12 березня 2025 року Справа № 280/10302/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ» (пр. Соборний, буд. 21, м. Запоріжжя, 69063) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Чубанова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69018) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ» (далі - позивач, ТОВ «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ») до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Відділ ДН(К) у Запорізькій області), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ 045742 від 22.10.2024.
В обгрунтування позовни вимог позивач зазначив, що що оскаржувану постанову прийнято відповідачем за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III. Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугував висновок інспектора про відсутність на момент проведення перевірки роздруківки даних режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 з цифрового тахографу за 15.09.2024 (на момент перевірки особиста картка водія ОСОБА_1 не знаходилась в слоті тахографа). Позивач не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки вважає, що у даному випадку відсутній факт порушення позивачем приписів ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки транспортний засіб був обладнаний цифровим тахографом і при собі водій мав картку водія, а також зробив роздруківку роботи цифрового тахографа, що не було взято до уваги. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 11.11.2024 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (без виклику) сторін.
21.11.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування відзиву посилається на те, що в момент проведення рейдової перевірки у водія дійсно була в наявності картка водія та роздруківка даних з цифрового тахографу, але як виявилось, водій не вставив до кінця у слот тахографу особисту картку водія, у зв'язку з чим тахограф з початку руху транспортного засобу не виконував свої функції. Звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у даному випадку неуважності водія, а саме водій не вставив у слот тахографу особисту картку водія, у зв'язку з чим неможливо встановити режим праці і відпочинку водія (підтвердженням відсутності особистої картки водія у слоті тахографу є відсутність у роздруківці ПІБ водія, відстань пройдена водієм з моменту початку руху транспортного засобу, перелік всіх режимів водія). Отже, під час перевірки водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки, роздруківки даних роботи цифрового тахографу за 15.09.2024, тому був складений акт №АР059407. Зважаючи на зазначене вважає, що Відділом ДН(К) у Запорізькій області Укртрансбезпеки правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045742 від 22.10.2024 за порушення ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
25.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує доводи відповідача та підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
28.11.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях відповідач посилається на те, що оскільки на момент проведення перевірки ТЗ позивача було обладнано цифровим тахографом, тому позивач був зобов'язаний самостійно отримати інформацію про свій час роботи та відпочинку за попередні 28 днів (попередньо самостійно зробити роздруківку з цифрового тахографа або видати бланк підтвердження діяльності за відповідні дати), лише наявність у водія особистої картки водія, без її належного використання, не звільняє від відповідальності автомобільного перевізника. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
15.09.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на 452 км + 811 м а/д М-05.
Під час проведення рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки PETRO, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред'явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки:
- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп марки PETRO, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 ; посвідчення водія серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_1 ; картка водія НОМЕР_6 від 09.12.2020;
- роздруківка даних цифрового тахографу за 15.09.2023;
- ТТН №2024/09/15-3407 від 15.09.2024.
Проти вказаних обставин сторони у позові та відзиві не заперечували.
На момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки було виявлено порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме: під час перевезення небезпечних вантажів, перевізник не забезпечив водія роздруківкою даних роботи цифрового тахографа, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.09.2024 №АР059407 (далі - Акт перевірки).
Так, Актом перевірки зафіксовані порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: «на момент перевірки особиста картка водія ОСОБА_1 не знаходилась у слоті тахографа (ТЗ обладнаний цифровим тахографом)», у тому числі порушення, відповідальнсть за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «ч.1 абз.3 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки роздруківки даних режиму праці та відпочинки водія ОСОБА_1 за 15.09.2024».
Водій ОСОБА_1 з актом перевірки №АР059407 був ознайомлений, в поясненнях зазначив: не згоден, акт засвідчив своїм підписом.
22.10.2024 Відділом ДН(К) у Запорізькій області стосовно позивача винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045742, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
У Постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу вказано, що автомобільним перевізником допущено порушення вимог ст.34, ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.1 наказу МТЗУ №340 всі 07.06.2010, п.3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме: «під час перевезення небезпечних вантажів, перевізник не забезпечив водія роздруківкою даних роботи цифрового тахографа».
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045742 від 22.10.2024, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (частина 1 статті 5 цього Закону).
За змістом статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, крім іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-III постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.
Міністерством транспорту та зв'язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Отже, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку, встановлює Положення №340.
Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктами 6.2 та 6.3 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Інструкція №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 3.3. Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 );
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа. (п. 3.6. Інструкції №385).
Аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв'язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими є картка водія або роздруківка даних роботи тахографа, у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа.
Отже, у випадку обладнання транспортного засобу тахографом норми чинного законодавства зобов'язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія, або роздруківку даних роботи тахографа.
При цьому, уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок із забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки документів, встановлених чинним законодавством, на підставі яких здійснюється перевезення. У разі відсутності на момент проведення рейдової перевірки визначених законодавством документів, до перевізника застосовується штраф.
З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідності до ст. 49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу, ОСОБА_1 , пред'явив до перевірки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп марки PETRO, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 ; посвідчення водія серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_1 ; картку водія НОМЕР_6 від 09.12.2020; роздруківку даних цифрового тахографу за 15.09.2023; ТТН №2024/09/15-3407 від 15.09.2024.
Отже, під час рейдової перевірки водій надав посадовій особі відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки роздруківку даних цифрового тахографу за 15.09.2024, втім, як стверджує відповідач, під час рейдової перевірки було виявлено факт неналежного використання водієм особистої картки до цифрового тахографу, оскільки така картка не була встановлена у відповідний слот тахографа.
Втім, суд враховує, що водій ОСОБА_1 мав при собі діючу картку водія, та пред'явив її посадовим особам Укртрансбезпеки, що не заперечується відповідачем.
Натомість, у висновках акту перевірки від 15.09.2024 №059407 посадовими особами Укртрансбезпеки інкримінується позивачу порушення ст. 48 Закону №2344-III, вимог Наказів Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 та від 24.06.2010 №385 в частині того, що на момент перевірки особиста картка водія ОСОБА_1 не знаходилась у слоті тахографа (ТЗ обладнаний цифровим тахографом), хоча наявність у водія роздруківки даних цифрового тахографу за 15.09.2023 та іншого альтернативного документу - картки водія - відповідачем у відзиві не заперечується.
При цьому, суд зазначає, що диспозиція норми статті 60 Закону №2344-III відносить до об'єктивної сторони складу відповідного правопорушення лише факт відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, водночас, у спірних правовідносинах такі документи, зокрема, роздруківка даних цифрового тахографу за 15.09.2023 та картка водія, були наявні та пред'явлені водієм перевіряючим.
Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд дійшов висновку, що підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ були відсутні, оскільки на момент проведення рейдової перевірки водій мав в наявності та пред'явив документи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, а тому постанова Відділу ДН(К) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045742 від 22.10.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи з огляду на те, що відповідачем не доведено факт допущення ТОВ «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ» порушення законодавства про автомобільний транспорт під час рейдової перевірки, наслідки якої зафіксовано в акті №059407 від 15.09.2024, отже такі аргументи не впливають на висновок суду про протиправність оскаржуваної постанови.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ» (пр. Соборний, буд. 21, м. Запоріжжя, 69063) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Чубанова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69018) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ» адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045742 від 22.10.2024
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙДИНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «12» березня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль