12 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6957/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , в особі представника Нам'яка Ю.Ю., звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних; 2) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 що стосуються видачі мобілізаційного розпорядження щодо ОСОБА_1 ; 3) Визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо незаконного затримання без законних на те повноважень у відношенні до ОСОБА_1 ; 4) Визнати протиправною дії/бездіяльність військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження з порушенням визначеного Законом порядку під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов'язаних з визначенням придатності ОСОБА_1 ; 5) Скасувати протокол військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров'я до військової служби.
Ухвалою судді від 02 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Вказаною ухвалою залучено до участі в справі співвідповідача - військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 січня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову, в якій просить вважати позовними вимогами (предметом позову) наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають в затриманні та подальшому утриманні ОСОБА_1 під контролем службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 04.11.2024 по 08.11.2024.
2) Визнати протиправними дії позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо проведення обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 на предмет визначення ступеня придатності до військової служби.
3) Визнати протиправним та скасувати протокол засідання позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , відображений у книзі протоколів засідання позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії за № 3876 від 06.11.2024, в частині, яка стосується ОСОБА_1 .
4) Визнати протиправною та скасувати довідку (рішення) № 4/3876 (дата видачі - 06.11.2024, № 26099) позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , із заключної частини якої вбачається, що ОСОБА_1 є придатним до військової служби, що є Додатком № 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
5) Визнати протиправним та скасувати наказ № 998 від 08.11.2024, в частині, що стосується ОСОБА_1 , про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
6) Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 313 від 08.11.2024 про призначення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
7) Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити від проходження військової служби ОСОБА_1 з урахуванням того, що останній є виключеним з військового обліку і, як наслідок, йому не притаманні ознаки військовозобов'язаної особи.
Ухвалою суду від 09 січня 2025 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідача - військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року поновлено позивачу строк звернення до суду в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 313 від 08.11.2024 року та продовжено розгляд справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача 08 листопада 2024 року призвано на військову службу під час мобілізації. В той же час, на момент призову позивач не був військовозобов'язаним та був знятий з військового обліку на підставі висновку про непридатність до несення військової служби. Разом з тим, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено медичний огляд позивача та встановлено його придатність до військової служби. Однак, на переконання позивача такий медичний огляд проведено поверхнево, з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, відтак вважає таку довідку протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача було призвано на військову службу, та позивач вважає такі дії протиправними, то в свою чергу решта наказів, що пов'язані з проходженням позивачем військової служби є похідними від наказу про призов, та як наслідок також підлягають скасуванню.
Відповідач -1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачем порушено порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії, передбачений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, згідно з вимогами якого оскарження висновку постанови, довідки позаштатної ВЛК здійснюється в порядку, визначеному вказаним положенням до вищої військово-лікарської комісії, а не одразу в судовому порядку. Зазначає, що позивача у встановленому порядку було направлено для проходження обов'язкового медичного огляду з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Представник позивача надав суду відповідь на відзив відповідача -1, в якому зазначив, що позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено обстеження та огляд на стан придатності позивача до військової служби, та в подальшому видано протиправну довідку про його придатність до служби. Зазначає, що відповідачем -1 не надано жодних документів, пов'язаних із оцінкою законності дій співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стосуються затримання та утримання позивача.
Відповідач -2 відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач -3 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що військова частина не наділена повноваженнями встановлювати правомірність прийнятих територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки рішень щодо мобілізації громадян. Оскільки на момент прийняття командиром військової частини НОМЕР_1 оскаржуваного наказу про зарахування позивача до військової частини НОМЕР_1 не існувало жодних законних підстав для відмови у прийнятті його для проходження військової служби по мобілізації, то наказ 08.11.2024 року № 313 прийнято на законних підставах уповноваженою на те особою. Відтак, після видання командиром військової частини НОМЕР_1 наказу від 08.11.2024 року № 313 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Цими актами не передбачено звільнення з військової служби у спосіб скасування наказів про призов та про призначення до військової частини.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10 лютого 2023 року № 29/2/542 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10 жовтня 2023 року № 1689 підтверджено, що позивач визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Довідкою № 4/3876 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06 листопада 2024 року позивач визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 08 листопада 2024 року № 998 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» позивача призвано та направлено для проходження військової служби в складі військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08 листопада 2024 року № 313 позивач призначений до військової частини НОМЕР_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов'язок від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з п. 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції від 05.02.2023 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вже встановлено судом, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10 лютого 2023 року № 29/2/542 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
За таких обставин, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ.
