12 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7907/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_1 та видати довідку про відстрочку, відповідно до додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 18.05.2024 року без вимоги довідки з ЄДЕБО.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що згідно довідки про безумовне підтвердження заяви щодо прийому іноземця на денну форму навчання (іноземний студент) від 09.09.2024 року та перекладом до неї, зарахований студентом до Школи бізнесу Епслі Лондон протягом періоду з 01.10.2024 року по 28.02.2026 року, очікувана тривалість денної форми навчання для докторської програми стаціонарна форма освіти III рівня (освітній і науковий), за напрямком - Доктор наук в області управління на платній основі та продовженні навчання на І курсі І семестру. Всі платежі були сплачені та внесені.
Також, згідно листа про умовну пропозицію щодо прийому на навчання від 09.09.2024 року, Академічний комітет з прийому на навчання в Школі бізнесу Епслі, схвали заяву позивача про прийом на навчання на перший курс денного навчання за програмою Доктор наук в області управління.
Поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
Відтак, на переконання позивача, статус здобувача освіти на денній формі навчання, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гарантує йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Враховуючи наведене, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач подав відповідну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, у відповідь отримав повідомлення № 1682 від 11.10.2024 року, зі змісту якого, протоколом від 10.10.2024 року № 30 Комісія з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відмовила позивачу у задоволенні його заяви з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з відсутністю довідки про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, оскільки вимога подати довідку через ЄДЕБО є дискримінаційною для студентів, які навчаються за кордоном, так як дана система створена виключно для українських навчальних закладів, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов'язання надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою судді від 03.12.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.12.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволенню.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було додано до заяви про надання йому відстрочки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідку закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідку закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна, що передбачені п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак, комісією правомірно було прийнято рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу підчас мобілізації на особливий період (протокол №30 від 10.10.2024 року).
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 надати йому відстрочку від призову на військову службу підчас мобілізації на особливий період за п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вважає її некоректною та не обґрунтованою, оскільки в даному випадку прийняття такого рішення судом буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 прийнятий на навчання до Школи бізнесу Епслі, Лондон, протягом періоду з 01.10.2024 року до 28.02.2026 року, очікувана тривалість денної форми навчання для докторської програми, стаціонарна форма освіти ІІІ рівня (освітній і науковий), за напрямком - Доктор наук в області управління на платній основі та продовженні навчання на І курсі І семестру.
Так, позивач подав заяву Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом № 1682 від 11.10.2024 повідомлено позивача про те, що йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (протокол комісії від 10.10.2024 № 30), оскільки відсутня Довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Рішення про відмову у наданні відстрочки оформлене протоколом № 30 від 10.10.2024.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із положеннями статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Нормами ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію№ постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України №3543-XII).
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 4 Закону України №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Відповідно до ст. 23 Закону України №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає про те, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.11-12).
До вказаної заяви позивач долучив: лист-обгрунтування щодо наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; паспорт громадянина України; РНОКПП; військовообліковий документ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; Conditional Offer of Acceptance/Умовна пропозиція щодо прийому на навчання Apsley Business School/Школи Бізнесу Епслі від 29.02.2029 року; Unconditional Confirmation of application and commencement of studies/Безумовне підтвердження заяви та початок навчання Apsley Business School/Школи Бізнесу Епслі від 19.08.2024 року; Довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Повідомленням відповідача за № 1682 від 11.10.2024 доведено до відома позивача про стан розгляду заяви про надання відстрочки. Вказано про те, що комісією за результатом розгляду заяви прийнято рішення яке оформлене протоколом від 10.10.2024 № 30 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Зазначено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови вказано про те, що не має законних підстав для надання відстрочки, а саме відсутність довідки про здобувача освіти, сформованій в ЄДЕБО (а.с.13).
Надаючи оцінку підставам відмови позивачеві у наданні відстрочки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Додатком 5 до Порядку №560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України №3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Відтак, військовозобов'язаний, який претендує на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України №3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною в додатку 9 до Порядку №560.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» визначено забезпечити створення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником - Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство «Інфоресурс».
Проте іноземні навчальні заклади не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та відповідно не можуть сформувати таку довідку.
Рішенням про прийом на навчання від 09.09.2024 року, копія якого міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 зараховано на перший курс денного навчання за програмою - Доктор наук в області управління в Apsley Business School/Школа Бізнесу Епслі, Лондон в період з 01.10.2024 року по 28.02.2026 року (а.с.15).
Відтак, у матеріалах справи є докази що підтверджують факт здобування позивачем вищої освіти в іноземному вищому навчальному закладі.
Окрім того, як встановлено судом, рівень освіти, що на даний момент здобуває позивач, є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Таким чином здобуття освіти відбувається позивачем у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Тобто вказаними обставинами підтверджується наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом з тим, неможливість навчального закладу сформувати довідку в ЄДЕБО не може позбавляти позивача право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В той же час відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період мотивована лише відсутністю довідки про здобувача освіти, сформованою в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відповідно до постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
При цьому суд зауважує на тому, що комісія, відповідно до вищезазначених законодавчих норм, не була позбавлена можливості самостійно перевірити законність підстав для надання відстрочки, зокрема, підготувати запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використати інформацію з публічних електронних реєстрів, отже відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є безпідставною та необґрунтованою.
З врахуванням того, що суд не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, ефективним способом захисту позивача буде зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з врахуванням висновків суду.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого протоколом № 30 від 10.10.2024 року, в частині, що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3. Зобов'язати Комісію з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті