проводиться слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області у межах кримінального провадження.
Позивач була тимчасово непрацездатна у період з 29.08.2024 по 09.09.2024.
Вказана обставина встановлена судом на підставі знімку екрана із особистого кабінету позивача на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України станом на 11.10.2024: листок непрацездатності № 13518243-2025362717-1.1, номер випадку непрацездатності 13518243, з 29.08.2024 по 03.09.2024 - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві; листок непрацездатності № 13518243-2025249613-1, номер випадку непрацездатності 13518243, з 04.09.2024 по 09.09.2024 - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві.
Доводи позивача, що такий медичний висновок про тимчасову непрацездатність можливо зробити без особистого візиту до лікаря є обґрунтованими з огляду на таке.
Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2021 № 1066.
Згідно з пунктом першим розділу IV згаданого Порядку, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування, формування медичних висновків в амбулаторних умовах надання медичних послуг може здійснюватися лікарем, який надає первинну медичну допомогу, на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв'язку або інтернет-телефонії, засобів телемедичного зв'язку з обов'язковим відповідним записом у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я за категоріями: «Захворювання або травма загального характеру», в разі наявності у пацієнта симптомів гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, грипу або гострої респіраторної інфекції - на період до 5 календарних днів. У разі, якщо тимчасова непрацездатність пацієнта продовжується понад 5 календарних днів, лікуючим лікарем формується новий медичний висновок в межах одного випадку тимчасової непрацездатності за результатом особистого медичного огляду пацієнта без встановлення відмітки про початок нового випадку тимчасової непрацездатності.
Таким чином, відповідачу було відомо про причини відсутності на роботі ОСОБА_1 з 27.08.2024 по 09.09.2024, підтвердженням чого є відсутність у вказаний період актів про відсутність позивача на роботі.
Щодо поважності причин відсутності на роботі ОСОБА_1 у період з 10.09.2024 по 27.09.2024, суд зазначає таке.
Із копії ухвали Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 у справі № 461/6995/24, встановлено підозрюваній ОСОБА_1 , у випадку внесення застави, серед інших, такий обов'язок строком на два місяці з моменту внесення застави: 2) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду.
Позивач 09.09.2024 за допомогою системи електронного документообігу Megapolis.DocNet, в якому ведеться офіційне листування між працівниками Львівської обласної ради, надіслала керівнику - в.о. начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Білоусу А.В. повідомлення про вказані обмеження, через які вона не може бути присутньою на своєму робочому місці і додала копію Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 у справі № 461/6995/24.
Суд звертає увагу, що у той же ж день в.о. начальника управління Білоус А.В. відхилив повідомлення з приміткою про необхідність надання позивачем відмови слідчого, прокурора, слідчого судді або суду щодо дозволу залишати місце свого постійного проживання для виходу на роботу, що підтверджується наданим знімком екрана із системи електронного документообігу Megapolis.DocNet.
Відповідач засобами поштового зв'язку направив позивачу лист від 20.09.2024 № 1166, в якому повідомив ОСОБА_1 про надходження на запит Управління повідомлення процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва прокуратури Львівської області О.Сидор від 20.09.2024 про ненадходження від ОСОБА_1 чи її представників клопотань, заяв чи звернень про надання дозволу на залишення місця проживання на виконання п.2 ухвали Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/6995/24 про обрання запобіжного заходу. Просив надати письмові пояснення Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради про причини відсутності на робочому місці у строк до 26.09.2024.
Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про факт звернення ОСОБА_1 або її представника до слідчого, прокурора в провадженні якого перебувало кримінальне провадження, слідчого судді або суду з метою отримання дозволу залишати місце свого постійного проживання для виходу на роботу.
Відсутність позивача протягом робочого дня 11.09.2024, 12.09.2024, 13.09.2024, 16.09.2024, 17.09.2024, 18.09.2024, 19.09.2024, 20.09.2024, 23.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024, 26.09.2024, 27.09.2024 підтверджується актами управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1».
Суд звертає також увагу, що роботодавець виконав обов'язок, передбачений статтею 149 КЗпП України про необхідність отримання письмових пояснень від порушника трудової дисципліни.
Як встановлено судом, у відповідь на лист від 20.09.2024 № 1166 позивач 23.09.2024 надала письмові пояснення. Зазначила, що відсутність на робочому місці в період з 28 серпня 2024 року була зумовлена поважною причиною у вигляді застосування щодо неї запобіжного заходу, що унеможливлювало її явку на робоче місце.
Суд не бере до уваги покликання позивача щодо застосування у спірних правовідносинах правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 у справі № 169/1715/15-ц з таких міркувань.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у згаданій справі залишив без змін рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими скасовано наказ № 54 від 10 листопада 2014 року за підписом начальника Ірпінської міської державної лікарні ветеринарної медицини про звільнення позивача з посади завідувача державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи в м. Ірпені у зв'язку з прогулом без поважних причин, зобов'язано Ірпінську міську державну лікарню ветеринарної медицини Управління ветеринарної медицини в м. Ірпені внести запис про скасування наказу № 54 від 10 листопада 2014 року до трудової книжки позивача та поновити позивача на посаді завідувача державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи в м. Ірпені. Суд встановив, що відповідач не надав доказів виконання вимог статті 149 КЗпП України. Окрім того, суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача про поважність причин відсутності на роботі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді прогулу в період з 20 жовтня по 10 листопада 2014 року, враховуючи, що в цей період він знаходився під вартою на підставі судових рішень, не встановлено. Проте, у цій справі, 04 листопада 2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області міра запобіжного заходу позивачу була змінена на домашній арешт, і відповідно до вказаної постанови серед обов'язків домашнього арешту останньому було заборонено покидати місце проживання протягом 24 годин на добу.
У ситуації із позивачем ОСОБА_1 , їй було встановлено у випадку внесення застави, серед інших, такий обов'язок строком на два місяці з моменту внесення застави: 2) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду.
На думку суду, обов'язок, покладений на ОСОБА_1 , не був ідентичним тому, що у справі № 169/1715/15-ц.
Окрім того, у судовому засіданні представник позивача не надала суду переконливих доказів того, що ОСОБА_1 або її представники не могли отримати дозвіл на залишення місця проживання для врегулювання трудових відносин.
Суд зауважує, що позивач є посадовою особою органу місцевого самоврядування, має виконувати посадові обов'язки, дотримуватись правил трудового розпорядку, а у випадку відсутності на роботі - повідомляти свого роботодавця про причини відсутності на робочому місці.
За встановлених фактичних обставин суд висновує, що причини відсутності на роботі ОСОБА_1 у період з 10.09.2024 по 27.09.2024 є неповажними, а наказ в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 272-К від 27.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин - правомірним.
Суд зауважує, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності рішення виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи наказ в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 272-К від 27.09.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд прийшов до висновку, що такий прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для визнання такого наказу протиправним.
Оскільки позовні вимоги позивача про поновлення її на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу № 272-К від 27.09.2024, підстави для їх задоволення також відсутні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (вул. Винниченка, буд. 18, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 25255072) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 березня 2025 року.
Суддя О. П. Хома