В той же час, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з п. 81 Порядку № 1487 ( в редакції від 30.12.2022 року, яка була чинна на момент визнання позивача непридатним до військової служби згідно довідки ВЛК від 10.02.2023 року) взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Відтак, виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Суд зауважує, що наявність у позивача права на проставлення у належному йому військово-обліковому документі відмітки про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232, не звільняло його від обов'язку з'явитись до відповідача з необхідним пакетом документів (в тому числі паспортом та військовим квитком) для проставлення відповідної відмітки.
В той же час, в матеріалах справи наявна копія військового квитка позивача, в якому відсутня відмітка про виключення позивача з військової служби.
Позивачем не було надано жодних доказів звернення до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку з наведених підстав.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що він не є військовозобов'язаним, оскільки знятий з військового обліку, що підтверджується відміткою у військовому квитку, з огляду на те, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
Відтак, позивач помилково ототожнює вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено з військового обліку.
У зв'язку з чим, позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії та довідкою № 4/3876 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06 листопада 2024 року позивач визнаний придатним до військової служби.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу І штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 розділу І Положення № 402).
Згідно з п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Відповідно до п. 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Згідно пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення (в редакції чинній на момент видачі позивачу довідки ВЛК від 10.02.2023 року) при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: б) "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вже зазначалося судом, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10 лютого 2023 року № 29/2/542 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. В той же час, як встановлено судом, відсутні відомості про виключення позивача з військового обліку на підставі постанови про визнання непридатним до військової служби від 10 лютого 2023 року.
Відтак, на переконання суду, дії військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо проведення обстеження позивача на предмет визначення ступеня придатності до військової служби є правомірними та такими, що вчинені відповідачем в межах повноважень і чинного законодавства.
В той же час, суд зазначає, що згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії.
Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду в даній справі, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо проведення обстеження позивача на предмет визначення ступеня придатності до військової служби та визнання протиправними та скасування протоколу засідання ВЛК від 06.11.2024 року № 3876 та довідки ВЛК від 06.11.2024 року № 4/3876.
Щодо позовних вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08 листопада 2024 року № 998 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону №3543-ХІІ).
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону №3543-ХІІ з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
У свою чергу, призову на військову службу під час мобілізації підлягають всі військовозобов'язані, за виключенням осіб, перелік яких визначений у ст. 23 Закону № 3543-XII.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що не перебував на військовому обліку на підставі висновку ВЛК про його непридатність до військової служби.
В той же час, як вже неодноразово зазначалося судом, у військовому квитку позивача відсутня відмітка про виключення його з військового обліку на підставі постанови від 10.02.2023 року про визнання його непридатним, у зв'язку з чим судом встановлено правомірність дій відповідача щодо направлення позивача на проведення обстеження на предмет визначення ступеня придатності до військової служби.
В подальшому, позивач визнаний ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 та СПП придатним до військової служби, що підтверджується довідкою від 06.11.2024 року № 4/3876.
При цьому, як вже зазначалося судом, доводи позивача про те, що він не є військовозобов'язаним, оскільки знятий з військового обліку, що підтверджується відміткою у військовому квитку є необґрунтованими, з огляду на те, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Відтак, позивач помилково ототожнює вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено з військового обліку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_8 діяв в межах, визначених законом та наказ № 998 від 06.11.2024 року, яким позивача призвано на військову службу прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.
Крім того, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають в затриманні та подальшому утриманні позивача під контролем службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , з огляду на наступне.
Як вже встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу проведено медичне обстеження, визнано придатним до військової служби та наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 призвано на військову службу.
Судом, під час розгляду даної справи встановлено правомірність дій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо проведення обстеження позивача на предмет визначення ступеня придатності до військової служби та наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 про призов позивача.
Поряд з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи по суті не встановлено протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо затримання та утримання позивача. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача чи його представника із відповідними заявами до правоохоронних органів з викладених вище підстав, а саме примусового затримання позивача та його утримання в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відтак, в задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_4 необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08 листопада 2024 року № 313 в частині призначення позивача до військової частини та зобов'язання звільнити позивача від проходження військової служби, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08 листопада 2024 року № 313 позивач призначений до військової частини НОМЕР_1 .
В той же час, суд зазначає, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про призначення позивача та про звільнення позивача від проходження військової служби є похідними вимогами від вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались процедури призову позивача на військову службу та не встановлено підстав для скасування наказу про призов позивача.
Крім того, після зарахування позивача до списків особового складу частини виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Цей наказ вже реалізований, та позивач був зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов'язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).
Відповідно до пунктів 4-7 Положення №1153 громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом №2232. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно ч.3 ст.24 Закону №2232, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
В той же час, для звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації мають бути наявні підстави, визначені п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232.
Разом з тим, доказів того, що у позивача наявні будь-які підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану, згідно ч. 4 ст. 26 Закону № 2232 суду не надано.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправним наказу про призначення позивача на посаду та про зобов'язання звільнити позивача з військової служби задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст. 139 КА України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька